Вирок № 90494056, 20.07.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5032/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Андрусенка С.В.,

прокурора Усенка М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050150000918 від 06.05.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, інваліда 3 групи, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

31.03.2020 року о 08.26 годині ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прибув до магазину «Продукти-756» ТОВ «АТБ- Маркет», що розташований за адресою: м. Бахмут Донецької області, вул. Ювілейна, 43, з метою придбання продукції магазину. Перебуваючи у торговому приміщенні вказаного магазину, придбавши товари, у ОСОБА_1 раптово виник умисел на таємне викрадення споживчих корзин, що перебувають у володінні ТОВ «АТБ-Маркет». Так, ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна та звернення його в свою власність, діючи умисно, таємно, підійшов до стелажу зі споживчими корзинами, взяв споживчу корзину, в яку поклав товар, після чого, оплативши товар, а саме – три пляшки пива, покинув торгове приміщення магазину «Продукти-756» ТОВ «АТБ-Маркет» з корзиною в руках, в якій знаходились три пляшки пива, розпорядившись у подальшому нею на власний розсуд.

В цей же день о 12.02 годині ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знову прибув до магазину «Продукти-756» ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Бахмут Донецької області, вул. Ювілейна, 43, підійшов до підставки зі споживчими корзинами під касою та, діючи умисно, переслідуючи корисливий намір, таємно викрав зі стелажу другу споживчу корзину, після чого покинув торгове приміщення магазину «Продукти-756» ТОВ «АТБ-Маркет» з корзиною в руках, розпорядившись у подальшому нею на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ -Маркет» матеріальні збитки на загальну суму 272 гр.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно таємно викрав дві споживчі корзини з магазину, повністю визнає вину в скоєному, щиро кається.

Представник потерпілої сторони ТОВ «АТБ-Маркет» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглядати за його відсутності, вказав, що до обвинуваченого не має моральних та матеріальних претензій, просив ухвалити вирок на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні за обставин, що викладені в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду справи в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст.349 КПК України, обмежуючись дослідженням наступних доказів: показаннями обвинуваченого та доказами, що містять дані, які характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, сумнівів в добровільності та істинності його позицій немає.

Оцінивши досліджені докази як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності в їх сукупності, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що він повинен нести покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, є інвалідом 3 групи, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальна шкода потерпілій стороні відшкодована шляхом вилучення викраденого майна в натурі.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Висновком Бахмутського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області встановлено, що ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є середньою. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Відповідно до ч.3 закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими введено такий вид кримінальних правопорушень як кримінальний проступок, визначено строки погашення судимості за цей вид кримінального правопорушення, тощо. Також вказаним законом санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, викладена в іншій редакції, що відповідно відносить вказане кримінальне правопорушення до кримінальних проступків.

Санкція ч.1 ст.185 КК України в редакції зазначеного закону передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

При цьому, відповідно до приписів ч.3 ст.5 КК України, розмір штрафу, який в новій редакції, більший ніж в попередній, повинен визначатися в розмірі, встановленому попередньою редакцією санкції статті, а саме від п`ятидесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений покаявся у вчиненому і характер його поведінки після вчинення кримінального правопорушення свідчить про це. Зокрема, він повністю визнав вину, не оспорюючи фактичних обставин у справі, осудив свою поведінку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставин, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), з врахуванням вимог ч.3 ст.5 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене кримінальне правопорушення, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів, внесе корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень) грн.

Речові докази – диск з відеозаписом камер відеоспостереження з приміщення магазину - зберігати в матеріалах кримінального провадження; дві споживчі корзини, що перебувають на відповідальному зберіганні у представника потерпілої сторони, - залишити в його розпорядженні.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Суддя