Рішення № 90505671, 20.07.2020, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/795/20

Єдиний унікальний № 742/554/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Павлова В.Г.,

з участю секретаря - Євтушенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки справу за цивільним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Провідна», Управління СБУ в Чернігівській області про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого -

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Прилуцького міськрайонного суду з цивільним позовом ПрАТ «СК «Провідна» та УСБУ в Чернігівській області про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.

2. Заявлені вимоги мотивовані тим, що 28.12.2016 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди донька позивачів - ОСОБА_3 померла. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на її утриманні, просили стягнути шкоду завданої смертю потерпілої.

3. Представник відповідача ПрАТ «СК «Провідна» у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

4. Представник Управління СБУ в Чернігівській області у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

5. Узагальнені доводи не визнання заявлених позовних вимог, що містяться у відзивах, зводяться до недоведеності позивачами факту перебування останніх на утриманні їх доньки ОСОБА_3

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

6. 03.06.2020 року представником позивачів подано заяву про уточнення позовних вимог та конкретизовано склад учасників справи.

7. 20.07.2020 року представник позивачів подав клопотання про розгляд справи без участі.

8. Представники відповідачів, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

9. Ухвалою суду від 20.05.2020 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

10. Ухвалою суду від 25.06.2020 року справу призначено до судового розгляду.

11. Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ІV.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

12. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками потерпілої ОСОБА_4 значяться позивачі по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с.13/.

13. Факт зміни прізвища потерпілої з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 /а.с.14/.

14. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.15/.

15. Відповідно до пенсійних посвідчень ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримують пенсії за віком /а.с.11-12/.

16. Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 19.09.2018 року, 28.12.2016 року в результаті зіткнення автомобілів ВАЗ 21101 /д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 з автомобілем «Пежо Боксер», який використовувався УСБУ в Чернігівській області під керуванням співробітника цього Управління - ОСОБА_8 , дочка позивачів - пасажир автомобіля ВАЗ 21101 загинула на місці події. У момент ДТП ОСОБА_8 виконував свої службові обов`язки.

Кримінальне провадження, що порушувалось за фактом даної пригоди, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - закрито.

17. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 21101 ОСОБА_7 згідно з полісом № НОМЕР_5 застрахована у ПрАТ «СК «Провідна».

V. Оцінка Суду.

18. Між сторонами справи виник спір щодо відшкодування майнової шкоди непрацездатним особам, завданої смертю потерпілих на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України.

19. Суд враховує, що справа була повернута на новий судовий розгляд Верховним Судом, який наголосив на необхідність врахування висновку про застосування норм права, що викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №212/1055/18-ц (провадження №61-2386сво19).

Згідно із положеннями ч.5 ст.411, ч.1 ст.417 ЦПК висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

20. Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

21. Зазначена норма права за способом викладення змісту є відсильною, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме ст.1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. В даному випадку право батьків на одержання утримання від доньки кореспондується з її відповідним обов`язком.

22. Згідно ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.

23. В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди отримували пенсії за віком, тобто вже були непрацездатними, а розмір їх пенсій перевищував прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, що встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік».

Окрім того, письмових доказів в підтвердження звернень позивачів до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника або ж до інших служб соціального супроводу матеріали справи не містять.

24. Згідно ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

25. Тобто, в даному випадку для застосування положень ст.1200 ЦК України позивачі повинні довести належними доказами факт їх потреби в матеріальній допомозі. В обґрунтування заявлених вимог позивачами надано виписки із медичних карток та медичні довідки про використання препаратів , а також розрахунки нарахувань про обсяги споживання природного газу та електроенергії.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

26. З наданих позивачами в розпорядження суду доказів суд позбавлений можливості зробити несуперечливий висновок про їх потребу в матеріальній допомозі, адже вказані документи не містять навіть орієнтовних відомостей про сумарну величину витрат для порівняння з отриманими ними доходами за відповідний період.

Будь-яких доказів в підтвердження факту надання за життя ОСОБА_3 позивачам матеріальної допомоги в розпорядження суду не надано.

Суд також звертає увагу і на відсутність в матеріалах справи допустимих доказів, які б підтверджували не отримання позивачами, з огляду на їх вік та окреме проживання, доходів з будь-яких інших джерел, що за конкретних обставин має суттєве значення для вирішення питання про наявність в них потреби в матеріальній допомозі.

В даному випадку суд керується не загально-соціальними нормами про обов`язок дітей утримувати батьків під час перебування їх на пенсії, а наявними доказами в справі.

VІ. Розподіл судових витрат.

27. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що позивачі на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду звільнені від сплати судового збору, а в задоволенні позову - відмовлено, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Провідна», Управління СБУ в Чернігівській області про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Прилуцького

міськрайонного суду В.Г.Павлов