Рішення № 90501688, 20.07.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/750/20

Провадження №2/548/356/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Листопад ВЛ.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хорольської міської ради Полтавської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Хорольської міської ради Полтавської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька, мотивуючи його тим, що вона позивач, ОСОБА_1 , у період з 18 червня 2011 року до 12 березня 2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із Відповідачем, ОСОБА_2 . Зазначене доводиться копією рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12 березня 2012 року у цивільній справі № 1628/475/12 про розірвання шлюбу.

Від даного шлюбу народилася малолітня дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Вишняківською сільською радою Хорольського району Полтавської області 29 серпня 2011 року, актовий запис № 10.

Позивач, ОСОБА_1 , разом із малолітньою дочкою, ОСОБА_3 , проживають окремо від батька дитини за адресою: АДРЕСА_1 , що доводиться довідкою виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 16 березня 2020 року № 569. Зазначене житло не є власністю Позивача, належить її бабусі. Разом з тим, у зв`язку із певними життєвими обставинами (зміна місця роботи та непорозуміння із власником будинку), з квітня 2020 року Позивач змінила місце свого постійного проживання: разом із малолітньою дитиною ОСОБА_3 оселилися у будинку АДРЕСА_2 . Зазначене житло належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться: 1) копією Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 28 січня 2015 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу; 2) копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 32771416 від 28 січня 2015 року.

Власник будинку не заперечує щодо проживання та реєстрації місця постійного проживання Позивача та її малолітньої дочки у будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене доводиться письмовою заявою ОСОБА_4 від 07 травня 2020 р.

З метою зняття з попереднього місця реєстрації Позивача та реєстрації її місця проживання разом із малолітньою донькою ОСОБА_3 за новою адресою Позивач звернулася до органу реєстрації місця проживання громадян Хорольської міської ради Полтавської області. Позивачу було роз`яснено, що реєстрація місця проживання неповнолітньої дитини має здійснюватися за обопільною згодою обох батьків. Так, для реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за новою адресою необхідна згода її рідного батька ОСОБА_2 .

З моменту народження і до сьогодні ОСОБА_2 участі у вихованні та матеріальному утриманні доньки ОСОБА_3 не приймає, що доводиться характеристикою на ученицю 3 класу Вишняківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, виданою директором школи ОСОБА_6 та класним керівником ОСОБА_7 . Малолітня дочка постійно проживає разом із Позивачем, окремо від батька, за адресою місця проживання Позивача. При цьому, малолітня дитина не має зареєстрованого місця проживання: не зареєстрована ні за місцем проживання Позивача, ні за місцем проживання Відповідача. Неодноразові звернення до ОСОБА_2 про надання ним згоди на реєстрацію дитини за місцем проживання Позивача залишаються без відповіді. Станом на сьогодні Позивач взагалі втратила зв`язок із батьком їх малолітньої дитини.

Тому Позивач вимушена звертатися до суду із заявою про надання дозволу на реєстрацію малолітньої дитини за місцем проживання матері без згоди батька.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.05.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 25.06.2020 року закрито підтовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з"явилися, але в позовній заяві прохали провести розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений відповідно до ч. 11 ст.128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подав, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від позивача не надходило.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Підставою позову є фактичні обставини, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. З Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою BP України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та, на переконання суду, не можуть тлумачитися звужено.

Позивач, ОСОБА_1 , разом із малолітньою дочкою, ОСОБА_3 , проживають окремо від батька дитини за адресою: АДРЕСА_1 , що доводиться довідкою виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 16 березня 2020 року № 569. Зазначене житло не є власністю Позивача, належить її бабусі. Разом з тим, у зв`язку із певними життєвими обставинами (зміна місця роботи та непорозуміння із власником будинку), з квітня 2020 року Позивач змінила місце свого постійного проживання: разом із малолітньою дитиною ОСОБА_3 оселилися у будинку АДРЕСА_2 . Зазначене житло належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться: 1) копією Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 28 січня 2015 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу; 2) копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 32771416 від 28 січня 2015 року.

Власник будинку не заперечує щодо проживання та реєстрації місця постійного проживання Позивача та її малолітньої дочки у будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене доводиться письмовою заявою ОСОБА_4 від 07 травня 2020 р.

Відповідно до пункту 14 Правил реєстрації місця проживання - « у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків». Правила реєстрації місця проживання затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. за № 207.

Відсутність реєстрації місця проживання дитини за місцем фактичного проживання позивача, матері дитини, суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та Законами України, зокрема, права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист.

Стаття 3 Конвенції «Про захист прав дитини, схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р. № 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1001 р. № 789 - ХІІ, передбачає, що у випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 124 Конституції України, як норми прямої дії, згідно якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Тому позивач і змушена звертатися до суду з відповідною позовною заявою про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без письмової згоди батька дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Вимогами статей 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено обов`язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України 22 листопада 2012 року № 1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них.

При проживання батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно-територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно-довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.

Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання.

Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 2 березня 2016 року № 207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22 листопада 2012 року № 1077 (із змінами та доповненнями), реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації з попереднього місця проживання, але якщо батьки дитини, яка не досягла 14 років, проживають за різними адресами, для реєстрації її місця проживання разом з одним із батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Суд, керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини, що випливає як зі ст. 141 СК України, так і зі змісту Конвенції про права дитини, повинен давати оцінку насамперед об`єктивним обставини життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків, і де саме може створити кращі умови для життя дитини.

Отримати згоду іншого законного представника дитини позивач не має змоги, оскільки місце перебування батька невідомо.

Враховуючи наведене, зібрані у справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини про відсутність змоги отримати згоду батька на зняття з реєстрації місця проживання дитини і реєстрацію місця проживання дитини в поза судовому порядку, тому у даному випадку це може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відтак, вимоги позивача щодо надання дозволу на зняття реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька є обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.

Суд відзначає, що надання позивачу права на реєстрацію місця проживання дитини , без згоди батька , не позбавляє його права проявляти турботу та любов до дітей, незалежно від того, з ким із батьків, і де саме, проживає дитина.

Законодавством передбачений чіткий порядок зняття особи з місця реєстрації та її реєстрації за новим місцем проживання, що вчиняють відповідні органи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька буде відповідатиме інтересам дитини, що вказує на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 33 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 12, 13, 83, 263-265, 280-281, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хорольської міської ради Полтавської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька,- задовольнити повністю.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Полтавського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2020 р.

Учасники справи:

ПОЗИВАЧ : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка міста Хорол Полтавської області, адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ,РНОКПП - НОМЕР_2 . Представник в інтересах Позивача - адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1414, видане радою адвокатів Полтавської області 25 червня 2014 року, юридична адреса: АДРЕСА_4

ВІДПОВІДАЧ 1 : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець міста Волгоград, Російська Федерація , останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_5 .

ВІДПОВІДАЧ 2 : Хорольська міська рада Хорольського р-ну Полтавської обл., адреса місцезнаходження: 37800, Полтавська обл., м. Хорол, вул. Незалежності, 37, Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22528612.

Суддя : О.В. Коновод