Ухвала суду № 90496973, 17.07.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3153/20

Провадження №1-кс/367/969/2020

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

слідчого судді Саранюк Л.П.,

при секретарі Бабаковій М.В.,

за участю:

прокурора Памбук В.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Мазурика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області Пічугіної Ю.В. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сквира, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимому, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040000984 від 22.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,-

в с т а н о в и в :

До суду звернулася слідчий Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області Пічугіна Ю.В. із зазначеним вище клопотанням в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування.

За змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 15.04.2020 по 20.04.2020, в денний час (точна дата та час не встановлені), знаходячись в кімнаті будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на вчинення щодо малолітньої особи розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, яка полягала у порушенні нормального морального та фізичного становлення малолітньої, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо малолітньої особи і бажаючи їх вчинити, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою, оскільки він є її батьком, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої, який виражався в тому, що малолітня потерпіла не розуміла сутність та характер вчинюваних щодо неї розпусних дій сексуального характеру та не могла чинити опір через свій малолітній вік, умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вчинив розпусні дії сексуального характеру, які полягали в доторканні ОСОБА_1 рукою статевих органів малолітньої ОСОБА_2 та сідниць останньої.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинених близьким родичем.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 15.04.2020 по 20.04.2020, в денний час (точна дата та час не встановлені), знаходячись в кімнаті будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на вчинення щодо малолітньої особи розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, яка полягала у порушенні нормального морального та фізичного становлення малолітньої, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо малолітньої особи і бажаючи їх вчинити, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є малолітньою особою, оскільки він є співмешканцем її матері - ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої, який виражався в тому, що малолітня потерпіла не розуміла сутність та характер вчинюваних щодо неї розпусних дій сексуального характеру та не могла чинити опір через свій малолітній вік, умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вчинив розпусні дії сексуального характеру, які полягали в доторканні ОСОБА_1 рукою статевих органів малолітньої ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

ОСОБА_1 22.04.2020 о 02:20 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_1 22.04.2020 о 19:45год. повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України.

Підозра ОСОБА_1 повністю обґрунтована та підтверджується доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження, зокрема:

- протоколом допиту законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 від 22.04.2020, яка надала для приєднання до матеріалів кримінального провадження відеофайли на яких зображені малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розповідаючи їй, як ОСОБА_1 торкався їх статевих органів;

- протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_3 від 22.04.2020, яка в присутності законного представника, психолога повідомила, що дійсно знайомий мами на ім`я ОСОБА_1 торкався рукою її статевих органів;

- протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_2 від 22.04.2020, яка в присутності законного представника психолога повідомила, що її тато ОСОБА_1 гладив рукою по сідницях та торкався статевих органах, при цьому повідомляючи, що робить їй масаж;

- протоколом допиту психолога ОСОБА_6 від 22.04.2020, яка І приймала участь у допиті малолітніх потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та повідомила, що аналізуючи відповіді і поведінку дітей, факт розбещення ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей мав місце. При спілкуванні з ОСОБА_3 остання соромилась розповісти про дії «Саши», так як спогади викликали в неї сором, чим дитина демонструвала захисну реакцію, намагаючись уникнути згадування даних подій, таким чином дівчинка намагалась захиститись бо дані спогади для неї травмуючи;

- протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_3 від 04.05.2020, яка в присутності фахівця установи МВС за напрямком психологічних досліджень в умовах «Зелена кімната», законного представника не бажала розповідати про події за фактом її розбещення та не бажала розмовляти про ОСОБА_1 і його дії;

- протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_2 від 04.05.2020, яка в присутності фахівця установи МВС за напрямком психологічних досліджень в умовах «Зелена кімната», законного представника не бажала згадувати та розповідати про дії свого тата ОСОБА_1 ;

- висновком судово-психіатричної експертизи № 209 від 06.05.2020 відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_3 , згідно якого у підекспертної не виявлено ознак підвищеної схильності до фантазування та навіюваності, а також схильності до заміщення проміжків пам`яті вимислом. Відповідно до свого малолітнього віку, остання не має обізнаності в питання статевих стосунків, дівчинка не могла розуміти характер та значення скоюваних відносно неї дій. Небажання підекспертної розповідати про ситуацію, яка досліджувалась, може свідчити про те, що дана ситуація є для неї дискомфортною внаслідок чого у неї виникають реакції негативізму та замикання в собі, намагання уникнути та витіснити небажані спогади та суб`єктивно неприємні;

- висновком судово-психіатричної експертизи № 210 від 06.05.2020 відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_2 , згідно якого у підекспертної не виявлено ознак підвищеної схильності до фантазування та навіюваності, а також схильності до заміщення проміжків пам`яті вимислом. Відповідно до свого малолітнього віку, остання не має обізнаності в питання статевих стосунків, дівчинка не могла розуміти характер та значення скоюваних відносно неї дій. Небажання підекспертної розповідати про ситуацію, яка досліджувалась, може свідчити про те, що дана ситуація є для неї дискомфортною внаслідок чого у неї виникають реакції негативізму та замикання в собі, намагання уникнути та витіснити небажані спогади та суб`єктивно неприємні;

- протоколом допиту експерта психолога Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психоневрологічне медичне об`єднання» ОСОБА_7 , яка вказала, що дослідивши матеріали та поспілкувавшись з потерпілими дітьми, можливо стверджувати, що факт розбещення дітей ОСОБА_1 мав місце. Діти не схильні до фантазування та не обізнані в статевих стосунках, внаслідок свого віку вони можуть розповісти про зовнішні обставини, які дійсно мали місце, а саме щодо дій розбещення вчиненого ОСОБА_1 . При спілкуванні з і приводу даних подій соромляться та не виявляють бажання спілкуватися, чим проявляють захисну реакцію;

- іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23.04.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 20.06.2020 включно.

Постановою виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 17.06.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110040000984 від 22.04.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України, продовжено до трьох місяців, тобто до 22.07.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.06.2020 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.07.2020 включно.

З поданого клопотання вбачається, що трьохмісячний строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні закінчується 22.07.2020, однак закінчити досудове розслідування у ньому до вказаного строку не представляється можливим, оскільки до цього часу не виконані всі слідчі та процесуальні дії, зокрема, для завершення досудового розслідування необхідно виконати наступне:

1) допитати як свідків членів родини потерпілих дітей, сусідів, які проживали поряд та друзів родини;

2) допитати як свідків членів родини підозрюваного, сусідів, які проживали поряд із ним, друзів та співробітників, у тому числі колишню дружину підозрюваного, яка на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі;

3) завершити судову комплексну комп`ютерно-техннічну та мистецтвознавчу експертизу по мобільному телефону належному ОСОБА_4 та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок;

4) вжити заходів щодо проведення слідчих дій із законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 із застосуванням поліграфу;

5) завершити судово-психіатричні експертизи відносно малолітніх потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 , які призначенні в Державній установі «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони України», відповідно до задоволеного клопотання адвоката Мазурика С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 30.06.2020 та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки;

6) провести слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, після чого, з урахуванням здобутих доказів, повідомити ОСОБА_1 остаточну підозру, виконати вимоги ст. 290 КПК України;

7) скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних процесуальних дій раніше є те, що у кримінальному провадженні призначено та проведено численну кількість судових експертиз та матеріали провадження перебували на дослідженні у експертів, що унеможливлювало одночасно провести інші необхідні експертизи. Крім того, адвокат Мазурик С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся з клопотанням про призначення та проведення судово-психіатричних експертиз відносно малолітніх потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 в Державній установі «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони України», лише 30.06.2020 та дані експертизи були призначені і скеровані до експертної установи лише 01.07.2020.

Вищевказані обставини перешкоджають прийняти кінцеве рішення у зазначеному кримінальному провадженні у трьохмісячний строк, тобто закінчити досудове розслідування та прийняти законне і обґрунтоване рішення у ньому в строк до 22.07.2020 неможливо з об`єктивних причин.

Проведення вищевказаних слідчих та інших процесуальних дій потребує додаткового часу, а саме не менше п`яти місяців, з огляду на складність провадження, а їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні

Також з поданого клопотання вбачається, що на даний час не перестали існували ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156 КК України, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та у разі визнання його винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Органом досудового розслідування враховано і ту обставину, що у підозрюваного ОСОБА_1 відсутні стійки соціальні зв`язки, зокрема, останній хоча і офіційно одружений, але разом з дружиною не проживає, має на утриманні малолітню дочку, проте, підозрюється у вчиненні щодо неї тяжкого злочину у сфері статевої свободи та статевої недоторканності особи. Отже, будучи не ізольованим від суспільства в частині вільного вибору місця перебування, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що під час досудового розслідування не проведено всіх судових експертиз, а тому ОСОБА_1 може вчинити дії спрямовані на знищення, переховування чи спотворення будь-яких речей чи документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні;

- ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що в разі продовження запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на покази потерпілих та свідків, оскільки йому відомі їх анкетні дані, місця їх проживання, більшість свідків є родичами підозрюваного, а одна з малолітніх потерпілих дітей є його донькою та, які можуть піддатися незаконному впливу з боку ОСОБА_1 , що в подальшому призведе до спотворення їх показів, які вони даватимуть під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні не виконанні всі слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин події, зокрема, не встановлені всі свідки і очевидці події, не проведено слідчих експериментів із малолітніми потерпілими дітьми, що дає підстави органу досудового розслідування вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який ним вчинено відносно власної малолітньої дитини та малолітньої дитини, з якою він проживав у одному будинку, що в свою чергу свідчить про систематичне виникнення у ОСОБА_1 наміру вчинення злочинів, у сфері статевої свободи та статевої недоторканності осіб, які внаслідок свого малоліття знаходиться у безпорадному стані щодо підозрюваного та не можуть чинити йому опір. З огляду на вказане, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_1 будучи не ізольованим від суспільства в частині вільного вибору місця перебування, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення однорідного складу.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.07.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040000984 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, до п`яти місяців, тобто до 22.09.2020 включно.

З поданого клопотання вбачається, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на підозрюваного обов`язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував та просив суд у його задоволенні відмовити. Також захисником в інтересах підозрюваного було подано письмове заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши обґрунтування прокурора, заперечення захисника та підозрюваного, вивчивши клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, та додані до нього копії документів з кримінального провадження № 12020110040000984 від 22.04.2020, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно витягу з ЄРДР № 12020110040000984 від 21.04.2020 встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 15 квітня 2020 року по 20 квітня 2020 року, в денний час, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, знаходячись в кімнаті будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є малолітньою, оскільки він є її батьком, маючи умисел на розбещення малолітньої особи та на вчинення щодо неї розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, скориставшись тимчасовою відсутністю сторонніх осіб, використовуючи безпорадний стан потерпілої, який виражався в тому, що вона не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею розпусних сексуальних дій через вік, умисно застосував до неї дії сексуального характеру, а саме вчинив фізичне розбещення, що полягало у розпусних діях сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, яке виразилося в оголенні статевих органів ОСОБА_1 , мацанні статевих органів малолітньої ОСОБА_2 та непристойних дотиках до останньої, з метою викликати статеве збудження, чим порушив статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_2 , її нормальний психічний та соціальний розвиток. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст. 156 КК України - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи близьким родичем.

ОСОБА_1 22.04.2020 о 02:20 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_1 22.04.2020 о 19:45 год. повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23.04.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 20.06.2020 включно.

Постановою виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 17.06.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110040000984 від 22.04.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України, продовжено до трьох місяців, тобто до 22.07.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.06.2020, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.07.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 15.07.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110040000984 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, до п`яти місяців, тобто до 22.09.2020 включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156 КК України, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та у разі визнання його винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Органом досудового розслідування враховано і ту обставину, що у підозрюваного ОСОБА_1 відсутні стійки соціальні зв`язки, зокрема, останній хоча і офіційно одружений, але разом з дружиною не проживає, має на утриманні малолітню дочку, проте, підозрюється у вчиненні щодо неї тяжкого злочину у сфері статевої свободи та статевої недоторканності особи. Отже, будучи не ізольованим від суспільства в частині вільного вибору місця перебування, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що під час досудового розслідування не проведено всіх судових експертиз, а тому ОСОБА_1 може вчинити дії спрямовані на знищення, переховування чи спотворення будь-яких речей чи документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні;

- ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що в разі продовження запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на покази потерпілих та свідків, оскільки йому відомі їх анкетні дані, місця їх проживання, більшість свідків є родичами підозрюваного, а одна з малолітніх потерпілих дітей є його донькою та, які можуть піддатися незаконному впливу з боку ОСОБА_1 , що в подальшому призведе до спотворення їх показів, які вони даватимуть під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні не виконанні всі слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин події, зокрема, не встановлені всі свідки і очевидці події, не проведено слідчих експериментів із малолітніми потерпілими дітьми, що дає підстави органу досудового розслідування вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який ним вчинено відносно власної малолітньої дитини та малолітньої дитини, з якою він проживав у одному будинку, що в свою чергу свідчить про систематичне виникнення у ОСОБА_1 наміру вчинення злочинів, у сфері статевої свободи та статевої недоторканності осіб, які внаслідок свого малоліття знаходиться у безпорадному стані щодо підозрюваного та не можуть чинити йому опір. З огляду на вказане, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_1 будучи не ізольованим від суспільства в частині вільного вибору місця перебування, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення однорідного складу.

