Вирок № 90503186, 21.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020 Справа №607/27743/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Гуменного П.П.,

при секретарі - Храпак М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12019210010002129 від 22 липня 2019 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернополя, українця, громадянина України, з середньо -спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

за участю: прокурора - Соболь О.М., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого адвоката Майки М.Б., обвинуваченого ОСОБА_1 захисника - адвоката Бочана І.П., -

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2019 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , який перебував на проїжджій частині відпочинкової території «дальній пляж», що на вул. Яблунева у м. Тернополі, під час конфлікту з ОСОБА_3 , діючи з необережності, не передбачаючи можливості настання наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс один удар кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя ОСОБА_3 , від якого останній втратив рівновагу та впав на спину, в результаті чого вдарився лівою потиличною ділянкою голови до покриття вкритого камінням.

Внаслідок падіння з висоти власного росту та зіткнення потиличної ділянки голови із покриттям вкритим камінням, потерпілий ОСОБА_3 , отримав травму голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із забиттям головного мозку середнього ступеня (за клінічною класифікацією), перелому потиличної кістки зліва із поширенням лінії перелому на основу черепа та «забійної» рани потиличної ділянки волосистої частини голови зліва, які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 заявив, що вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнає.

По суті провадження повідомив, що 20 липня 2019 року зранку о 9 годині разом із дружиною, дитиною, подругою дружини приїхав на «дальній пляж» Тернопільського ставу. Припаркував свій автомобіль у місці, де це робить постійно, в такий спосіб, щоб нікому не заважати. Ввечері, тримаючи в одній руці вудки, в іншій свого сина прямував до свого автомобіля. В цей момент особи, з компанії потерпілого почали виражатись в його сторону образливо, мотивуючи це тим, що він невірно припаркував свій автомобіль. Він посадив свого сина в салон власного авто. Туди ж поклав вудки. У відповідь на закиди приводу неправильного паркування теж відповів щось в лайливій формі.

Після цього або син, або зять ОСОБА_2 підійшов до нього схопив його ззаду за руки, а потерпілий ОСОБА_2 наніс йому удар в задню частину голови. Особи з компанії потерпілого почали йому наносити удари в різні частини тіла. Він в свою чергу обороняв себе, свого сина та своє майно.

В ході конфлікту молодий чоловік битою пошкодив його авто, зокрема розбив дзеркало.

Після свого побиття викликав поліцію. Однак, працівники поліції на його прохання затримати правопорушників, зокрема особу, котра битою пошкодила його автомобіль не відреагували, а навпаки дозволили останній покинути місце події. Він поїхав у відділок поліції, звернувся із заявою з вимогою притягнути винних у його побитті осіб до відповідальності, а також пройшов медичний огляд на предмет наявності отриманих тілесних ушкоджень.

Особи, котрі перебували із потерпілим ОСОБА_2 , знаходилась в стані алкогольного сп`яніння.

На момент початку конфлікту, ні його дружини, ні її подруги не було.

Він допускає той факт, що в ході свого побиття, захищаючись наніс потерпілому ОСОБА_2 удар кулаком в обличчя від якого той впав, однак кваліфікує такі свої дії як такі, що вчинені в умовах необхідної оборони, а тому в них відсутній склад злочину.

В той день випив пляшку пива.

Не дивлячись на невизнання вини, суд приходить до переконання про те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив суспільно-небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, оскільки наведене повністю доводиться сукупністю доказів, що були зібрані під час досудового розслідування та судового розгляду, які були проаналізовані та оцінені судом у судовому засіданні, зокрема :

-показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який по суті кримінального провадження пояснив наступне. 20 липня 2019 року в період часу з 13 до 21.30 год. разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими особами, членами сім`ї, перебували на території «дальнього пляжу» в м. Тернополі, де святкували день народження онука. Того дня алкоголю не вживав. Після закінчення святкування, близько 21.10 год. разом з переліченими особами переносив особисті речі та продукти харчування до автомобіля «Дачія Логан», яким керував. Автомобіль був припаркований у верхній частині на території «дальнього пляжу». Того дня, в 21.30 год. поряд з місцем для паркування транспорту обвинувачений - високого зросту, середньої тілобудови, наніс йому удар правою рукою в ліву частину обличчя - скулу, від чого у нього випали зуби, він впав та вдарився головою - потилицею до заднього бампера свого автомобіля, а згодом до поверхні землі, ймовірно, каменю, після чого втратив свідомість. Вказаний удар було нанесено безпричинно, конфлікту між будь якими особами не чув.

В час, коли у дзеркало заднього виду побачив автомобіль білого кольору, який перегородив його автомобілю рух заднім ходом, також ОСОБА_7 , яку штовхнула невідома особа, вийшов з свого автомобіля «Дачія Логан».

Просив обвинуваченого, щоб він під`їхав вперед на 1 м., він відмовився. Вийшовши з власного автомобіля, зробив два кроки, його засліпило світло, після цього більше нічого не пам`ятає. Місце, де обвинувачений наніс удар було штучно освітлене з вуличних ліхтарів, тому обвинуваченого розгледів. Від обвинуваченого було відчутно запах алкоголю. Факт нанесення удару бачили: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оскільки вони перебували в полі його зору, та можливо інші особи.

Прийшов до свідомості, пригадує наступні події в автомобілі швидкої медичної допомоги, яким його було доставлено до неврологічного відділення Тернопільської обласної лікарні. У вказаній лікарні його було оглянуто лікарем, проте, від госпіталізації він відмовився. Однак, коли приїхав додому, близько 23.30 год., відчув нудоту та головний біль, після чого викликав швидку і повторно був доставлений до Тернопільської обласної лікарні, де було проведено МРТ та діагностовано перелом склепіння і черепа. Тривалий період часу перебував на стаціонарному лікуванні.

В ході досудового розслідування за його участю проводився слідчий експеримент, під час якого продемонстрував механізм нанесення ударів.

Обвинуваченому не наносив тілесних ушкоджень, оскільки на його руках не було саден. Цивільний позов підтримав в повному обсязі. При призначенні покарання покладається на думку суду;

-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , котра повідомила, що є дружиною потерпілого ОСОБА_2 , також повідомила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 святкували день народження онука. На вказане святкування вона приїхала близько 17 год., а чоловік ймовірно перебував там з 13 год. Спостерігала, як чоловік розвертає свій автомобіль, який був припаркований біля інших автомобілів, і не зрозуміла чому обвинувачений кричав, невістка зробила йому зауваження, він їй відповів нецензурною лайкою. Син за неї заступився, обвинувачений провокував його на конфлікт, при цьому вона утримувала сина. Ймовірно, обвинувачений перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Чоловік вийшов з машини, йшов в їхню сторону, щоб допомогти всім поміститися в автомобіль та від`їхати. Обвинувачений бачив, що ОСОБА_2 стояв в іншому місці, не йшов в його сторону, а прямував до неї, незважаючи на це підбіг і вдарив його рукою, від чого він впав на машину, після чого на землю з камінням. Коли побачила, що чоловік лежить непритомний, син вирвався, а обвинувачений її штовхнув, від чого впала на каміння. Обвинувачений накинувся на сина, душив його руками, лежачи на ньому. Вказані події тривали близько 5 хв. намагалися їх розборонити. По приходу сторонніх осіб все припинилося;

