Ухвала суду № 90494784, 21.07.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-КП/932/362/20

Справа № 932/8410/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.

при секретарі судового засідання Яковенко Г.С.

за участю:

прокурора Кальчик О.О.

захисників Руснак Я.І., Коваль О.В.

законного представника обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 О ОСОБА_3 В ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальні провадження №№12019040640001162, 12019040640001859, 12019040640000667, 12020040640000632, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, із незакінченою середньою технічною освітою, учня 8-го класу СЗШ № 99, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України,-

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Надія, Запорізького району, Запорізької області, громадянина України, із незакінченою середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, із незакінченою середньою освітою, учня вечірньої школи СЗШ №31, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебувають кримінальні провадження №12019040640001162, 12019040640001859, 12019040640000667, 12020040640000632 відносно ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор вважала за доцільне продовжити відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як обвинувачені скоїли тяжкі корисливі злочини, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, а тому наявні ризики того, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, а також з урахуванням кількості вчинених злочинів, а також того, що ОСОБА_5 скоїв злочин в період іспитового строку, наявні ризики вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілих.

Щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт – заперечувала.

Захисник Коваль О.В. та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з тих підстав, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання.

Захисник Руснак Я.І. та обвинувачений ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора та просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт, так як останній є неповнолітнім, має постійне місце мешкання та міцні соціальні зв`язки, тривалий час тримається під вартою.

Законний представник ОСОБА_1 залишив клопотання прокурора на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його законний представник заперечував проти клопотання прокурора та підтримав захисників щодо зміни обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу щодо вирішення клопотання прокурора, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження саме такого запобіжного заходу обвинуваченим та відмови в задоволення клопотання щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт, з наступних підстав.

Так, станом на 21 липня 2020 року, строк тримання під вартою обвинувачених спливає, судовий розгляд кримінального провадження триває, не допитані обвинувачені, потерпілі, не досліджені письмові докази, а наступна дата судового засідання призначена поза межами дії попередньої ухвали – 16 вересня 2020 року.

При цьому, при продовженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином.

Суд вважає, що вказані ризики на час розгляду в суді кримінального провадження не зменшилися, є реальними та продовжують існувати, з наступних підстав.

Так, неповнолітній ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні ряду нетяжких та тяжких корисливих злочинів, в тому числі за попередньою змовою групою осіб, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.

Тобто, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_4 , характер висунутого йому обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином,а також значна кількість скоєних ним кримінальних правопорушення, свідчить про відсутність у неповнолітнього ОСОБА_4 стримуючих факторів від вчинення інших злочинів та схильність до вчинення інших правопорушень.

Крім того, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих по даній справі.

Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою, судом враховано неповнолітній вік обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що судовий розгляд по даній справі триває, не досліджені письмові докази, не допитані потерпілі, а їх покази можуть мати суттєве значення для об`єктивного розгляду кримінального провадження, у зв`язку із чим є реальним ризик незаконного впливу на вказаних осіб з боку ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає не лише особі ОСОБА_4 , а й характеру та тяжкості злочинів, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, у зв`язку з чим, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому доводи сторони захисту про відсутність ризиків, є безпідставними.

Посилання захисту обвинуваченого на наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв`язків ОСОБА_4 , жодним чином не впливають на пом`якшення та характер вчинення інкримінованих ним злочинів, так як не були стримуючим фактором в його поведінці, а тому в даному випадку не можуть бути вирішальними обставинами, які б могли вплинути на застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Посилання сторони захисту як на підставу, яка обґрунтовує зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт те, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, так як тривалий розгляд справи пов`язаний з її складністю, кількістю учасників та їх процесуальною поведінкою в даному судовому провадженні.

Також, розглядаючи доцільність продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано, що останній звинувачується у скоєнні нетяжких та тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, раніше судимий та скоїв останній корисливий злочин в період іспитового строку.

Тобто, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_5 , характер висунутого йому обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином,а також значна кількість скоєних ним кримінальних правопорушення, скоєння злочину в період іспитового строку, свідчить про відсутність у ОСОБА_5 стримуючих факторів від вчинення інших злочинів та схильність до вчинення інших правопорушень, у зв`язку із чим жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і домашній арешт, не буде достатнім для запобігання вищезазначених ризиків.

Також, ОСОБА_5 офіційно не був працевлаштований, тобто немає постійного доходу, міцні соціальні зв`язки у нього відсутні, й враховуючи стадію судового провадження, існує висока вірогідність незаконного впливу на потерпілих з боку обвинуваченого.

Крім того, враховано і те, що в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих по даній справі.

Таким чином, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_5 , а й характеру та тяжкості злочинів, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, у зв`язку з чим, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, до обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Керуючись ст.176-178, 183, 193-194, 196-197, 331, 492 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської міської прокуратури №2 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – задовольнити.

Продовжити застосування щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 вересня 2020 року.

Продовжити застосування щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 вересня 2020 року.

Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу на домашній арешт.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук