Рішення № 9049851, 19.04.2010, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-11/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

“ 19 ” квітня 2010 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд , Кіровоградської області , в складі :

Головуючого судді Цоток В.В.

при секретарі Чорнобай Н.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду, Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “ Завадське ” третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки в якому зазначив , що 27.07.2009 року , близько 19 години він на власному автомобілі марки “ DAEWOO Lanos ”, реєстраційний номер НОМЕР_1 прибув до водоймища, що знаходиться при в'їзді до села Скопіївка, Добровеличківського району, Кіровоградської області. Переїхавши греблю він зупинив свій транспортний засіб на правому узбіччі проїзної частини по ходу його руху та пішов до рибалок . Через незначний проміжок часу зі сторони, де знаходився його автомобіль позивач почув скрегіт металу. Прибігши на місце виявив, що зернозбиральний комбайн марки “ Славутич КС-9 ”, який належить на праві власності відповідачеві та знаходився під керуванням ОСОБА_4 здійснив наїзд на автомобіль ОСОБА_1, пошкодивши його. Вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 32265 гривень, однак відшкодувати спричинену матеріальну та моральну шкоду відповідач відмовляється .

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та обгрунтували їх обставинами викладеними у позовній заяві . Просили суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної останньому матеріальної шкоди кошти в сумі 32265 гривень та моральної шкоди кошти в сумі 5000 гривень, а також судові витрати по справі .

Представник відповідача в судовому засіданні заявлених вимог не визнав повністю, мотивуючи тим, що позивачем та його представником не надано належних та допустимих доказів про розмір заподіяної позивачеві з вини відповідача шкоди . Не заперечував того факту, що наїзд на автомобіль позивача комбайном, що належить відповідачеві, стався з вини ОСОБА_4 Вважає, що суд не може прийняти до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи, оскільки вона проведена з порушенням норм діючого законодавства .

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору своєї вини в дорожньо-транспортній пригоді не заперечував . Однак разом з представником не погодилися із розміром заявлених позовних вимог, мотивуючи тим, що вони не обгрунтовані . Висновок судової автотоварознавчої експертизи вважають незаконним .

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи на стороні відповідача та його представника , дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини : 27.07.2009 року о 21 годині в селі Скопіївка, Добровеличківського району, Кіровоградської області ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи зернозбиральним комбайном марки “ Славутич КЗС-9.1 ”, без реєстраційного номера, що належить на праві власності ТОВ “ Завадське ”, здійснив наїзд на автомобіль марки “ DAEWOO Lanos ”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що призвело до пошкодження даного транспортного засобу.

Вказані обставини справи визнані всіма особами, які беруть участь у справі, а тому відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи № 3-759/09 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 по ч.1 ст. 130 КУпАП встановлено, що внаслідок допущеної ОСОБА_4 дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, що належить позивачеві отримав наступні механічні пошкодження : деформовано ліве переднє крило та з лівої сторони капот, розбито переднє лобове скло, деформовано ліву передню та задню дверці та розбито на них скло , деформовано кришу , зігнуто передню ліву, середню та частково задню стійки .

Відповідно до вимог статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи , яка цю діяльність здійснює та інших осіб .

Відповідно до вимог частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності ) володіє транспортним засобом .

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 “ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди “ Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела.

Згідно п.5 Постанови коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з юридичною особою в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв’язку з виконанням трудових обов’язків то відповідальність за таку шкоду несе юридична особа.

З пояснень сторін та матеріалів справи з‘ясовано, що власником зернозбирального комбайна марки “ Славутич КЗС-9.1 ” є ТОВ “ Завадське ”, а ОСОБА_4 на момент пригоди перебував в трудових відносинах з останнім та виконував трудові обов’язки.

Таким чином відповідальність за шкоду заподіяну позивачеві по справі повинне нести ТОВ “ Завадське ” .

Відповідно до п.2 вказаної вище Постанови шкода, заподіяна особі і майну громадянина , підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за наявності вини останньої, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки – незалежно від наявності вини.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 123 від 02.04.2010 року встановлено, що дійсний ( реальний ) розмір шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки “ DAEWOO Lanos ”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 джерелом підвищеної небезпеки, що належить відповідачеві, складає 27849 гривень 29 копійок . Вартість відновлювального ремонту даного автомобіля складає 30221 гривня 29 копійок. Розмір втрати товарної вартості даного автомобіля складає 3480 гривень 51 копійка .

Таким чином позивач має право вимагати відшкодування відповідачем шкоди на загальну суму 33701 гривня 80 копійок . Однак з огляду на ті обставини , що ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ “ Завадське ”в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди кошти в сумі 32265 гривень, тому суд, не виходячи за межі позовних вимог вважає необхідним задовольнити позов в даній частині саме на вказану вище суму .

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування позивачеві моральної шкоди в сумі 5000 гривень суд, погоджується з тим, що останній зазнав душевних страждань, які пов'язані з пошкодженням його майна . На протязі тривалого проміжку часу ОСОБА_1 позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися належним йому транспортним засобом. Наведені обставини на переконання суду порушили звичайний ритм життя позивача та примусили докладати додаткових зусиль для його організації.

Однак судом приймається до уваги і той факт, що заподіяння шкоди ОСОБА_1 сталося без наявності на те прямого умислу відповідача та третьої особи .

А тому, з огляду на тяжкість заподіяної позивачеві шкоди, на глибину та тривалість душевних страждань ОСОБА_1 , тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, з врахуванням вимог розумності і справедливості суд визначає розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди в сумі 500 гривень.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 660 гривень .

На підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України , п.2,4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 “ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди “ із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212,213,214,215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ Завадське” ( Кіровоградська область, Добровеличківський район, село Олександро-Завадське, код 31284126, р/р 260072231, МФО 323538 ОД “ ОСОБА_6 АВАЛЬ ”, м Кіровоград ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди кошти в сумі 32265 ( тридцять дві тисячі двісті шістдесят п'ять ) гривень та моральної шкоди кошти в сумі 500 ( п’ятсот ) гривень, а всього на суму 32765 ( тридцять дві тисячі сімсот шістдесят п'ять ) гривень .

Стягнути з ТОВ “ Завадське ” на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 660 ( шістсот шістдесят ) гривень .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду в Кіровоградській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7