Рішення № 90503982, 21.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

З А О Ч Н Е Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2020 року

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

Справа № 629/2566/20

Номер провадження 2/629/874/20

позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором:

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19554,78 грн., посилаючись на те, що 23.07.2019 року між АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на інтернет -сторінці Банку www/oschadbank.ua, до умов якого останній приєднався та Заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії, якою він погодився на одержання Кредиту та його умови. В результаті чого, Банк встановив відповідачу відновлювальну кредитну лінію у розмірі 17300,00 гривень на строк дії платіжної картки, з процентною ставкою 38%. Свої зобов`язання Банк виконав, а кредитор свої зобов`язання не виконує, в результаті чого заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб станом на 09.04.2020 року становить 19554,78 грн, яка складається з загальної суми основної заборгованості у розмірі 17219,46 грн, загальної суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 2138,95 грн, загальна сума заборгованості за РКО (комісія) - 17,94 грн, суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 1,29 грн., розмір 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту - 154,42 грн, розмір 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів 22,72 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, судовою повісткою про виклик за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання.

Згідно до положення ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог зі слідуючих підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 23.07.2019 року між АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на інтернет -сторінці Банку www/oschadbank.ua, до умов якого останній приєднався підписавши Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії, якою він погодився на одержання Кредиту та його умови.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на інтернет -сторінці Банку www/oschadbank.ua, як невід`ємну частину спірного договору.

Разом з тим, позивач взагалі надав суду цей договір вибірково, лише деякі пункти його умов: з загальної частини - з розділу І (пропозиція на укладення договору): п.п. 1.1.-1.32., з розділу ІІ (терміни та скорочення): п.п.2.1.-2.11.3, з особливої частини - з розділу ХХІІІ (місцезнаходження та реквізити .

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Договір розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до нього, а також те, що вказаний договір на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови Договору, умови цих банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені, тощо за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком вибірково Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Частина шоста статті 81 ЦПК України проголошує, що доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява N 28342/95, § 61,).

Отже, суду були надані вибірково умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який не містить підпису відповідача. У суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору від 23.07.2019 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

З заяви позичальника від 23.07.2019 року, підписаної сторонами, убачається, що Банк встановив відповідачу відновлювальну кредитну лінію у розмірі 17300 гривень на строк дії платіжної картки, з процентною ставкою 38,00%, комісією за обслуговування використаної частини встановленого Кредиту 3,2 процентів від використаної частини встановленого Кредиту, на картковий рахунок з використанням платіжної картки .

Банк надав розрахунок, згідно якого заборгованість відповідача за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб станом на 09.04.2020 року становить 19554,78 грн, яка складається з загальної суми основної заборгованості у розмірі 17219,46 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 2138,95 грн, комісії у розмірі 17,94, витрат від інфляції на суму простроченого кредиту у розмірі 1,29 грн, 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту у розмірі 154,42 грн, 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів у розмірі 22,72 грн,

Згідно п. 1.17 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідач зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Сплата нарахованих процентів за користування кредитом (в т.ч. процентів за користування кредитом протягом Грейс періоду)/обов`язкового щомісячного платежу/процентів за Несанкціонованим овердрафтом та сплата комісійних винагород, що передбачені Заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) здійснюється не пізніше 25 числа кожного місяця шляхом договірного списання коштів з Карткового рахунку Клієнта. У разі несплати вищезазначених платежів у визначений розрахунковий період, сума заборгованості, яка підлягала погашенню, наступного робочого дня переноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості, а Платіжна картка при цьому блокується /п.1.18.5/.

У разі виникнення простроченої заборгованості за картковим рахунком та кредитом, її непогашення у строки, визначені договором, клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо /п.1.30/.

Згідно п. 3.3.1 заяви на встановлення (збільшення ) відновленої кредитної лінії (Кредиту) процентна ставка є фіксованою і складає 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами на момент укладання цього Кредитного договору, та може бути зміненою в порядку та на умовах, визначених Договором, окрім випадку користування кредитними коштами у період Грейс-періоду.

Комісійна винагорода за обслуговування використаної частини встановленого кредиту складає 3,2 процентів від використаної частини встановленого Кредиту та сплачується щомісячно у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду /п.3.3.2/

Згідно п. 3.3.3 заяви на встановлення (збільшення ) відновленої кредитної лінії (Кредиту) процентна ставка складає 0,00 процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування Кредитом сплачуються щомісячно згідно умов Договору.

Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення кредиту розмірі обов`язкового платежу, який складає 5,00 % від суми заборгованості за Кредитом(сплата якої не прострочена, визначеної за звітній (білінговий) період на дату сплати обов`язкового щомісячного платежу й порядку та на умовах, передбачених договором /п.3.4/.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов договору.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, як передбачено ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили розмір процентної ставки 38,00% на картковий рахунок з використанням платіжної картки за кредитом, який наданий на строк дії платіжної картки, комісійну винагороду за обслуговування використаної частини встановленого кредиту - 3,2 % від використаної частини встановленого Кредиту.

Згідно з наданим банком розрахунком станом на 09.04.2020 року загальна сума основної заборгованості становить 17219,46 грн, проценти за користування кредитом - 2138,95 грн, комісія - 17,94 грн. Відповідач наданими йому правами не скористався, вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернув, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення станом на 09.04.2020 року загальної суми основної заборгованості - 17219,46 грн, процентів за користування кредитом - 2138,95 грн, комісії - 17,94 грн підлягають задоволенню.

Щодо частини позовних вимог про стягнення станом на 09.04.2020 року витрат він інфляції на суму простроченого кредиту у розмірі 1,29 грн, 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту у розмірі 154,42 грн, 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів у розмірі 22,72 грн, суд зазначає на таке.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Державний ощадний банк України»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Стаття 624 ЦК України передбачає, що якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У заяві позичальника від 23.07.2019 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а тому позивач просить про застосування ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині витрат від інфляції на суму простроченого кредиту у розмірі 1,29 грн, 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту у розмірі 154,42 грн, 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів у розмірі 22,72 грн. Відповідач наданими йому правами не скористався, вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265,268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість станом на 09.04.2020 року за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 23.07.2019 року у розмірі 19554 /дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири/ гривні 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 2102 гривні 00 копійок.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 09351600, місцезнаходження за адресою: м. Харків, Конституції майдан, буд. 22

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місця проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: К.Ш.Харабадзе