Рішення № 90492026, 21.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1967/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача щодо надання статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни, зобов`язати відповідача встановити позивачу статус інваліда війни і видати посвідчення інваліда війни.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорії), особою з інвалідністю І групи. Вказав, що звернувся до відповідача з заявою про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі по тексту - Закон №3551-ХІІ) та видачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Відповідач відмовив у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення, оскільки позивач не надав документи, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки подані документи підтверджують його участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони. Просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач не надав належного підтвердження безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в складі формувань Цивільної оборони. Тому в Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради відсутні правові підстави для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 13.04.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

02.01.2020 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з заявою щодо надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Листом від 15.01.2020 №08/156/20 відповідач відмовив позивачу у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у зв`язку з тим, що останній не надав документи, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон №3551-XII.

Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону №3551-XII до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни та мають право на отримання відповідного посвідчення.

Закон №3551-XII не містить вимог, які визначають порядок та форму залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначає Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі по тексту - Положення №302).

Відповідно до пункту 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Положеннями пункту 3 Положення №302 визначено, що відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".

Згідно з пунктом 10 Положення №302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Отже, підставою для отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Тобто, необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачена.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорія 1 (посвідчення серії НОМЕР_1 ).

Відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії на засіданні від 24.12.2013 №20 захворювання позивача визнане таким, що пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_4 позивач з 03.04.1987 по 16.04.1987 позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (наказ Хмельницької автобази треста "Хмельницькводстрой" від 27.04.1987 №36-к).

Згідно з довідкою Хмельницької автотранспортної бази від 04.11.1992 б/н позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 04.04.1987 по 16.04.1987 на перевезенні щебня для укріплення дамби річки Прип`ять на посаді водія.

Відповідно до довідки Хмельницького міжрайонного управління водного господарства від 23.12.2010 №527 ОСОБА_1 з 03.04.1987 по 16.04.1987 працював в зоні відчуження міста Прип`ять та був зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.06.1986 №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

За змістом довідки медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0687575 позивачу встановлена І групу інвалідності довічно внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім цього, суд враховує, що приписами пункту 25 частини 4 Положення про невоєнізовані формування цивільної оборони і норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступником Міністра оборони СРСР від 06.06.75 №90, до складу формувань зараховуються в обов`язковому порядку громадяни СРСР: чоловіки у віці від 16 до 60 років та жінки від 16 до 55 років, за виключенням військовозобов`язаних, що мають мобілізаційні розпорядження, інвалідів І та ІІ груп, вагітних жінок та жінок, які мають дитину до 8-річного віку, а також жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей до 2-річного віку.

Невоєнізовані формування Цивільної оборони, які можуть використовуватись у мирний час для боротьби з масовими лісними пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій та катастроф, комплектуються особовим складом шляхом залучення до цих формувань в обов`язковому порядку робітників, службовців та колгоспників.

Тобто, формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювалися з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварії, катастроф і стихійних лих. Отже, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків) залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Факт залучення громадян до складу формувань цивільної оборони не підлягає встановленню, оскільки відповідно до норм законодавства, що діяло на момент аварії на Чорнобильській АЕС, на всіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, до складу цивільної оборони в обов`язковому порядку зараховувалось все працездатне населення.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" висловив позицію в частині необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.

Досліджені судом документи підтверджують факт участі позивача в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони Чорнобильської АЕС та отримання ним інвалідності І групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому останній має право на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та отримання відповідного посвідчення.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є протиправними.

Разом з тим, згідно з приписами пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (у редакції до 30.08.2018) "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №632 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", зокрема, в абзаці 2 пункту 7 Положення №302, слова "Посвідчення інваліда війни" замінені словами "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", а слова "органами праці та соціального захисту населення" - словами "структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення)".

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За таких обставин, для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Враховуючи викладене, позов слід задоволити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (пров. Подільський, 1, Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 25961769)

Головуючий суддя О.Л. Польовий