Рішення № 90483584, 15.07.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 185/2609/20

Провадження № 2/761/5540/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 липня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Пірак М.В.,

за участі

представника позивача Савченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна , Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом, зважаючи на наступне. 18.03.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітченко О.А. на адресу позивача було направлено копію виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни від 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 0103/008032-PR від 08.02.2013 р. за період з 29.01.2019 р. по 13.08.2019 р. в сумі 43 941,66 грн. З яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8054,84 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 28 438,10 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 7448,72 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто 650,00 грн. Вказаний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки не відповідає вимогам закону. Так, виконавчий напис винесено за вимогами, право на які виникло більше трьох років тому. Строк за кредитним договором сплив, зважаючи на його умови 08.02.2015 р. Розмір заборгованості не є безспірним. За таких обставин ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню спірний виконавчий напис.

17.04.2020 р. з урахуванням положень ст. 31 ЦПК України суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області дану цивільну справу направлено на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відкрито 04.05.2020 р. та з урахуванням вимог ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань, а також відзиву на позов від представника відповідача в адресу суду не надходило.

Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна просила розглядати справу за її відсутністю. Пояснення по суті спору в адресу суду не направляла.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна в судове не з`явилась, про день та час його проведення повідомлялась належним чином. Від третьої особи також не надходили пояснення по суті спору.

За таких обставин, керуючись положеннями ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, і не заперечується учасниками процесу, що 20.08.2019 р. приватним нотаріусом приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором 0103/008032-PR від 08.02.2013 р., який було укладено між боржником та АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого стало ТОВ «Фінансова компанія «Веста», правонаступником якого в свою чергу, стало ТОВ «Вердикт Капітал».

З виконавчого напису вбачається, що заборгованість стягується за період з 29.01.2019 р. по 13.08.2019 р.

Сума заборгованості складає 43 941,66 грн. , в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 054,84 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 28 438,10 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 7448,72 грн.

Представник позивача вказує, що при вчиненні нотаріальної дії не дотримано положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат», заборгованість не є безспірною з огляду на те, що позивач укладала договір з банком, а не відповідачем. Крім того, по вимогам щодо стягнення кредиторської заборгованості на момент вчинення виконавчого напису минув трирічний строк.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як свідчать матеріали справи, 08.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського поточного (карткового) рахунку №0103/008032-PR за умовами якого ОСОБА_1 було встановлено кредитну лінію строком на один рік (365 днів) з можливістю його автоматичного продовження.

В тексті виконавчого напису зазначено, що строк за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів і стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 р. по 13.082019 р.

З огляду на умови кредитного договору, а саме термін повернення грошових коштів, суд погоджується з доводами представника позивача щодо порушення при вчиненні виконавчого напису положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Також слід зазначити, що відповідно до підпунктів 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 Порядку вчинення нотаріальних дій, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість; якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів; якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій. Жодних вищенаведених дій нотаріусом не було здійснено.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, з огляду на не, що представником позивача доведено наявність обставин, з якими законотворець передбачає можливість визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги.

Розподіляючи судову витрати суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України.

Як свідчать матеріали справи, на правничу допомогу позивачем ОСОБА_1 сплачено суму у розмірі 5600,00 грн.

Клопотання щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу у зв`язку із невиконанням с. 3 ст. 137 ЦПК України від сторони відповідача не надходило.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 15,16 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» , треті особи Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис, виданий 20.08.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договорм0103/008032-РR від 08.02.2013 р. за період з 29.01.2019 року по 13.08.2019 року в сумі 44 591 грн. 66 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5 600 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749) в дохід держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 20.07.2020 року.

Суддя: