Рішення № 90496344, 16.07.2020, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1455/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Луганській області про оскарження рішення (дій) бездіяльності суб`єкта владних повноважень , -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2563481 від 21.05.2020, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 425 грн., за те, що він 21.05.2020 о 10 год. 02 хв. в м. Рубіжне по вул. Залізничній, керуючи автомобілем марки DAF FT XF 105 460, номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п.9.2.б ПДР України. Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення були допущені такі порушення: інспектор незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, хоча закон дозволяє розглядати справу виключно за місцем знаходження органу, який уповноважений розглядати такі справи; відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст.ст. 278, 279 КупАП та не надав доказів порушення Правил дорожнього руху України; ним не дотримано вимог статті 245 КупАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом; не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. ОСОБА_1 рухався по головній дорозі і наміру кудись звертати не було, так само і підстав включати покажчики поворотів.

Відповідачем відзив на позов не надано.

Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивач надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав. Представник відповідача також надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази, оглянувши відео фіксацію події, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

З копії постанови серії ЕАМ №2563481 від 21.05.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 21.05.2020 о 10 год. 02 хв. в м. Рубіжне по вул. Залізничній, керуючи автомобілем марки DAF FT XF 105 460, номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п.9.2.б ПДР України.

Об`єктивною стороною правопорушення, за яке було притягнуто до відповідальності позивача, є порушення ним користування попереджувальними сигналами.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до підпункту «б» пункту 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи порядок розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який було, за твердженням останнього, порушено, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Отже, законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді.

Наведена вище правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 листопада 2019 року по справі №487/2179/17.

В той же час позивач не надав та не зазначив доказів, які свідчили б про те, що під час розгляду справи відповідачем були порушені його права, а також порушена процедура розгляду справи, передбачена ст. 268, 278, 279 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З долученого відповідачем до матеріалів справи диску з відеофіксацією події, який було оглянуто в судовому засіданні, вбачається, що на одному відео файлі зафіксовано сам факт правопорушення знятий на відео реєстратор патрульного автомобіля, а на іншому - процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, під час якої позивач не визнав своєї провини у порушенні правил дорожнього руху.

Матеріали справи та пояснення поліцейського, зафіксовані нагрудною камерою, свідчать, що причиною зупинки позивача є не увімкнення ним покажчика правого повороту перед здійсненням маневру, оскільки він рухався по головній дорозі, яка змінює свій напрямок руху, а тому зобов`язаний був увімкнути покажчик правого повороту.

Попереджувальними сигналами є:

а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою;

б) звукові сигнали;

в) перемикання світла фар;

г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби;

ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знаку автопоїзда;

д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору (п.9.1 ПДР України).

Відповідно до підпункту «б» пункту 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

При цьому, обов`язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневру, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з`їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом (пункт 1.10 ПДР України).

Крім того, відповідно до п. 9.4 ПДР України подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 33 ПДР України "Дорожні знаки" знак 2.3 "Головна дорога" надає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Знак встановлюється безпосередньо перед перехрестям, а також на початку головної дороги. Знак обов`язково повторюється з табличкою 7.8 "Напрямок головної дороги" перед перехрестям, на якому головна дорога змінює свій напрямок, а також перед перехрестям зі складним плануванням.

Однак, з наданого відповідачем відеозапису видно, що на зазначеній ділянці дороги, в напрямку руху автомобіля під керуванням позивача, відсутні будь-які дорожні знаки, в тому числі знаку 2.3 «Головна дорога», з табличкою 7.8 "Напрямок головної дороги". Вказане, свідчить про те, що ділянка дороги, по якій рухався позивач, є вигином, тобто зміною напрямку самої дороги в плані, а не зміною напрямку руху автомобілів, які по ній рухаються, що не зобов`язує водіїв включати світлові покажчики поворотів при проїзді цього вигину. Якщо водій рухається в своїй смузі і не збирається перестроюватися, тобто перетинати поздовжні лінії дорожньої розмітки, то ніяких сигналів він подавати не повинен - оскільки формально він не планує робити перестроювання, тоді як ввімкнений поворот вводить в оману інших учасників руху і створює аварійну ситуацію на дорозі.

З урахуванням вимог діючих Правил дорожнього руху України, позивач не мав обов`язку вмикати світловий покажчик повороту, оскільки фактично поворот (тобто зміну напрямку руху праворуч чи ліворуч), розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом він не здійснював, так само не здійснював перестроювання, а тому суд в даному випадку не вбачає порушення позивачем п. 9.2 «б» ПДР України.

Таким чином, за встановлених обставин справи та визначеного правового врегулювання, беручи до уваги доводи сторін та оцінюючи надані ними докази, суд приходить до висновку про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2563481 від 21.05.2020, у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі № 757/52466/18-а.

З наявної в матеріалах справи квитанції від 08.06.2020 №9 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 420,40 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - управління патрульної поліції в Луганській області, на користь позивача.

Керуючись ст. 293 КУпАП, ст.ст. 6-9, 20, 77, 78, 139, 243-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2563481 від 21.05.2020, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КупАП та піддано штрафу в розмірі 425 грн., визнати протиправною та скасувати.

Справу закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - управління патрульної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження юридичної особи: 93100, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 420,40 грн.

На рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. Л. Гришковець