Рішення № 90507591, 10.07.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11874/17

пр. № 2/759/162/20

10 липня 2020 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді- П`ятничук І.В.,

при секретарях - Немировській А.М., Медвідчук В.В., Дрозі Т.О., Кушнірчук А.Р.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет » про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 07.08.2017 р. звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет » про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі та з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної (немайнової ) шкоди в розмірі 200 000 грн., матеріальну шкоду в розмірі 25200 грн., кошти витрачені на лікування в розмірі 4881 грн. 46 коп., кошти на оздоровлення (відпочинок) в розмірі 41250 грн.

В обгрунування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що ним - ОСОБА_1 22.03.2017 р. укладено договір № 352 про проживання в гуртожитку Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет », згідно даного договору йому було надано місце для проживання в гуртожитку університету за адресою : АДРЕСА_1 , з встановленим розміром оплати 1280 грн. 03 квітня 2017 р. приблизно о 01 год. 30 хв. в приміщенні гуртожитку, а саме на сьомому поверсі гуртожитку, в приміщенні кімнати АДРЕСА_1 сталася пожежа, відповідно до складеного Святошинським РУ ГУ ДСНС України в м.Києві акту про пожежу, причиною пожежі визнано коротке замикання с послідуючим горінням. Як вказує позивач, внаслідок пожежі йому було заподіяно ушкодження, а саме опік правої руки 3 ступеню, димотоксичне задимлення легень. Внаслідок чого він вимушений був походити тривалий курс лікування, перебуває на обліку «Д» у лікаря невропатолога. Вказував на те, що внаслідок даної пожежі в нього було знищено особисті речі, вартість яких становить 25200 грн., також він витратив 4881 грн. 46 коп. на придбання ліків, крім того для відновлення стану здоров`я йому рекомендовано оздоровлення та лікування в санаторії, вартість якого становить 41250 грн. Вказував, що даною пожежою, йому також завдано і моральну (немайнову) шкоду, яка полягає в порушенні його звичного психоемоційного стану, нормальних життєвих зв`язків, постійного стану стресу який виник внаслідок пожежі, дану моральну шкоду він оцінює в 200 000 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку заперечує щодо відшкодування завданих йому збитків, він вимушений звернутися з даною позовною заявою до суду, просить стягнути вказану вище суму матеріальної та моральної шкоди з відповідача у примусовому порядку.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 08.08.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

22.01.2018 р. відповідачем подано відзив на вказану позову заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

26.07.2018 р. ОСОБА_1 подано відповідь на відзив щодо заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні 26.02.2019 р. закінчено підготовче судове засідання та розгляд справи розпочато по суті.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві, халатне відношення відповідача до вимог протипожежної безпеки в гуртожитку, як наслідок виникнення пожежі, також вказував на те, що в результаті пожежі він отримав опіки і проходив курс тривалого лікування, внаслідок пожежі було знищено його речі, одяг, постільну білизну, він витрачав кошти на придбання ліків необхідних для лікування та в подальшому вимушений проходити курс лікування та оздоровлення в санаторії.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини викладені в відзиві просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, заперечення на які посилався представник відповідача, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 22.03.2017 р. між ОСОБА_1 та Приватним вищим навчальним закладом «Київський міжнародний університет », укладено договір № 352 про проживання в гуртожитку Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет », згідно даного договору позивачу було надано місце для проживання в гуртожитку університету за адресою : АДРЕСА_1 , з встановленим розміром оплати 1280 грн. ( а.с. 7 т.с.1)

03 квітня 2017 р. приблизно о 01 год. 30 хв. в приміщенні гуртожитку, а саме на сьомому поверсі гуртожитку, в приміщенні кімнати АДРЕСА_1 сталася пожежа, відповідно до складеного Святошинським РУ ГУ ДСНС України в м.Києві акту про пожежу, причиною пожежі визнано коротке замикання с послідуючим горінням. ( а.с. 8 т.с. 1).

Вказана обставина також підтверджена листом Святошинського районного ГУ ДСНС України у м.Києві від 25.04.2017 р., згідно якого вказано, що 03.04.2017 р. в кімнаті АДРЕСА_1 сталася пожежа ( а.с. 9 т.с. 1).

