Рішення № 90490096, 16.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Справа № 160/3643/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2020 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Меламед Вадима Борисовича звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №4/03.22/29 від 03.01.2020 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.11.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою реалізувати своє право на поновлення пенсії, він звернувся до відповідача з Листом від 20.12.2019 про добровільне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 в адміністративній справі №160/5359/19, яким було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.11.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії), з урахуванням висновків суду, однак відповідачем було повторно відмовлено у призначенні пенсії.

Позивач вважає повторну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії ОСОБА_1 незаконною, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 06.04.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії було залишено без руху із встановленим строком для усунення його недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 840,80 грн., сплаченого за реквізитами: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, рахунок отримувача UA238999980313131206084004008, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

05.05.2020 представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2020 було усунуто недоліки адміністративного позову.

Ухвалою суду від 07.05.2020 було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі № 160/3643/20; прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/3643/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

02.06.2020 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Листом «Про виконання рішення суду щодо призначення пенсії» від 03.01.2020 за №4/03.22/29 повідомило позивача, що для призначення пенсії згідно заяви від 20.11.2018 немає законних підстав, зокрема, позивачем не надано паспорт громадянина України, що є підставою для відмови в призначенні пенсії.

Окрім того, представником відповідача зазначено, що згідно копії закордонного паспорту громадянина країни, доданого позивачем до позовної заяви, термін дії паспорту продовжено до 16.12.2017, а отже, даний паспорт є недійсним.

Оскільки пенсія позивачу не була нарахована, то позовні вимоги в частині щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів представник відповідача вважає безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Оскільки у період з 06.07.2020 по 15.07.2020 (включно) суддя Захарчук-Борисенко Н.В. перебувала у відпустці, рішення у даній справі прийнято 16.07.2020.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, до 22.01.1998 року проживала за адресою: АДРЕСА_1 , після чого переїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була взята на консульський облік в консульському відділенні посольства України в Державі Ізраїль.

Листом Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України №25324/6-11 від 09.11.2018 повідомлено представника позивача, що звернення останнього від 01.11.2018 року №3431 (вх. №25324/Є-11 від 07.11.2018 року), заяву позивача про призначення пенсії та копії документів, доданих до звернення, передано до уповноваженого територіального відділення - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який повинен розглядати питання щодо призначення пенсії за віком позивачу.

20.11.2019 вищенаведені документи надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції.

Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто звернення повноважного представника позивача та винесено рішення від 29.01.2019 року №234/03.25/29, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.

В обґрунтування своєї відмови відповідач зазначив, що у зв`язку із порушенням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, а саме: відсутністю завіреної копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 , що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік, звернення за призначенням пенсії за віком є безпідставним.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.11.2019 у справі №160/5359/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлено листом №234/03.25/29 від 29.01.2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.11.2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії), з урахуванням висновків суду; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Однак, Листом «Про виконання рішення суду щодо призначення пенсії» від 03.01.2020 № 4/03.22/29 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що для призначення пенсії згідно заяви від 20.11.2018 немає законних підстав, оскільки ОСОБА_1 не надала паспорт громадянина України та в 1998 році виїхала з України на постійне місце проживання в Ізраїль.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду за даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 44 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (зі змінами), передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника (пункт 1.2. Порядку).

Відповідно до пункту 2.1. Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Частиною третьою ст. 4 Закону №1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду України та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з абзацом першим пункту 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

При цьому абзац другий пункту 2.23 Порядку №22-1 містить застереження, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

У відповідності до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Аналізуючи наведені норми права суд доходить висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи встановленої форми та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Судом встановлено, що позивачем були надані всі документі, які визначенні Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» (що підтверджено штампом УПФУ від 20.11.2018 на супровідному листі).

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на положення другого речення частини 2 ст. 9 КАС України, суд приходить до висновків про необхідність задоволення позовних вимог позивача, та наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №4/03.22/29 від 03.01.2020 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 1 ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині наявності законних підстав для того, щоб зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.11.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2018 року у справі № 757/12134/14-а.

При цьому, вимоги позивача щодо призначення пенсії з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, проведення індексації пенсій є обов`язком відповідача та має здійснюватися за наявності зміни індексу споживчих цін. В цій частині права позивача з боку відповідача порушені не були, оскільки відповідач не відмовляв позивачеві у індексації пенсійних виплат.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначаються правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно змісту статті 1 вказаного Закону визначається, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом 2 частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Так, згідно вимог статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Таким чином, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11 липня 2018 року по справі за № 487/6923/16-а.

З урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно ОСОБА_1 суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 20.11.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення виплати пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, зобов`язавши Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 20.11.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У той же час, суд звертає увагу, що позивач повинен звернутися до пенсійного органу із заявою та надати оригінали документів, копії яких повинен засвідчити орган, що призначає пенсію.

Таким чином, позов належить до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства судом не розглядається питання про розподіл судових витрат у даній справі, оскільки ухвалою суду від 07.05.2020 ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі №160/3643/20.

Керуючись ст. ст. 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , Ізраїль, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №4/03.22/29 від 03.01.2020 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.11.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко