Рішення № 90509957, 21.07.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12506/20

Провадження № 2-а/127/256/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дернової В.В.,

секретаря судових засідань Тронт М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про примусове видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

УДМС України у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про примусове видворення за межі території України, мотивований тим, що громадянин Республіки Казахстан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконав рішення про примусове повернення в країну громадянської належності - Республіку Казахстан та продовжує проживати на території України без паспорта громадянина Республіки Казахстан та без будь-яких інших документів, підтверджуючих його законне перебування на території України. Позивач просив примусово видворити за межі України громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2020 року та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2020 року судове засідання проведено у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник позивача Порхун Л.М. позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лопатка В.М. у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов та у заяві про закриття провадження у справі. При цьому, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 клопотань про залучення до участі у справі перекладача не заявляв, про те, що не розуміє державну мову України не зазначав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2020 року клопотання відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Лопатка В.М. про закриття провадження у справі було залишено без задоволення.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно до копії паспорту № НОМЕР_1 та повідомлення від 22.04.2020 року № 30-1-349, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Казахстан.

Згідно з відомостями про осіб, які перетнули державний кордон України, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , по паспорту громадянина Республіки Казахстан в`їхав в Україну 21.09.2015 року (о 22:27) через пункт пропуску Гоптівка і з того часу перебуває на території України, за її межі не виїжджав.

Також судом установлено, що на території України ОСОБА_1 був судимий: 06.03.2018 року Піщанським районним судом Вінницької області за ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт; 17.01.2019 року Піщанським районним судом Вінницької області за ст. 389 ч. 2 КК України до 2 місяців арешту.

01.11.2019 року УДМС України у Вінницькій області був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 203 ч. 1 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив правила перебування на території України, перевищив термін перебування 90 днів протягом 180 днів, чим порушив п. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; постановою УДМС України у Вінницькій області від 02.11.2019 року на ОСОБА_1 було накладено стягнення за ст. 203 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 040,00 грн.; штраф добровільно сплачений не був.

02.11.2019 року УДМС України у Вінницькій області було прийняте рішення № 05 про примусове повернення з України в країну походження громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 та зобов`язано його залишити територію України у 30-денний термін, до 02.12.2019 року.

Вказане рішення було вручене ОСОБА_1 02.11.2019 року особисто, він зобов`язався не пізніше 02.12.2019 року залишити територію України, проте не виконав своє зобов`язання.

При цьому, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів звернення до підрозділів ДМС з приводу продовження строку тимчасового перебування в Україні, отримання дозволу на іміграцію в Україну, документування посвідкою на тимчасове чи постійне проживання в Україні, набуття (прийняття) громадянства України; також він не звертався з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначаються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також міжнародними договорами.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України передбачені ст. 288 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про взаємні поїздки громадян, яка набула чинності від 26.02.2002 року, громадяни держави однієї сторони, в тому числі ті, які постійно проживають або тимчасово перебувають у третіх державах, можуть на підставі документів, дійсних для виїзду за кордон, в`їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої сторони без віз строком до 90 днів з дня перетину державного кордону держави в`їзду.

У Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 (далі - Порядок), зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в`їзду з держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 6 Порядку строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули з держав з безвізовим порядком в`їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більше як 180 днів з дати останнього в`їзду в Україну.

Однак, не заперечуючи проживання на території України батька ОСОБА_1 , який є особою похилого віку, перебування ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах із жінкою, яка народила дитину, батьком якої, ймовірно, є ОСОБА_1 , суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів подання ОСОБА_1 відповідної заяви, і при цьому пройшло більш як 180 днів з дати останнього його в`їзду в Україну.

Ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення; у рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України; зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виїхав з території України без поважних причин, не вжив жодних передбачених чинним законодавством заходів та не вчинив жодних передбачених чинним законодавством дій щодо продовження строку тимчасового перебування в Україні, отримання дозволу на іміграцію в Україну, документування посвідкою на тимчасове чи постійне проживання в Україні, набуття (прийняття) громадянства України, суд доходить до висновку, що відповідно до ст. 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» до відповідача слід застосувати примусове видворення за межі території України,

Що стосується посилання відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Лопатка В.М. як на підставу для відмови у задоволенні позову на порушення права особи на безоплатну правничу допомогу під час затримання з метою забезпечення видворення за межі території України, то вказані обставини були предметом дослідження у іншій адміністративній справі № 127/3797/20 за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до Громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2020 року у якій було залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020 року.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі ст. 9, 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст. 9, 72, 77, 78, 139, 288 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України рішення суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя