Вирок № 90503499, 20.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/268/2020 Справа № 641/7827/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Маньковської О.О.,

за участю прокурора - Тимченко Н.О.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Борбунюк О.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

секретаря - Лосковської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N12019220540001767 від 28.07.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, непрацюючої, вдови, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Приблизно о 15 годині 30 хвилин, 27.07.2019 року, ОСОБА_2 , в приміщенні кухні, розташованої у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та її донькою ОСОБА_3 , з одного боку, та онуком ОСОБА_4 , з іншого боку, виник конфлікт з приводу вживання останнім наркотичних засобів та викрадення ним майна з будинку. Даний конфлікт у подальшому переріс в бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яку ОСОБА_2 намагалась припинити, однак не змогла цього зробити. В подальшому, ОСОБА_2 , діючи з мотивів тривалих неприязних стосунків, що склалися між нею та онуком, обумовлені поведінкою останнього, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, взяла зі столу кухонний ніж в праву руку та, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча, не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, знаходячись з правого боку від ОСОБА_4 , нанесла йому один удар ножем в область черевної порожнини, після отримання якого ОСОБА_4 відпустив матір, скориставшись чим, остання вибігла з будинку. ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, стоячи перед ОСОБА_4 , продовжила наносити останньому удари ножем в область черевної порожнини, від яких потерпілий намагався захиститись правою рукою (не менше 10 ударів), та припинила свої злочинні дії, коли останній втратив свідомість, після чого покинула місце скоєння злочину. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_2 заподіяла потерпілому ОСОБА_4 , наступні тілесні ушкодження, а саме - три проникаючих у черевну порожнину поранення передньої черевної стінки із ушкодженням шлунку та тонкого кишківника, а також внутрішньою черевною кровотечею (1000 мл), що належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, а також чотири непроникаючих поранення та по одному колото-різаному пораненню в області правого ліктя, тильної поверхні кисті та третього пальця правої кисті, яка є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнала та підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення (злочину), викладені в обвинувальному акті, при цьому пояснила, що проживає разом із онуком ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . Вказала, що її донька ОСОБА_3 - матір онука ОСОБА_4 проживає поряд із нею в будинку АДРЕСА_1 . 27.07.2019 року їй подзвонила донька й запитала чи на місці телевізор, після того, як вона виявила, що телевізора немає, прийшла додому до доньки, де відбувалась сварка та бійка доньки та онука. Під час сварки, донька звинувачувала онука у крадіжці телевізора, після чого, онук зізнався, що викрав телевізор та заставив його в ломбард. Вона намагалась зупинити бійку, проте її не слухали. Після чого в ході бійки, онук посадив доньку на стіл та ледь не зламав їй хребет, тому, злякавшись за здоров`я доньки, яка є тендітною за тілобудовою, вона зі столу схопила ніж та нанесла ним удари в область черевної порожнини онука, після чого, онук відпустив доньку, а вона, стоячи перед ОСОБА_4 , продовжила наносити останньому удари ножем в область черевної порожнини, онук намагався захиститись від них рукою. Потім вони з донькою вибігли з дому. Вказала, що в подальшому вона приїздила до лікарні та здійснювала догляд за онуком, купувала ліки, приносила продукти, щоденно давала гроші на лікування в розмірі від 1800 до 2500 грн., повністю забезпечувала його перебування в лікарні. Вказала, що з онуком примирилась та розкаюється в скоєному злочині. Цивільний позов визнала в повному обсязі в сумі 4803 грн. 18 коп.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції - роз`яснивши обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що прибув з реабілітаційного центру, де лікувався від наркотичної залежності, додому до своєї бабусі ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , де й проживав разом із нею, влаштувався на роботу - вантажником, періодично випивав. 27.07.2019 року, прийшов додому в стані сп`яніння - випив біля 250 грамів горілки та курив коноплю. Сів на кухні, перед собою на столі поклав шприц, й зайшла матір та почала питати де він подів телевізор, після чого між ними сталася сварка. Матір зателефонувала бабусі ОСОБА_2 аби дізнатись де телевізор, проте останя їй нічого не сказала. Після чого матір продовжила на нього кричати, сваритися та вдарила його по щоці, тому він схопив її за футболку та посадив на стіл й тримав однією рукою, а другою рукою відсував бабусю, яка прибігла з роботи після телефонного його матері ОСОБА_3 . Матір є тендітною жінкою, тому у нього була сила тримати її однією рукою, а іншою чинити опір бабусі. Коли відчув удари в ділянку живота, які наносила бабуся, матір не відпускав, та після четвертого удара відпустив матір, після п`ятого удара ножем відчув упадок сил. Потім бабуся із матір`ю пішли з будинку. Бабуся нанесла декілька ударів. Спочатку не придав значення цим подіям, а коли відчув себе гірше, викликав швидку допомогу. Просив призначити мінімальний строк покарання бабусі, не пов`язане з позбавленням волі, оскільки вони примирились, бабуся повністю здійснювала догляд за ним під час перебування в лікарні, піклувалась про нього, приносила продукти харчування та купувала ліки, крім того, вказав, що постійно проживає з бабусею, яка є його найближчою людиною, виховувала його з дитинства та забезпечувала його матеріально, в тому числі й на цей час. Вважав, що в тому, що сталося, є й його провина.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення (злочину) в судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 скоїла умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, а саме - вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що вона щиро розкаялась у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує позицію прокурора яка просила призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням положень ст. 75 КК України строком на 3 роки, а також бере до уваги, позицію потерпілого, який при визначенні покарання обвинуваченій просив призначити мінімальний строк покарання, не пов`язане з позбавленням волі, оскільки вони примирились з ОСОБА_2 , забезпечувала потерпілого, в тому числі під час перебування в лікарні, крім того, суд враховує пом`якшуючу та відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи, що обвинувачена раніше не судима, є особою пенсійного віку, вдовою, за місцем мешкання характеризується добре, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також суд враховує висновок судово-психіатричного експерта № 485 від 13.08.2019 року, згідно якого, ОСОБА_2 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_2 перебувала поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Крім того, суд враховує, матеріальне та сімейне становище обвинуваченої, тяжкість вчиненого злочину, який, відноситься до категорії тяжких злочинів.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ст. 75 КК України, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України, суд посилається на п. 8 Пленуму Верховного Суду України, який у своїй Постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", зазначає, що Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Таким чином, суд враховує, що обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд визнає одну пом`якшуючу покарання обставину, крім того, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, таким чином, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України, тому вважає можливим призначити міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2 в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