Також в судовому засіданні встановлено, що закінчити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, а саме: до 22.07.2020 включно неможливо з об`єктивних підстав, оскільки органу досудового розслідування необхідно виконати наступні слідчі та інші процесуальні дії:

1) допитати як свідків членів родини потерпілих дітей, сусідів, які проживали поряд та друзів родини;

2) допитати як свідків членів родини підозрюваного, сусідів, які проживали поряд із ним, друзів та співробітників, у тому числі колишню дружину підозрюваного, яка на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі;

3) завершити судову комплексну комп`ютерно-техннічну та мистецтвознавчу експертизу по мобільному телефону належному ОСОБА_4 та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок;

4) вжити заходів щодо проведення слідчих дій із законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 із застосуванням поліграфу;

5) завершити судово-психіатричні експертизи відносно малолітніх потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 , які призначенні в Державній установі «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони України», відповідно до задоволеного клопотання адвоката Мазурика С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 30.06.2020 та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки;

6) провести слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, після чого, з урахуванням здобутих доказів, повідомити ОСОБА_1 остаточну підозру, виконати вимоги ст. 290 КПК України;

7) скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних процесуальних дій раніше є те, що у кримінальному провадженні призначено та проведено численну кількість судових експертиз та матеріали провадження перебували на дослідженні у експертів, що унеможливлювало одночасно провести інші необхідні експертизи. Крім того, адвокат Мазурик С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся з клопотанням про призначення та проведення судово-психіатричних експертиз відносно малолітніх потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 в Державній установі «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони України», лише 30.06.2020 та дані експертизи були призначені і скеровані до експертної установи лише 01.07.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому, у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; відсутність стійких соціальних зв`язків, зокрема, підозрюваний хоча і офіційно одружений, але разом з дружиною не проживає, має на утриманні малолітню дочку, проте, підозрюється у вчиненні щодо неї тяжкого злочину у сфері статевої свободи та статевої недоторканності особи; відсутність місця роботи; репутацію; майновий стан, тощо, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про те, що ризики передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися.

В судовому засіданні підозрюваний просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання сім`ї старшого брата за адресою: АДРЕСА_3 . Однак, суду не було надано доказів на підтвердження тих підстав, що вказане домоволодіння перебуває у власності брата підозрюваного чи його родини.

Крім того, існують об`єктивні причини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

При цьому, суд, враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З огляду на викладене, слідчий суддя встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, а також наявність об`єктивних причин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, дійшов висновку, що клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області Пічугіної Ю.В., яке було погоджено з прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Пшик Р.М., про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, підлягає до задоволення.

При цьому, суд вважає за можливо одночасно з продовженням підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні застави підозрюваному ОСОБА_1 суд, крім вищевикладених обставин встановлених в ході судового засідання, та ризиків, враховує особу підозрюваного, його майновий стан та приходить до висновку про застосування застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 100,00 грн.

При цьому доводи підозрюваного ОСОБА_1 щодо можливості застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не спростовують вищенаведених висновків суду, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів.

Початок строку дії ухвали, обчислювати з 17.07.2020 до 14.09.2020 включно.

З огляду на викладене, керуючись, ст. ст. 176-178, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області Пічугіної Ю.В. - задовольнити.

В рамках кримінального провадження № 12020110040000984 від 22.04.2020, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.09.2020 включно.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 105 100,00 (сто п`ять тисяч сто гривень) у національній грошовій одиниці, що становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та/або суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики органу досудового розслідування та/або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу органу досудового розслідування та/або суду;

- повідомляти орган досудового розслідування та/або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Київській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити Ірпінський міський суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції впродовж п`яти днів.

Слідчий суддя Л.П. Саранюк