-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , котра повідомила, що є дружиною обвинуваченого, також повідомила про те, що 20 липня 2019 року близько 11 год. разом з чоловіком ОСОБА_1 , сином ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та її сином приїхали на дальній пляж. Ввечері збиралися додому. Чоловік пішов до машини швидше, а вона разом з ОСОБА_8 та її сином ще залишилися. Почувши крики сина, вибігла, син повідомив, що чоловіка б`ють. Підійшовши до місця події, побачила чоловіка, який лежав на землі, а йому наносили удари ногами. Разом з знайомим, який приїхав, щоб забрати їх додому, намагалися припинити бійку, проте бійка продовжувалася. Чоловік з компанії потерпілого взяв дубинку і наносив нею удари по автомобілі обвинуваченого, в місці, де сиділа дитина. Після цього викликали швидку і поліцію, написали заяву. На наступний день чоловік - ОСОБА_1 себе погано почував, у зв`язку з чим його госпіталізували до лікарні. Також було госпіталізовано і сина до психіатричної лікарні. Причиною конфлікту стало те, що компанії потерпілого було недостатньо місця для того, щоб розвернутися автомобілем. Не бачила, щоб ОСОБА_1 наносив удар потерпілому чи будь кому іншому. Чоловікові наносив удари син потерпілого. На місці події перебувало 4-5 людей. Свідками конфлікту були ОСОБА_8 , ОСОБА_14 та їхній син. В чоловіка - ОСОБА_1 була розбита голова, руки, ноги, також були синці по всьому тілу, рука була в ранах. Стверджує, що удари її чоловікові наносили троє чоловіків. Коли все припинилося, бачила що потерпілий лежав. Того дня вона та її чоловік вживали пиво;

-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , котра повідомила, що 20 липня 2019 року відбулося святкування дня народження сина на дальньому пляжі в м. Тернополі. Приїхали туди близько 13 год., залишили автомобіль на парковці. Автомобіля обвинуваченого на той час не було. Через 2-3 год. ОСОБА_2 поїхав та повернувся близько 16-17 год., припаркуавав автомобіль. Чи був припаркований автомобіль обвинуваченого, не бачила. ОСОБА_2 того дня не вживав алкоголю. Близько 21 год. підходили до автомобіля, ОСОБА_2 сів за кермо та намагався виїхати. В цей час, вона її чоловік, мати, батько з її сином на руках, свекруха, підходили до парковки. В той момент до автомобіля білого кольору, який був припаркований підійшов мужчина з хлопчиком п`яти років, посадив дитину до автомобіля, та складав речі до багажника. ОСОБА_2 , виїжджаючи хвилювався чи зможе проїхати, щоб не пошкодити автомобіль обвинуваченого, а він в свою чергу сказав: «ще метр і будеш ремонтувати мені машину» та почав провокаційно себе поводити. ОСОБА_2 у зв`язку з цим зупинився, бо зрозумів, що не зможе виїхати. Надалі між її чоловіком та обвинуваченим розпочалася словесна перепалка. В момент, коли обвинувачений біг на них, її чоловік, щоб захистити їх, зробив крок вперед та схопив його так, щоб зупинити. Обвинувачений розмахував кулаками. Вони впали на землю. Мати чоловіка намагалася їх розборонити, проте обвинувачений штовхнув її, від чого вона впала. В той момент підбігло 4 чи 6 хлопців, проте бійка припинилася. Обвинувачений вирвався і подався в сторону, де стояв її батько з дитиною та матір, а потерпілий, побачивши що відбувається вийшов з автомобіля, в той момент обвинувачений біг на нього, в натовп, а потерпілий розставив в сторони руки, щоб їх захистити, обвинувачений вдарив його в обличчя кулаком правої руки, від чого той впав головою до бампера автомобіля, потім на каміння. Від вказаного падіння у нього тріснула щелепа та була розсічена голова. В обвинуваченого могли утворитися тілесні ушкодження від падіння на землю. Не бачила, щоби хтось бив битою по автомобілі обвинуваченого. В обвинуваченого та його дружини спостерігала ознаки алкогольного сп`яніння ;

-показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , котрий повідомив, що є сином потерпілого, також повідомив і про те, що 20 липня 2019 року близько 13 год. поїхали на дальній пляж святкувати день народження сина. Ввечері, близько 21 год., коли всіх гостей провели, почали підніматися до автомобіля, батько пішов першим. Коли він мав намір виїхати задньою частиною автомобіля, перпендикулярно до нього був припаркований автомобіль білого кольору. Батько запитав, чи достатньо місця, на що йому відповів, що на 1 м. можна ще виїжджати. В той момент обвинувачений підійшов і сказав: «ще 2 м. і будеш ремонтувати мою машину». Він поводив себе агресивно, наближався до нього, в результаті подій опинився на ґрунті. Сторонніх хлопців попросив забрати обвинуваченого, бо не мав наміру з ним битися, вони його забрали. Проте, він не припиняв своїх агресивних дій. В те, що відбувалося втрутилися його матір та жінка. В той момент на жінку накинулася дружина обвинуваченого, нанесла їй удар. З автомобіля вийшов потерпілий і мав намір їх розборонити. В той час його матір була біля ОСОБА_1 , а дружина неподалік. Потерпілий підняв руки, щоб вони зупинилися, в той момент обвинувачений наніс йому удар кулаком правої руки в область голови, від чого він втратив свідомість, впав назад на бампер, після цього на каміння. Обвинувачений продовжував поводити себе агресивно. Сторонній чоловік надав ОСОБА_2 першу медичну допомогу, викликав швидку. Обвинуваченому ніхто не спричиняв тілесних ушкоджень. Він розпочав конфлікт, ймовірно перебував в стані алкогольного сп`яніння, що вплинуло на його дії;

-показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , котрий повідомив, що 20 липня 2019 року близько 21 год. до нього зателефонувала дружина і поросила забрати їх з дальнього пляжу. Приїхавши на дальній пляж, на автомобілі «Ланос» таксі 549, зупинився на асфальтному покритті подалі від автомобіля обвинуваченого. В той момент до нього підбігла його дружина - ОСОБА_8 та повідомила, що обвинуваченого б`ють. Підбігши туди побачив, що він лежить на землі, йому наносять удари ногами особи чоловічої статі в кількості 4-6 чоловік, у віці від 30 років. В тому місці також перебували особи жіночої статі. Допоміг обвинуваченому піднятися, відвів його ближче до його автомобіля. З обох сторін були нецензурні висловлювання. Невідомий чоловік витяг з автомобіля дубинку і пошкоджував автомобіль обвинуваченого - «Фіат Добло». Потерпілі були на двох автомобілях: жовтого та сірого кольору. В автомобілі обвинуваченого сидів його син, він злякався. Особи старшого віку, яка лежала на землі не бачив. Швидка медична допомога приїжджала до обвинуваченого та до старшого чоловіка, якого не бачив, також не бачив, як обвинувачений наносив удари потерпілому. Підтвердив факт підписання ним протоколу допиту. Також повідомив про те, що в час коли під`їхала швидка, лікарі підходили до невідомого чоловіка, він своїми силами встав і пішов до швидкої. Конфлікт відбувався біля автомобіля обвинуваченого. Автомобілі були припарковані на відстані 3 м. ;

-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , котра повідомила, що 20 липня 2019 року перебувала на дальньому пляжі, разом з сином, обвинуваченим, його дружиною та їхнім сином. Коли мали намір повертатися додому, зателефонувала до чоловіка, щоб він приїхав. Обвинувачений з сином пішли до машини, а вона з сином та дружиною обвинуваченого залишилися. Коли вони, піднімалися вгору, до ОСОБА_11 підбіг її син і повідомив, що батька б`ють. Вона відразу побігла туди. Особисто не бачила, як били обвинуваченого. Конфлікт відбувався на місці парковки транспортних засобів. Чула крики, нецензурну лексику. Також повідомила, що бачила обвинуваченого, який лежав на землі, коли прийшла. На тому місці всі розмахували руками. Бачила, як старший чоловік падав на землю відразу біля автомобіля, при цьому не бачила, як обвинувачений наносив удар. До потерпілого приїжджала одна карета швидкої медичної допомоги. Коли потерпілий впав, до нього підійшла його дружина, син. Бійка відбувалася в колі, там же і впав чоловік. Події відбувалися між автомобілями потерпілого та обвинуваченого, в період доби, коли сутеніло. Автомобіль потерпілого був оранжевого чи жовтого кольору. Вся їхня компанія того вечора вживала пиво. Чоловік на відео зафіксував пошкодження автомобіля обвинуваченого та його травми. Підтвердила наявність свого підпису в протоколі допиту. Стверджує, що уточняла слідчій, що не бачила удару обвинуваченого, робила їй зауваження щодо змісту протоколу, проте про це не зазначала в протоколі. На обвинуваченому слідів тілесних ушкоджень до конфлікту не бачила, після конфлікту у нього були тілесні ушкодження, фіксувала їх за допомогою мобільного телефону чоловіка, на відео. Повідомила і про те, що в ході досудового розслідування за її участю було проведено слідчий експеримент;