При розв`язанні цивільного позову прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92р., із подальшими змінами, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Цивільний позов прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням у розмірі - 4803 грн. 18 коп. (а.с. 13-18) - підлягає задоволенню в повному обсязі, як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та визнаний обвинуваченою в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 174 КК України, підлягає скасуванню арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.07.2019, а саме, на тимчасово вилучене під час огляду місця події від 28.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 майно, а саме на: марлевий тампон - змив РБК перед воротами будинку; марлевий тампон - змив РБК за воротами будинку; марлевий тампон - змив РБК у дворі будинку на тротуарній плитці; марлевий тампон - змив РБК перед вхідними дверима у будинок; марлевий тампон - змив РБК з зовнішньої частини вікна будинку, яке знаходиться праворуч від вхідних дверей в будинок; СПВ виявлені на з зовнішньої частини вікна будинку, яке знаходиться праворуч від вхідних дверей в будинок; ніж кухонний з білою рукояткою довжиною 28,8см.; ніж з дерев`яною рукояткою довжиною 34,8см.; ніж з рукояткою коричневого кольору довжиною 27,5см.; ніж з білою полімерною рукояткою 27,3см.; ніж з синьо - білою - червоною рукояткою довжиною 22,2см.; ніж з полімерною рукояткою коричневого кольору довжиною 23,7см.; труси чоловічі білого кольору з нашаруванням РБК; футболка з написом «Puma» з нашаруванням РБК та чотирма отворами; СПВ виявлені на горщику з квіткою відкопійовані на 2 ВЛС; СПВ виявлені на віконній рамі відкопійовані на 5 ВЛС; марлевий тампон з ручки вікна; дві наволочки та простирадло зі слідами РБК. спідницю - біло синього кольору; кофтину синього кольору з малюнком зайців.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді домашнього арешту - не продовжувався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на П`ЯТЬ років.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку - ТРИ роки, не вчинить нового злочину й, виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243, пл. Конституції, 7 м. Харків, 61200, отримувач УК в м. Харкові, Харківської область, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р 31412544020002, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999649, код призначення платежу 24060300) матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням (злочином) у розмірі 4803 (чотири тисячі вісімсот три) гривні 18 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.07.2019 року, а саме, на тимчасово вилучене під час огляду місця події від 28.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 майно, а саме на: марлевий тампон - змив РБК перед воротами будинку; марлевий тампон - змив РБК за воротами будинку; марлевий тампон - змив РБК у дворі будинку на тротуарній плитці; марлевий тампон - змив РБК перед вхідними дверима у будинок; марлевий тампон - змив РБК з зовнішньої частини вікна будинку, яке знаходиться праворуч від вхідних дверей в будинок; СПВ виявлені на з зовнішньої частини вікна будинку, яке знаходиться праворуч від вхідних дверей в будинок; ніж кухонний з білою рукояткою довжиною 28,8см.; ніж з дерев`яною рукояткою довжиною 34,8см.; ніж з рукояткою коричневого кольору довжиною 27,5см.; ніж з білою полімерною рукояткою 27,3см.; ніж з синьо - білою - червоною рукояткою довжиною 22,2см.; ніж з полімерною рукояткою коричневого кольору довжиною 23,7см.; труси чоловічі білого кольору з нашаруванням РБК; футболка з написом «Puma» з нашаруванням РБК та чотирма отворами; СПВ виявлені на горщику з квіткою відкопійовані на 2 ВЛС; СПВ виявлені на віконній рамі відкопійовані на 5 ВЛС; марлевий тампон з ручки вікна; дві наволочки та простирадло зі слідами РБК. спідницю - біло синього кольору; кофтину синього кольору з малюнком зайців.

Речові докази: фрагмент тканин з простирадла, вилучений 28.07.2019 року під час повторного ОМП в кімнаті № 1 за АДРЕСА_2 ; два фрагменти тканини з наволочки, вилучені в ході огляду місця події, змив з ручки відкриття вікна в першій кімнаті, вилучений в ході ОМП; змив з рами вікна праворуч від входу; змив під вхідними дверима; змив з тротуарної плитки - № 3, вилучений 28.07.2019 року під час ОМП; фрагмент марлевого бинта зі змивом, вилучений за воротами в ході огляду місця події; змив № 1, вилучений 28.07.2019 року під час ОМП перед воротами будинку; спідниця, добровільно видана ОСОБА_2 ; жіноча блузка, добровільно видана ОСОБА_2 , що знаходиться на зберіганні в камері схову Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області, згідно квитанції № 01028 - знищити;

-СПВ на 1 ВЛС, труси з РБК в ванній кімнаті та підлозі перед пральною машиною, сліди папілярних візерунків на 7 ВЛС, що знаходиться на зберіганні в камері схову Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області, згідно квитанції № 01030 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - О .О.Маньковська