Згідно виписки із медичної карти хворого ОСОБА_1 виданої Міської клінічної лікарні №2 м.Києва, з якої вбачається, що останній проходив курс лікування з 03.04.2017 р. по 21.04.2017 р. та в червні 2017 р. останній звертався до центу первинної медико-санітарної допомоги №3 ( а.с. 10 т.с. 1).

Також вбачається, що 18.04.2017 р. ОСОБА_1 звертався до Ректора Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет`ОСОБА_4. з приводу відшкодування йому шкоди завданої пожежою ( а.с. 13-17 т.с. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2017 р. позивачем придбано речей на суму 23600 грн. та постільної білизни на 1600 грн. ( а.с. 20, 21 т.с. 1).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 28.12.2012 р. будинок АДРЕСА_1 належить Приватному вищому навчальному закладу «Київський міжнародний університет » ( а.с. 48 т.с. 1).

Відповідно до наказу №319 від 04.09.2015 р. «Про призначення відповідальних за стан пожежної безпеки» з метою забезпечення пожежної безпеки у приміщеннях будівель приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет» на ОСОБА_5 покладено обов`язки по забезпеченню пожежної безпеки в приміщеннях будівлі університету за адресою : АДРЕСА_1 ( а.с. 49 т.с. 1).

Допитані судом в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказували суду на те, що свідок ОСОБА_6 зазначала, що з 2014 р. працює вахтером у гуртожитку о АДРЕСА_1 , пожежа мала місце саме на її зміні, 3.04.2017 р. приблизно о 22 год. вона обійшла всі поверхи гуртожитку, призначила чергових по кухні, в кімнаті АДРЕСА_2 нікого не було, о 24 год. вона перевірила кухні гуртожитку, побачила що все чисто, приблизно о 01 год. 30 хв. до неї прибіг один з мешканців гуртожитку, та повідоми про те що в гуртожитку на сьомому поверсі сталася пожежа, вона викликала пожежну службу, відключила ліфти, почали виводити людей, викликали швидку, пожежна приїхала швидко, однак не було пожежної драбини, вказувала, що бачила як виводили позивача в швидку.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 вказував на те, що з 2015 р. працює в Приватному вищому навчальному закладу «Київський міжнародний університет » проректором по господарській частині, в квітні 2017 р. йому повідомили, що в гуртожитку університету сталася пожежа, на саму пожежу він виїзди, бачив як позивач на час пожежі знаходився за вікном кімнати на кондиціонері, потім як його забирали в швидку, на наступний день, від взяв речі, рушник, халат, тапки і 500 грн. і поїхав до позивача в лікарню. Говорив з останнім пропонував допомогу, залишив візитівку щоб позивач подумав і вирішив в якій сумі він просить відшкодувати йому шкоду, пізніше зателефонував позивач і вказав на те, що він бажає відшкодування шкоди в розмірі 14500 грн., він взяв вказані кошти і приїхав знову до позивача в лікарню, однак останній вказав що вони повинні повернути йому ще 2000 грн., які на час пожежі були у нього в портмоне, а потім ще вимагав віддати 2000 грн. вказуючи на те, що у нього було два пледа ціною по 1000 грн. кожен, комендант понесла позивачу 17000 грн., однак він вказав, що бажає ще отримати кошти на ліки та оздоровлення, враховуючи вказані обставини, ми відмовились надавати позивачу кошти без рішення суду.

Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог вказував на те, що внаслідок даної пожежі в нього було знищено особисті речі, вартість яких становить 25200 грн., також він витратив 4881 грн. 46 коп. на придбання ліків, крім того для відновлення стану здоров`я йому рекомендовано оздоровлення та лікування в санаторії, вартість якого становить 41250 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-183цс14 від 03.12.2014, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини і якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Таким чином, в даному випадку законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо розміру завданої шкоди.

А саме, позивач просить у відшкодування завданої матеріальної шкоди, стягнути з відповідача 25200 грн., в обгрунтування заявлених вимог надаючи рахунок на оплату від 15.07.2017 р. ПП ОСОБА_8 , за яким позивач ОСОБА_1 як покупець повинен сплатити 23600 грн., та товарний чек від 22.04.2017 р. про придбання ковдри та 2х комплектів постільної білизни, однак суду не надано жодних доказів щодо понесення вказаних витрати саме позивачем, наявності саме вказаного майна, відповідної якості та вартості у позивача.

Щодо коштів витрачених позивачем на придбання ліків слід зазначити наступне, позивачем в обгрунтування заявлених вимог надано чеки на придбання медичних препаратів, однак, позивачем не надано жодних доказів щодо призначення йому вказаних медичних препаратів для усунення наслідків завданих його здоров`ю пожежою 03.04.2017 р., крім того, надані позивачем чеки вказують на те, що відповідні придбання ліків було здійснено :

29.05.2017 р. в аптечному пункті №3 та №1 в м.Києві о 12.17 год., 13.33 год., 14.27 год., 14.43 год., 14.40 год., 14.56 год., 15.07 год., 16.29 год., 16.32 год., 16.55 год., 18.22 год.,

30.05.2017 год. в аптечному пункті №3 о 08.17 год., 08.18 год., 08.23 год., 08.38 год., 08.46 год., 08.51 год., 08.52 год., 08.59 год., 09.02 год., 09.05 год., 09.17 год., 09.25 год., 09.38 год., 09.49 год., 09.58 год., 09.59 год., 10.08 год.,10.17 год.,

31.05.2017 р. о 11.54 год., 12.04 год., 12.23 год., 13.24 год.,

06.06.2017 р. о 10.30 год., 10.31 год.,

13.06.2017 р. о 08.10 год., 08.13 год., 08.15 год., 08.30 год., 08.32 год. 10.16 год., 10.20 год., 10.22 год.,10.23 год.,10.41 год.

20.06.2017 р. о 08.08 год., 08.31 год., , 08.36 год., 08.58 год., 08.59 год., 09.03 год., 09.20 год., 09.39 год., 09.48 год., 09.55 год.,10.09 год., 10.11 год., 10.18 год., 10.48 год 11.08 год., 18.48 год. ( а.с. 6), тоді як доказів призначення вказаних медичних препаратів позивачу не надано доказів звернення у вказаний період часу за медичною допомогою позивачем суду не надано, крім того, в судовому засіданні позивачем не надано пояснень щодо необхідності придбання даних медичних препаратів з таким розривом в проміжках часу в один день, що вказує на необгунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо вимог в яких позивач просить для відновлення стану здоров`я, оскільки йому рекомендовано оздоровлення та лікування в санаторії, стягнути вартість в розмірі 41250 грн. то вказані вимоги також не є обгрунтованими, оскільки суду не надано доказів вказаних рекомендацій, визначення розміру відшкодування.

Щодо вимог позову про відшкодування моральної шкоди, то судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, відповідно до положень п. 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з послідуючими змінами: «... у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується».

Згідно п. 9 даної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Позивач в судовому засіданні зазначав про те, що завдана діями відповідача йому моральна шкода полягає в порушенні його психо-емоційного стану внаслідок пожежі, порушення його життєвих звичок та рівня активності в громадському житті, вимушені зміни в життєвому ритмі.

Суд бере до уваги зазначені обставини .

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, рекомендаційний характер висновків соціально-психологічних досліджень та судову практику, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, повністю підтвердилися в ході судового розгляду справи по суті.

Враховуючи дану обставину, керуючись принципом справедливості, розумності та реальності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 5 000.00 грн. в рахунок розміру завданої моральної шкоди.

Вказана сума є об`єктивною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, що була спричинена відповідачем.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь держави.

Керуючись ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет » на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої пожежею - 5000 ( п`ять тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет » на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони по справі :

Позивач : ОСОБА_1 , 1971 р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_3 ,

Відповідач : Приватний вищий навчальний заклад «Київський міжнародний університет » , м.Київ вул.Львівська буд. 49, ЕДРПОУ 21595240.

Суддя : І.В.П`ятничук