-рапортом старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Купровського В.В. від 21 липня 2019 року, в якому зазначено про те, що 21 липня 2019 року о 00:09 год. надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я «Дармограй» про те, що по вул. Клінічна, 1, БШД №12, в обл. лікарню доставлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2 , діагноз: ЗЧМТ, СГМ, забій потилиці і садно щоки зліва, травму отримав на дальньому пляжі;

-рапортом старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Купровського В.В. від 21 липня 2019 року, в якому зазначено про те, що 20 липня 2019 року о 23:21 год. надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я «МЕЙНИК» про те, що по вул. Клінічна, 1, в «ТУЛ» БШЛ було доставлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2 , діагноз: забій м`яких тканин обличчя зліва, забійна рана тім`яної ділянки голови, тілесні ушкодження отримав на дальньому пляжі від невідомого;

-рапортом старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Мавдюк В.А. від 21 липня 2019 року, в якому зазначено про те, що 21 липня 2019 року о 20:11 год. надійшло повідомлення лікаря обласної клінічної лікарні Кіт про те, що до них за медичною допомогою самозвернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, житель АДРЕСА_2 , діагноз: ЗЧМТ, струс, забій м`яких тканин обличчя зліва, забійна рана потилиці, травми отримав 20 липня 2019 року близько 21.45 год. по вул. Чумацька, на «Дальньому пляжі» від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1;

-даними висновку експерта судово-медичної експертизи №874 від 07 жовтня 2019 року, згідно резолютивної частини якого у ОСОБА_2 , згідно із медичною картою № НОМЕР_1 стаціонарного хворого, під час стаціонарного лікування у період 21 липня - 12 серпня 2019 року у нейрохірургічному відділенні Тернопільської університетської лікарні, на підставі клінічного обстеження і спостереження, результатів апаратно-інструментальних (рентгенологічного, комп`ютерної томографії) досліджень було діагностовано травму голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із забиттям головного мозку середнього ступеня (за клінічною класифікацією), перелому потиличної кістки зліва із поширенням лінії перелому на основу черепа, із ушкодженням м`яких тканин - «забійна» рана потиличної ділянки волосистої частини голови зліва; а також діагностовано лівобічну нейро-сенсорну приглухуватість. При судово-медичній експертизі 06 вересня 2019 року у ОСОБА_3 виявлено рубець (слід загоєння рани) потиличної ділянки голови зліва. Вид відмічених у ОСОБА_3 травматичних змін і встановлені при судово-медичній експертизі морфологічні властивості рубця, відсутність ознак консолідації (зрощення) перелому, свідчать про їх утворення від дії тупих предметів, незадовго до його звернення за медичною допомогою, не виключено у термін вказаний в ухвалі - 20 липня 2019 року. При судово-медичній експертизі ОСОБА_20 детальних обставин щодо його травмування не повідомлено. Встановлена у ОСОБА_2 травма голови належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння - п. 2.1.2. і п. 2.1.3 (б) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995);

-даними висновку експерта №1061 від 29 жовтня 2019 року, згідно резолютивної частини якого, як зазначено у висновку експерта №874, у ОСОБА_2 під час стаціонарного лікування у період 21 липня - 12 серпня 2019 року у нейрохірургічному відділенні Тернопільської університетської лікарні (медична карта № 11626), на підставі клінічного обстеження і спостереження, результатів апаратно-інструментальних (рентгенологічного, комп`ютерної томографії) досліджень було діагностовано травму голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із забиттям головного мозку середнього ступеня (за клінічною класифікацією), перелому потиличної кістки зліва із поширенням лінії перелому на основу черепа та "забійної" рани (при судово-медичній експертизі 06 вересня 2019 року - рубець) потиличної ділянки волосистої частини голови зліва; а також діагностовано лівобічну нейро-сенсорну приглухуватість. Характер вказаних вище ушкоджень свідчить про те, що вони утворились від дії тупих предметів. Зважаючи на характер відмічених у ОСОБА_2 ушкоджень та їх розташування (перелом потиличної кістки з поширенням на основу черепа зліва із зовнішніми ушкодженнями у цій ділянці та протиударні внутрішньо мозкові зміни речовини головного мозку у діаметрально-протилежній ділянці - лобових частках правої і лівої гемісфер), утворення таких за наведених у матеріалах досудового розслідування (протоколах допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_5 від 22 вересня 2019 року та ОСОБА_6 від 15 серпня 2019 року) обставин події, не виключається;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 1 листопада 2019 року та додатком до протоколу, в ході якого свідок ОСОБА_8 повідомила наступне. 20 липня 2019 року близько 22.00 год. вона бачила, як ОСОБА_1 , перебуваючи на дальньому пляжі, що у м. Тернополі, наніс один удар рукою, вказати чи кулаком чи долонею, остання не змогла, оскільки перебувала на значній відстані від самої події, в ділянку обличчя ОСОБА_21 , але в яку саме ділянку обличчя чи голови вона також не бачила. Поряд з наведеним продемонструвала механізм нанесення удару ОСОБА_1 - ОСОБА_2 піднявши праву руку до рівня обличчя статиста, тим самим відтворила те, що бачила на відстані, а саме, як ОСОБА_1 наніс удар ОСОБА_2 , який після цього впав на спину;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15 жовтня 2019 року та додатком до протоколу, в ході якого свідок ОСОБА_15 повідомив наступне. 20 липня 2019 року близько 21.30 год. він бачив, як ОСОБА_1 перебуваючи на дальньому пляжі, що у м. Тернополі, наніс один удар кулаком правої руки, в ліву ділянку обличчя батька ОСОБА_3 , від якого останній не втримав рівноваги, впав на спину на прилягаючу поверхню, яка була вкрита камінням. Поряд з наведеним продемонстрував механізм нанесення удару ОСОБА_1 - ОСОБА_2 піднявши кулак правої дещо вище рівня грудної клітки в напрямку

обличчя статиста, а саме з сторони лівої частини обличчя і таким чином

відтворив те, яким саме чином був нанесений удар ОСОБА_3 , ОСОБА_1 Після чого, свідок ОСОБА_15 запропонував статисту прийняти положення лежачи на спині, для того, щоб відтворити, яким саме чином ОСОБА_3 після нанесеного удару, впав на спину і при цьому останній головою, а саме потиличною ділянкою сконтактував із бампером автомобіля після чого, впавши, потилична ділянка голови ОСОБА_2 сконтактувала із прилягаючою поверхнею, яка в тому місці була вкрита камінням;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15 жовтня 2019 року та додатком до протоколу, в ході якого свідок ОСОБА_5 повідомила наступне. 20 липня 2019 року близько 21.30 год. вона бачила, як ОСОБА_1 перебуваючи на дальньому пляжі, що у м. Тернополі, наніс один удар кулаком правої руки, в ліву ділянку обличчя ОСОБА_23 . Поряд з наведеним продемонструвала механізм нанесення удару ОСОБА_1 - ОСОБА_2 піднявши кулак правої руки до рівня грудної клітки в напрямку обличчя статиста, а саме до лівої частини обличчя і таким чином

відтворила те, яким саме чином був нанесений удар ОСОБА_3 , ОСОБА_1 Після чого, свідок ОСОБА_5 запропонувала статисту прийняти положення лежачи на спині, для того, щоб відтворити, яким саме чином ОСОБА_3 після нанесеного удару, впав на спину і при цьому голова останнього, а саме потилична ділянка сконтактувала із бампером автомобіля після чого, впавши, голова ОСОБА_2 сконтактувала із прилягаючою поверхнею, яка в тому місці була вкрита камінням.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в даному випадку між дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Аналізуючи аргументи сторони захисту з приводу того, що обвинувачений діяв в межах необхідної оборони суд вважає за необхідне зазначити наступне. З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, наданого стороною захисту встановлено, що в ході конфлікту обвинувачений отримав тілесні ушкодження, котрі згідно копії висновку експерта №714 , що наданий стороною захисту, є легкими. Однак, згідно правової позиції ВС/ККС у справі №748/1226/18 від 12 травня 2020 року особа, яка спровокувала насильство не можу перебувати у стані необхідної оборони. Зокрема, у вказаній постанові зазначено, що особа що завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо саме насильство було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її власної поведінки.

Застосовуючи вказану правовому позицію у даному випадку, з врахуванням того, що потерпілий, свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 ствердили, що ініціатором конфлікту був саме ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 початку конфлікту не бачили, з врахуванням фізіологічних даних потерпілого, котрий є особою похилого віку, та обвинуваченого , котрий майже вдвічі молодший за потерпілого, суд приходить до висновку, що саме обвинувачений спровокував конфлікт, а тому - відповідно не перебував в стані необхідної оборони.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, обтяжуючі покарання обставини до яких суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані сп`яніння, а також вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, позицію потерпілого, котрий заявив, що обвинуваченого необхідно покарати відповідно до закону, а тому вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки виправлення останнього без ізоляції від суспільства є неможливим.

Разом з тим, врахувавши те, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, не судимим, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, що суд вважає обставиною, котра пом`якшує його покарання, суд приходить до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 покарання в мінімального розмірі, котрий передбачений санкцією ст. 128 КК України для вищевказаного виду покарання.

Строк відбуття покарання необхідно рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

До обвинувального акту долучено позовну заяву прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Соболь О.М. в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації, до обвинуваченого ОСОБА_1 , про стягнення з ОСОБА_1 на користь обласного бюджету для перерахування Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації коштів, витрачених на лікування ОСОБА_2 - потерпілого від злочину в сумі 11852 грн. Так, згідно довідки комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради Вих. №01-3/1723 від 16 жовтня 2019 року, вартість затрат на лікування та перебування ОСОБА_2 у медичній установі становить 11852 грн.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. За наведених обставин, позовні вимоги прокурора викладені у вищенаведеній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.

Потерпілим ОСОБА_2 до початку судового розгляду кримінального провадження заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з останнього 100 000 гривень моральної шкоди та 12 955,11 гривень матеріальної шкоди на його користь.

Суд, з огляду на зміст заявлених позивачем вимог та їх обґрунтування, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

При цьому суд виходить із наступних матеріалів кримінального провадження та вимог Закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з наступними змінами) від 27 березня 1992 року № 6 шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд, з врахуванням наведених норм Закону вважає, що позов ОСОБА_2 , підлягає до задоволення, зокрема щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 в його користь матеріальної шкоди на лікування в сумі 12 955 грн. 11 коп., то їх слід задоволити, оскільки до цивільного позову долучено копії та оригінали документів, які підтверджують витрати на лікування, на вказану суму.

Що ж до вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн., то враховуючи характер пережитих негативних змін у житті, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в розмірі 30 000 грн.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України , суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_1 на користь обласного бюджету для перерахування Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації коштів, витрачених на лікування ОСОБА_2 - потерпілого від злочину задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) гривні витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 за наступними реквізитами: Отримувач : Фінансове управління Тернопільської обласної ради Обласний бюджет; ГУК у Тернопільській області 21080500; р/р № НОМЕР_2 в ГУДКСУ у Тернопільській області. м. Тернопіль Код ЄДРПОУ 37977599, МФО 899998.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 955 (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 11 (одинадцять) копійок шкоди, пов`язаної з витратами на лікування останнього, та 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням його здоров`я.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя Гуменний П.П.