Вирок № 90483189, 20.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3480/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сазонової М.Г., при секретарях Ламбуцькій Т.О., Павлікові Д.О., Кацап В.Р., перекладачі Бакурадзе З.В. ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Астапковича А.Ю.,

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Островської В.В.

захисника Святогора О.А.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 12 січня 2020 року за №12020100040000238 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Руставі, Республіки Грузії, громадянина Грузії, непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ), без місця реєстрації та проживання в Україні, раніше судимого:

-08.02.2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 12.01.2020 року, приблизно о 01 год 31 хв перебував за адресою: АДРЕСА_2, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням в житло та обернення його на свою користь. Об`єктом посягання він обрав майно, яке знаходилося в квартирі АДРЕСА_2 на другому поверсі вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою власного протиправного збагачення ОСОБА_5 , заліз на балкон другого поверху вищезазначеної квартири, яка розташована в будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Перебуваючи на балконі квартири за допомогою заздалегідь заготовленого предмету, пошкодив двері, що ведуть до кімнати, та проник в кімнату квартири, в якій проживає потерпілий ОСОБА_2 .

Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на повторне, таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням в житло, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні кімнати таємно викрав годинник марки «Jacques Lemans», вартістю 1325,00 грн., належний потерпілому ОСОБА_2 . Проте оглядаючи кімнати вказаної квартири він помітив, що квартира знаходиться під сигналізацією та спрацювали датчики руху. ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні квартири зрозумів, що спрацювала сигналізація та, з метою недопущення затримання, почав через балкон вилазити з квартири. В цей час на виклик прибули поліцейські Дніпровського РВ УПО у м. Києві, які обслуговували дану квартиру.

ОСОБА_5 виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, а саме таємно, повторно викрасти з приміщення вищевказаної квартири годинник марки «Jacques Lemans», вартістю 1325,00 грн., належний потерпілому ОСОБА_2 та розпорядитись ним на власний розсуд, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками Дніпровського РВ УПО у м. Києві, при спробі залишити місце злочину.

Дії ОСОБА_5 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в житло, однак свій злочинний умисел до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю наступних доказів.

Обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненні вказаного злочину не визнав, від дачі показань відмовився пославшись на можливе ймовірне погіршення стану здоров`я через спеку, щоправда жодних підтверджень цьому суду надано не було.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні надав суду наступні покази, що він був у від`їзді 12 січня 2020 року, коли вночі йому зателефонувала сусідка ОСОБА_6 та повідомила що до квартири власником якої він являється, проник через двері балкону невідомий чоловік. Його квартира знаходиться під охороною, як довірена особа також зазначена його мама - ОСОБА_7 , яка і прибула на місце. Проти написання заяви про дозвіл оглянути його квартиру він не заперечував, оскільки це було його прохання та вони це узгоджували телефоном. З квартири було викрадено, належний потерпілому годинник « ОСОБА_8 », попередньо всі інші речі були на своїх місцях.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що в квартирі її сина спрацювала сигналізація, та коли вона прибула до квартири було виявлено що зник годинник сина, який він раніше носив. Огляд квартири проводився з її дозволу. Спочатку вона телефоном запитала цей дозвіл у сина та він не заперечував.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що працює в Управлінні поліції охорони, в той день диспетчер повідомив про виклик, на який відправились крім нього ще два співробітника. Прибувши за викликом побачили розбите вікно, та як ОСОБА_5 через розбите вікно по кондиціонеру намагався втекти з місця події, одразу після чого був затриманий. При поверхневому огляді у останнього було виявлено викрутку та одягнуто кайданки. У що був одягнений ОСОБА_5 не зміг вказати, оскільки була темна пора доби, однак зазначив, що у останнього був рюкзак.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що працює в Управлінні поліції охорони, того дня прибув на виклик у складі екіпажу з трьох осіб. На даний виклик приїхали, не більше як за 5 хвилин, оскільки спрацювала сигналізація у вікні. Побачив ОСОБА_5 , який спускався через вікно по кондиціонеру. Після чого, останній був ними затриманий та одягнений в кайданки, в подальшому чекали СОГ.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що є сусідкою потерпілого ОСОБА_2 , проживає у тому ж під`їзді, квартири розташовані поруч. З її квартири видно весь будинок. Тієї ночі почула шум із вулиці, подивилися у вікно та побачила силует чоловіка, який падав з квартири, що належить ОСОБА_2 , потім працівників поліції, які затримували ОСОБА_12 нічна пора доби, погане освітлення, тому бачила тільки силуети осіб. Після затримання вказаної особи працівник поліції просив пропустити його до під`їзду. Також вказала, що була залучена у якості понятої під час проведення огляду місця події, підтвердила власний підпис у протоколі.

Свідок ОСОБА_13 дала аналогічні свідку ОСОБА_11 покази.

Так, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 12 січня 2020 року, складеного слідчим Дніпровського управління поліції ГУ МВС України в м. Києві Кононенком В.С., в присутності понятих, та ілюстративної таблиці до протоколу огляду, зафіксовано факт проникнення до квартири АДРЕСА_4 , зафіксовано факт пошкодження рами, обстановку в квартирі та вилучено 2 сліди структурного матеріалу зі скла дверей балкону та 2 сліди папілярних узорів із комода (т. 1 а.с. 134-141).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 було затримано 12 січня 2020 року об 01 годині 35 хвилин, по проспекту Гагаріна, 4-а працівниками охорони (т. 1 а.с. 157-163).

Відповідно до протоколу особистого обшуку особи, затриманої в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України від 12 січня 2020 року, який проводився з 07:30 до 08:02 в присутності понятих та захисника, слідчим Кононенком В.С. було вилучено, в тому числі: металеву фомку, викрутку, годинник, рукавички та інше (т. 1 а.с. 164-168).

Відповідно до листа Начальника Дніпровського РВ Управління поліції охорони в м. Києві від 24.01.2020 року на запит старшого слідчого Ліберди М. вбачається, що 12.01.2020 року на пульт централізованого спостереження Дніпровського РВ УПО об 01 год. 31 хв.. 21 сек. надійшов сигнал «тривога» з квартири АДРЕСА_2 та на вказане спрацювання об 01 годині 33 хв. 26 сек. прибув наряд реагування №540 в складі ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 .. Об 01 год.31 хв. 21 сек. спрацював сповіщувач вікна та об`єму вітальні і кабінету (т. 1 а.с. 146) із додатками (т. 1 а.с. 147-156).

04 лютого 2020 року, старшим слідчим Лібердою М.Ю., за участі потерпілого ОСОБА_2 у приміщенні службового кабінету №308 були оглянуті речі, що були вилучені під час особистого обшуку, особи затриманої в порядку ст. 208 КПК України, серед яких потерпілий впізнав годинник, який належить йому (т. 1 а.с. 175-176).

Згідно висновку експерта №13-1/152 від 03.02.2020 року ринкова вартість годинника з металу жовтого кольору, з ремінцем чорного кольору (наручного годинника «Jacques Lemans» 1-1152), який належить потерпілому ОСОБА_2 , станом на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто 12 січня 2020 року могла становити 1325 грн. (т. 1 а. с. 169-174).

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом . Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

За таких умов, враховуючи викладене, до тверджень обвинуваченого ОСОБА_15 ,який був затриманий біля місця вчинення злочину із годинником потерпілого, що до вказаного злочину він не причетний суд ставиться критично, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами.

Та навпаки свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили суду, що працюючи у поліції охорони приїхали на виклик по АДРЕСА_2, та оскільки спрацював сповіщувач вікна, побігли до відповідного вікна де і затримала обвинуваченого, якому надягнули кайданки та у подальшому передали СОГ.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердила суду, що тієї ночі почула шум із вулиці, та у вікно побачила силует чоловіка, який спускався та одразу був затриманий під вікнами. Оскільки було темно обличчя вона не бачила.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив суду, що в нього з квартири було викрадено годинник, який йому у подальшому повернув слідчий.

Покази свідків та потерпілого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву. Більш того, вони цілком кореспондуються із дослідженими вище доказами, в тому числі й щодо дати та часу коли надійшов сигнал «тривога» з квартири №19.

Захисник обвинуваченого - адвокат Святогор Олексій Анатолійович просив суд застосувати наслідки «доктрини плодів отруйного дерева», оскільки слідчі у кримінальному провадженні №12020100040000238 були призначені із порушенням вимог КПК України т.в.о. начальника слідчого відділу (т. 1 а.с. 126), крім того просив визнати недопустимим доказом протокол особистого обшуку особи, затриманої в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, оскільки він був складений 12 січня 2020 року об 07 год. 30 хвилин (т. 1 а.с. 164), у той час як протокол затримання було складено 12 січня 2020 року об 11 годині.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до висновків, що викладені у Постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, Суд зазначив, що частина 1 статті 87 КПК передбачає, що «Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини».

Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення.

Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.

А отже, під час розгляду цього кримінального провадження судом не встановлено порушення фундаментального права або свободи обвинуваченого. Обшук затриманої в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 01 год. 35 хв. 12.01.2020 року т. 1 а.с. 157 ) проводився у присутності захисника (т. 2 а.с. 65-66) та після внесення відомостей в ЄРДР (т.1 а.с.1). Порушень статті 39 КПК України суд також не вбачає. Оскільки керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно, поєднану з проникненням в житло, ОСОБА_5 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставин, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Обставин, згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого обвинувальний акт не містить.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває,

Щодо тверджень обвинуваченого, що стороною обвинувачення невірно встановлено його особу, суд зазначає наступне.

Згідно довідки №313 про результати перевірки дактилокарти № 19/111/17-1 Київського НДЕКЦ МВС ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була отримана зі справи та в ДУ «Київський слідчий ізолятор», встановлено, що відбитки в ній ідентичні відбиткам пальців рук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був поставлений на облік Києво-Святошинським РВВС в Київській області 20.10.2015 року (т.2 а.с. 72-77).

Відповідно до вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2016 року (справа №369/8121/15) ОСОБА_5 був засуджений за ч. 3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі із іспитовим строком в два роки (т. 1 а.с. 197-198).

На запит суду, головою та у подальшому архіваріусом Києво-Святошинського районного суду Київської області було надіслано копію посвідки на постійне проживання в Україні з матеріалів судової справи №369/8121/15 відносно ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 6-14).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає належно встановленою особу обвинуваченого.

Визначаючи необхідну міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у межах, установлених санкцією ст. 185 ч. 3 КК України, з урахуванням вимог ст. 68 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчиненні нових злочинів, у виді позбавлення волі.

При цьому, суд також враховує, що на розгляді в Солом`янському районному суді м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України (т. 2 а.с.26), яке було внесено до ЄРДР 23.12.2016 року, тобто після ухвалення вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2016 року (справа №369/8121/15), тому не вважає ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимим. В той же час підстав для застосування положень ст. 69, 70, 71, 75 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Сіхуашвілі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за ч. ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту затримання, тобто з 12 січня 2020 року (т. 1 а.с. 157-159).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 628грн. 04 коп. (т.1 а.с. 169).

Речові докази (квитанція №0151191), а саме: пара рукавиць з гумовими вкрапленнями, контрацептиви, металева фомка, викрутка, ізоляційна стрічка, ліхтарик, саморіз, біта, дві відмички - знищити; рюкзак, ремінь, навушники, мобільний телефон - повернути власнику (т. 1 а.с. 177-181);

Наручний годинник марки «Jacques Lemans», який повернутий потерпілому ОСОБА_2 під зберігальну розпису (т.1 а.с. 182) - залишити у його володінні.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя М. Сазонова