Вирок № 90501469, 21.07.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/410/20

Провадження № 1-кп/553/143/2020

В И Р О К

Іменем України

21.07.2020 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Ребро Л.В.,

з участю прокурора - Мандича С.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальні провадження № 12020170030000062, № 12020170030000263 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, українця, освіта середня, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 07.01.2020 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 вчинив сварку з матір`ю ОСОБА_4 . ОСОБА_2 , яка є бабусею ОСОБА_5 намагалася вгамувати останнього та припинити конфлікт, у відповідь на її дії ОСОБА_1 діючи умисно, схопив ОСОБА_2 за одяг та з прискоренням штовхнув її в кут кімнати, обмежений стіною та дерев`яною тумбочкою. Враховуючи фізичну перевагу ОСОБА_1 над потерпілою ОСОБА_2 , остання зі значною силою впала правою задньою стороною тулубу на кут дерев`яної тумбочки.

В результаті дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітини: закритих переломів 3, 4, 5, 6-го ребер справа по задньо-підкрильцевій лінії зі зміщенням та гематомами м`яких тканин правої половини грудної клітини, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 101 від 13.02.2020 року кваліфікуються тільки у своїй сукупності як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

2. 18.03.2020 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 правомірно перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно з корисливою метою таємно шляхом вільного доступу викрав телевізор марки "SUPRA STV-LC32510WL", який належать ОСОБА_2 , вартістю 2500 грн. 00 коп., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду в указаному розмірі, викраденим розпорядився на власний розсуд

По епізоду № 1 дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

По епізоду № 2 дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю та детально пояснив про обставини вчинення кримінальних правопорушень. Надав суду пояснення, які узгоджуються з пред`явленим йому обвинуваченням, зазначив, що розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що разом з донькою ОСОБА_4 та онуком ОСОБА_1 постійно проживає в квартирі АДРЕСА_2 , у січні 2020 року між онуком та ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої вона намагалась захистити доньку, онук відштовхнув її з силою, від чого вона впала на деревну тумбочку, вдарилась об її кут та отримала тілесні ушкодження у виді перелому 4 ребер, у зв`язку з якими перебувала на лікуванні. У березні 2020 року виявила зникнення належного їй телевізора, згодом встановила, що його викрав онук ОСОБА_1 .

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оспорює фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, повністю визнає себе винним, не наполягає на дослідженні інших доказів, які є у справі, і розуміє неможливість в подальшому оскаржити в апеляційному порядку визнані ним фактичні обставини справи, та не маючи сумнівів в добровільності та правдивості позиції обвинуваченого ОСОБА_1 , з огляду на відсутність заперечень з боку інших учасників судового провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Разом з тим, аналізуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, беручи до уваги, що судимість ОСОБА_1 у зв`язку з засудженням вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 18.08.2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, погашено у визначеному в ст. 89 КК України порядку, оскільки ухвалою Ленінскього районного суду м. Полтави від 31.10.2018 року він звільнений від відбування покарання за вказаним вироком, інкриміновані у даному кримінальному провадженні правопорушення вчинені ним у 2020 році, суд вважає за необхідне виключити кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину повторно" з обсягу обвинувачення по епізоду № 2.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 по епізоду № 2 підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України.

В силу статті 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

В силу статті 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обираючи міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно, в силу ст. 89 КК України не судимий, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, розкаявся у вчиненому, враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, їх конкретні обставини та наслідки, у зв`язку з чим приходить до висновку про можливість призначення покарання у виді обмеження волі, яке буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Разом з тим, з огляду на відсутність тяжких наслідків, обставини, що пом`якшують покарання, позицію потерпілої, яка не наполягала на призначенні суворого покарання, а також висновки, викладені у досудовій доповіді представника органу пробації, згідно з якими виправлення обвинуваченого можливе без обмеження чи позбавлення волі, вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, у зв`язку з чим приходить до висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України зі встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілою не заявлено.

Цивільний позов прокурора Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої в сумі 8906 грн. 37 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 2 років обмеження волі.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов прокурора Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації кошти в сумів 8906 грн. 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 653 грн. 80 коп.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Є. В. Парахіна