Рішення № 90492029, 21.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1893/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 11.02.2020 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що у зв`язку із ув`язненням, перебуває в ДУ "Хмельницькій слідчий ізолятор". Постановою від 11.02.2020 начальник ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вважає твердження, викладені у спірній постанові, надуманими та неправдивими. Вказане суперечить вимогам накладення дисциплінарних стягнень, визначених статтею 15 Закону України від 30.06.1993 №3352-XII "Про попереднє ув`язнення" (далі по тексту - Закон №3352-XII), пункту 6.9 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5 (далі по тексту - Правила №1769/5). Також зазначив, що відповідач під час прийняття спірної постанови не врахував заохочення та пояснення позивача. Просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач ознайомлений з правилами поведінки в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань, про що свідчать відповідні розписки, однак, останній неодноразово допустив порушення вимог режиму утримання, за що до нього було застосовано ряд дисциплінарних стягнень. 05.02.2020 молодший інспектор відділу режиму і охорони державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" прапорщик внутрішньої служби Муха А.А. виявив, що засуджений ОСОБА_1 не піднявся зі свого спального місця, висловлював невдоволення встановленим режимом тримання (не виконав команду "Підйом"), на зроблені зауваження не відреагував, чим порушив вимоги режиму утримання. Враховуючи вчинене порушення, прийняте рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, як достатнього і необхідного для подальшого недопущення порушень вимог режиму утримання. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 08.04.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до рапорту від 05.02.2020 молодшого інспектора відділу режиму і охорони державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" прапорщика внутрішньої служби Мухи А.А. засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 не піднявся зі свого спального місця, висловлював невдоволення встановленим режимом тримання (не виконав команду "Підйом"), на зроблені зауваження не відреагував, чим порушив вимоги Правил №1769/5.

Постановою від 11.02.2020 начальник ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор", розглянувши матеріали перевірки за фактом порушення та письмове пояснення ув`язненого, застосував до ОСОБА_1 за порушення режиму догану.

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими визначається Кримінально-виконавчим кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані:

виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації;

ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;

з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Частиною 2 статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

За змістом частини 2 глави 4 Правил №1769/5 ув`язнені та засуджені зобов`язані:

додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров`ю інших осіб, а також принижують їх гідність;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері. Після підйому заправляти свої ліжка і здійснювати вологе прибирання камери (жилого приміщення);

бути ввічливими між собою, а також з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, вставати з ліжок, вітаючись з адміністрацією СІЗО і персоналом СІЗО, шикуватися в шеренгу під час проведення кількісних перевірок;

не вступати в суперечки з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, не принижувати їх гідність, не перешкоджати виконанню ними своїх обов`язків. На вимогу адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО повідомляти свої прізвище, ім`я, по батькові;

дотримуватися тиші після сигналу "Відбій" та норм шуму протягом дня, а також правил поведінки і чистоти у двориках для прогулянок;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна СІЗО, дотримуватися правил пожежної безпеки, а також безпеки під час поводження з електроприладами;

за призначенням персоналу СІЗО чергувати в камері по черзі.

З метою забезпечення безпеки адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб ув`язнені та засуджені, які порушили вимоги режиму, до оформлення матеріалів про вчинене порушення під час пересування територією СІЗО зобов`язані тримати руки за спиною.

Відповідно до частини 3 глави 4 Правил №1769/5 ув`язненим і засудженим забороняється:

порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою;

без дозволу персоналу СІЗО виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів;

порушувати лінію охорони та встановлені межі СІЗО;

чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших ув`язнених і засуджених;

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб, які тримаються в СІЗО, предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

відбирати речі та предмети в інших осіб;

перегукуватися і перестукуватися, а також встановлювати в будь-який інший спосіб зв`язок з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки - з особами, які перебувають у сусідніх двориках;

викидати будь-які предмети з вікон, перебувати на підвіконні, закривати наглядові вічка у дверях і стінах камер;

порушувати цілісність підлоги, стелі, стін, дверей, решіток, робити на них будь-які написи і помітки, псувати книги та інші предмети і речі, що видаються для користування у СІЗО, а також наклеювати, вивішувати будь-що на стіни, вікна, інвентар, що належить СІЗО;

завішувати спальні місця та мінятися ними без дозволу персоналу СІЗО;

тримати та розводити тварин (засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, можуть тримати тварин з дозволу адміністрації СІЗО);

користуватися будь-якими саморобними електроприладами, без дозволу персоналу СІЗО самостійно проводити будь-які ремонтні роботи в камері;

виготовляти, зберігати і користуватися предметами, речами, напоями та речовинами, забороненими для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі;

грати в карти, а також інші азартні ігри з метою одержання матеріальної вигоди, а також організовувати їх;

заподіювати собі або іншим особам тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від виконання встановлених обов`язків;

порушувати встановлений порядок проведення побачень, надсилання листів, скарг і заяв;

курити у не відведених для цього адміністрацією СІЗО місцях;

вживати у присутності адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб, які відвідують СІЗО, нецензурні та жаргонні слова;

наносити собі або іншим ув`язненим чи засудженим, які перебувають у СІЗО, татуювання.

Позивач ознайомлений з правилами поведінки у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань, про що свідчать відповідні розписки.

Відповідно до глави 6 "Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до ув`язнених і засуджених" розділу VIII Правил №1769/5 про виявлене порушення вимог режиму посадова особа СІЗО складає вмотивований рапорт, який подає на розгляд адміністрації СІЗО. Облік таких рапортів здійснюється у журналі обліку рапортів про порушення ув`язненими і засудженими встановленого режиму тримання, що зберігається у черговій частині СІЗО.

Під час призначення заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка ув`язненого чи засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення щодо суті проступку. Заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування стягнень, що завдають ув`язненим та засудженим фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, - з дня її завершення, але не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення проступку. Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення.

Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення до ув`язнених та засуджених (за винятком переведення засуджених до приміщення камерного типу (одиночної камери) користується начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов`язки.

Перед накладенням стягнення питання про доцільність застосування стягнення до ув`язнених та засуджених вирішується на засіданні дисциплінарної комісії СІЗО, яка діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

До складу дисциплінарної комісії входять начальник СІЗО, його перший заступник, заступники, а також начальники служб СІЗО, які за своїми посадовими обов`язками безпосередньо спілкуються з ув`язненими та засудженими. Очолює дисциплінарну комісію начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов`язки.

На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.

Матеріали про порушення доповідає на засіданні дисциплінарної комісії начальник відділення соціально-психологічної служби або особа, яка ініціювала притягнення до відповідальності, у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.

Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення ув`язненого чи засудженого та його представника, свідків, інших осіб, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності, адміністрації СІЗО, особи, яка ініціювала притягнення до відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.

Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії. Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюються відповідним письмовим рішенням.

Про заохочення і стягнення начальник СІЗО виносить постанову про заохочення і постанову про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 132 Кримінально-виконавчого кодексу України за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Попередження - це письмове застереження про притягнення до дисциплінарної відповідальності певного виду у разі повторного порушення.

11.02.2020 дисциплінарною комісією ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" засудженому ОСОБА_1 оголошена "Догана". Такий вид дисциплінарного стягнення, на думку дисциплінарної комісії є необхідним і достатнім для недопущення вчинення засудженим порушень вимог режиму утримання в подальшому.

Враховуючи вказану обставину, а також рапорт від 05.02.2020 молодшого інспектора відділу режиму і охорони ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" прапорщика внутрішньої служби Мухи А.А . , в якому останній встановив, що засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 не піднявся зі свого спального місця, висловлював невдоволення встановленим режимом тримання (не виконав команду "Підйом"), на зроблені зауваження не відреагував, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови.

Водночас, посилання позивача на наявність двох заохочень (подяка від 18.04.2014 та від 23.08.2016) суд відхиляє, оскільки вказані обставини не є такими, що пом`якшують чи нівелюють порушення вимог режиму утримання та виключать відповідальність за них.

За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Відповідач:Державна установа "Хмельницький слідчий ізолятор" (вул. Кам`янецька, 39, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 08564794)

Головуючий суддя О.Л. Польовий