Ухвала суду № 90513388, 21.07.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4324/20

Провадження № 1-кс/210/1441/20

"21" липня 2020 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участю секретаря судового засідання Кубаєвої В.В.,

сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Мотрук В.В., підозрюваний ОСОБА_1 , за участі слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Клевцової О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Клевцової О.П., погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Мотрук В.В., поданого в межах кримінального провадження, внесеного 06 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000244, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе, Криворізького району, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: - 13 березня 2020 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнити з випробувальним терміном 1 рік,-

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 21 липня 2020 року надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, з мотивів викладених у ньому, просила його задовольнити, враховуючи що кримінальні правопорушення, які інкримінуються підозрюваному належать до категорії тяжких, та вчинені в період іспитового строку.

Підозрюваний, не заперечуючи обґрунтованості підозри, просив суд застосувати відносно нього домашній арешт, оскільки він щиро кається у скоєному та має намір відшкодувати завдані потерпілому збитки.

Виклад обставин та правова кваліфікація

В провадженні СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 06 травня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000244, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Криворізькою місцевою прокуратурою № 2 Дніпропетровської області.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше засуджений за вчинення корисливого злочину та в період відбуття покарання на шлях виправлення не став, та повторно скоїв корисливий злочин за наступних обставин.

У невстановлений слідством час, але не раніше 22.00 годин 30.05.2020 та не пізніше 10.00 годин 03.05.2020, діючи повторно, ОСОБА_1 , вступив в злочинну змову з неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спрямовану на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийшли до складських приміщень СП «КОЛОР ИТ», яке розташоване за адресою АДРЕСА_2.

Знаходячись біля вказаного складського приміщення ОСОБА_1 поділив злочині ролі, згідно який ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_3 шляхом відриву фанери, яка знаходилась на вікні складу разом проникли до складського приміщення, а неповнолітній ОСОБА_2 стояв біля складського приміщення та спостерігав за обстановкою, тим самим забезпечуючи безпеку злочинним діям ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , які таємно викрали добриво регулятор росту рослин «Фреш Ленд», в кількості 18 мішків по 5 кг. кожен , загальною вагою 90 кг.

Після цього, ОСОБА_1 разом з неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з викраденим з місця вчинення злочину зникли, в подальшому розпорядились викраденим на свій розсуд. Вартість мішка вагою 5 кг. регулятору росту рослин «Фреш Ленд», складає 1139,33 гривень, згідно судово-товарознавчої експертизи №1626 від 07.05.2020. Тим самим зпричинили СП «КОЛОР ИТ» майнову шкоду на загальну суму 20507,94 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений слідством час але не раніше 22.00 годин 30.05.2020 та не пізніше 10.00 годин 03.05.2020, зустрівся з неповнолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись на по АДРЕСА_2, та в ході спілкування, ОСОБА_1 запропонував неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скоїти з ним кримінальні правопорушення, а саме таємно викрасти зі складського приміщення СП «КОЛОР ИТ», яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 добрива, з подальшою метою продажу викраденого майна, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є неповнолітніми, та шляхом психологічного впливу, а саме переконання того, що кримінальне правопорушення буде скоєне вночі, ніхто не побачить, таким чином запевнивши їх в безкарності та кримінальної караності за скоєне, чим викликав у неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 бажання брати участь у скоєнні злочину, тим самим вступив в попередню змову з ОСОБА_1 на таємне викрадення чужим майном.

Обґрунтування клопотання.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та ч. 1 ст. 304 КК України за ознаками втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, про що йому було повідомлено про підозру 21 липня 2020 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12020040450000244.

Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, а також за ч. 1 ст. 304 КК України за ознаками втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за який передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до семи років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та5 частини 1 статті 177 КПК України. Відповідно до положень пунктів 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор зазначає, що інший більш м`який запобіжний захід не може бути застосований, оскільки ОСОБА_1 , раніше судимий (іспитовий строк не скасовано та не скінчився строк його дії), ніде офіційно не працює, тобто не має засобів для існування, та не має міцних соціальних зв`язків.

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.07.2020р., досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040450000244 розпочате 06 травня 2020р. за ч. 3 ст. 185 КК України, та 20.07.2020р. за ч. 1 ст. 304 КК України

ОСОБА_1 21 липня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 304 КК України за ознаками: втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 21.07.2020р.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 1 статті 304 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Санкція частини 3 статті 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що підозрюваному інкримінується вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, за що передбачено покарання частиною 2 статті 185 КК України, та враховує, що санкція цієї частини статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ОСОБА_1 у березні 2020 року був засуджений за частиною 1 статті 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік, з іспитовим строком в один рік. Згідно з довідки Криворізького районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_1 покарання з випробуванням не відбув.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною 1 статті 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, передбаченого частиною 1 статті 304 КК України та ч. 2 статті 185 КК України, а саме: втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, та таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження слідчим суддею приходить до висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, які з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких та нетяжких..

Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: протокол огляду місця події від 03.05.2020 року; протокол огляду місця події від 05.05.2020 року; постанова про визнання речовими доказами від 08.05.2020; зберігальна розписка ОСОБА_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_6 ; протокол допиту юридичної особи ОСОБА_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; постанова про визнання речовими доказами від 08.05.2020; Квитанція №631; Протокол огляду предмету від 12.05.2020; зберігальна розписка від 12.05.2020; протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.05.2020;

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри .

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Даний ризик, як і ризик, визначений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, підтверджується також тим, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше був засуджений, за вчинення корисливого злочину, 13.03.2020 Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу за ч.1 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік, в період іспитового строку вчинив корисливий тяжкий злочин, що свідчить про можливість зміни ним місцезнаходження з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, і тим самим ухилення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 304 КК України та ст.185 КК України у виді позбавлення волі, та ухилення від кримінальної відповідальності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Обставинами, які підтверджують зазначені ризики є те, що підозрюваний ніде офіційно не працює, тобто не має засобів для існування, отже не має міцних соціальних зв`язків, а також йому інкримінуються дії щодо втягнення неповнолітніх у вчинення кримінального правопорушення, що є більш тяжкім злочином, аніж таємне викрадення майна за попередньою змовою групою осіб та передбачає більш суворе покарання. Крім того, згідно з характеристики, ОСОБА_1 схильний до хуліганський дій. Крім того, останній має паспорт для виїзду за кордон, і в будь-який момент може виїхати за межі України. Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само і вчинити інші кримінальні правопорушення чи прооступки.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор, а саме у пунктах 1, 3 та 5 частини 1 цієї статті Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, за яких пред`явлено підозру,

- інкриміновані кримінальні правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 (семи) років;

- відсутні підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні;

- даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України, які б могли в повній мірі нівелювати встановлені ризики, не надані;

- підозрюваний раніше судимий, та інкриміновані діяння вчинив під час іспитового строку.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Застава як основний запобіжний захід не може бути застосована до ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що останній ніде не працює. Особиста порука не може бути застосована у зв`язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов`язання не можуть бути застосовані у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного, на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на те, що підозра пред`явлена 21 липня 2020 року, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк , що не перевищує 60 днів, як того просить прокурор.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040 (сорок дві тисяч сорок) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Клевцової О.П., погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Мотрук В.В., поданого в межах кримінального провадження, внесеного 06 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000244, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 17 вересня 2020 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040 (сорок дві тисяч сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: одержувач платежу-ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні .

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи виконання покарань управління ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Клевцову О.П., прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Мотрук В.В.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна