Постанова № 90513639, 21.07.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/591/19 Провадження № 1-кп/630/8/20

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2020 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області в складі:

головуючого Зінченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьміної Ю.С.,

прокурора Власенко О.В.,

потерпілих ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого Євглевського В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області у кримінальному провадженні № 12019220780000473 клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Власенко О.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 310, ч.1 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Люботинського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12019220780000473, в якому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 310, ч.1 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 27.05.2020 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , застосованого ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.08.2019, продовжено до 25.07.2020 включно.

21.07.2020 року прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_4 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 310, ч.1 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявні ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Зокрема, при обранні та продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор зазначає, що обставини на теперішній час не змінились.

Крім того, у судовому засіданні прокурор пояснила, що у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв`язки, він не одружений, офіційно не працевлаштований, що підтверджує існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи стадію судового розгляду, а також, що свідки на даний момент не допитані, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу більш м`якого, а ніж тримання під вартою, може мати наслідком вплив ОСОБА_4 на свідків. Були випадки впливу обвинуваченого на потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи обізнаність обвинуваченого щодо місця мешкання, а також місця роботи потерпілих та свідків, підтверджується наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, деякі з яких були вчинені ним вже після повідомлення про підозру, обґрунтованою є наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора, вказавши, що обвинувачений може створювати загрозу життю та здоров`ю членів їхньої сім`ї.

Потерпілий ОСОБА_3 проти клопотання прокурора заперечував наголосивши, що жодного тиску з боку обвинуваченого на нього вчинено не було, просив обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували.

Захисник вважав доводи прокурора небунтованими та такими, що не знайшли підтвердження у судовому засіданні та пояснив, що клопотання є ідентичним поданому у передній раз, жодним новий доводів не містить, обвинувачений має на утриманні цивільну дружину, та дитину, які потребують догляду, допомоги по побуту, та відповідного матеріального забезпечення. Крім того, прокурором не враховано, що ОСОБА_4 були нанесені тілесні ушкодження під час другого конфлікту з потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому немає підстав казати про тиск на потерпілих. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 не заперечує проти звільнення обвинуваченого та епізод за яким він є потерпілим є тим епізодом, за яким суд може не визначати заставу.

Обвинувачений проти клопотання прокурора заперечував, та зазначив, що прокурором не надано доказів своїм доводам. Крім того, у іншому кримінальному провадженні, де він має статус потерпілого процесуальним керівником також є прокурор ОСОБА_5 , яка не вчиняє жодних дій з метою з`ясування усіх обставин, а також те, що його до відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України притягнуто не було, а тому інкримінована йому частина 2 статті 310 ККУ є необґрунтованою.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки учасників провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

При зверненні з клопотанням про продовження строків тримання під вартою прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, що обумовлює необхідність продовження дії запобіжного заходу.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчим суддею було враховано наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих злочинів.

Суд зазначає, що дана обставина була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого, однак на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, завдання якого і є встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленого обвинувачення. Однак дане питання вирішується за результатом дослідження всіх наданих суду доказів, тому суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що прокурором не надано доказів на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Також слідчий суддя вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому суд враховує, що стороною захисту не надано доказів тому, обвинувачений працевлаштований, має родину та утриманців, що свідчило б про наявність міцних соціальних зв`язків, а тому суд виходить із відсутності вказаних обставин, що з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, збільшує ризик його втечі настільки, що йому на думку суду неможливо запобігти іншим чином, а ніж взявши особу під варту.

Крім того, суд враховує множинність інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, а також той факт що певні з них були вчинені ним вже після притягнення його до кримінальної відповідальності, а саме вручення йому повідомлення про підозру, що підтверджує наявність ризику вчинення інших злочинів у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час враховані слідчим суддею ризики не відпали та продовжують існувати. Обвинувачений та його захисник не надали суду доказів наявності будь-яких обставин, які свідчать про те, що такі ризики зменшились або відпали.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкримінованим йому злочином та обґрунтованість підозри, яка встановлена при застосуванні запобіжного заходу, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин вчинених злочинів, інкримінованих обвинуваченому. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.

Будь-яких даних, що свідчили б про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та можливості скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що обвинувальний акт знаходиться на розгляді в суді, на теперішній час триває судовий розгляд, існує необхідність проведення великої кількості процесуальних дій відповідно до затвердженого судом порядку дослідження доказів, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

З огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави.

Суд відхиляє доводи захисника, оскільки оцінка факту зміни показань потерпілим ОСОБА_3 , а також його показань, наданих в суді, буде здійснюватися у сукупності з іншими доказами за результатами судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 372, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Власенко О.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 18 вересня 2020 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.В.Зінченко