Рішення № 90510288, 15.07.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 400/3420/19 провадження №2-а/489/44/20

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Левко Марії Володимирівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1599181 від 08.10.2019.

В позові вказав, що 08.10.2019, керуючи транспортним засобом Ford Transit Connect, номерний знак НОМЕР_1 по об`їзній дорозі м. Одеси в бік м. Чорноморськ, був зупинений працівниками поліції, які вказали підставу зупинки у порушенні дорожнього знаку 5.16 та після перевірки документі звинуватили у порушенні пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), а саме керування транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. У зв`язку із вищевикладеним його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Із вказаною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною. Обґрунтовуючи свої доводи позивач вказує, що відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», його транспортний засіб не повинен проходити обов`язковий технічний контроль, оскільки не використовується для перевезення пасажирів чи з метою отримання прибутку.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.11.2019, з урахуванням вимог ст. 286 КАС України, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідач відзив на позовну заяву, що не перешкоджає розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відзиві вказано, що 08.10.2019 інспекторами Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції було виявлено, що водій ОСОБА_1 , рухався по Тираспольському шосе в м. Одесі, керував транспортним засобом Ford Transit Connect, номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху. У зв`язку із чим, після дослідження доказів і надання їм оцінки було встановлено склад адміністративного правопорушення та розглянуто справу про адміністративне правопорушення і винесено постанову. Вимоги позивача представник відповідача вважає безпідставними та необґрунтованими у зв`язку із тим, що конструкція кузова транспортного засобу позивача призначена для перевезення вантажів за своєю конструкцією та типом, внаслідок чого він є вантажним та підпадає під вимоги Закону України «Про дорожній рух». При цьому категорія транспортного засобу -В не визначає тип автомобіля, а лише вказує на категорію водія, який має право керувати таким автомобілем.

У відповіді на відзив позивач вказує, що із доводами відповідача щодо проходження обов`язкового технічного контролю він не погоджується, оскільки відповідно до вимоги ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні», ТЗ вагою до 3500 кг і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія, не більше восьми відносяться до категорії «В», тобто до легкових автомобілів.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1599181 від 08.10.2019, вбачається, що 08.10.2019 о 10 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 , рухався біля будинку № 22/8 по Тираспольському шосе в м. Одесі, керував транспортним засобом Ford Transit Connect, номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, внаслідок чого на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї ст..

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

За змістом ч. 6 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепів до них із строком експлуатації більше двох років періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить - кожні два роки.

Частина 3 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв за керування транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Твердження позивача про необов`язкове проходження технічного контролю транспортним засобом, яким він керував, суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль Ford Transit Connect, номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, за типом класифіковано і зареєстровано як «вантажний - спеціалізований фургон».

Частиною 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт; автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб); автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль - мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Так, вантажним автомобілем згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 2 п. 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, який визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що такі транспортні засоби незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, які знаходяться в експлуатації понад два роки, підлягають обов`язковому технічному огляду.

Визначення поняття «строк експлуатації» наведено у Методиці проведення товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, відповідно до якої строк експлуатації - період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

За таких обставин суд вважає, що інспектор поліції дійшов вірного висновку, що керований позивачем автомобіль Ford Transit Connect, номерний знак НОМЕР_1 , за своєю конструкцією та типом є спеціалізованим вантажним автомобілем вантажопідйомністю до 3,5 тони, а отже підлягає проходженню обов`язкового технічного огляду кожні два роки його експлуатації.

Доводи позивача про те, що його транспортний засіб не повинен проходити обов`язковий технічний контроль є необґрунтованими з наведених вище підстав. Доказів проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом позивачем в судовому засіданні не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частина другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи обставини по справі та досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, за порушення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наявність у справі доказів, які підтверджують порушення позивачем пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху, за порушення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, що відповідає положенням п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Керуючись ст.ст. 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Левко Марії Володимирівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно пункту 3 розділу IV Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Відомості про учасників судового розгляду:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач -Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

відповідач - інспектор Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Левко Марія Володимирівна, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

Повний текст судового рішення складено 15.07.2020.

Суддя І.В. Коваленко