Вирок № 90482398, 20.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2864/20

Номер провадження 1-кп/629/414/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,

прокурора - Мазур М.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смирнівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який мешкає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 20.03.2020р. по 29.04.2020р. ОСОБА_1 мешкав за адресою: АДРЕСА_2 разом із співмешканкою ОСОБА_2 . До 29.04.2020р., точної дати та часу встановити не представилось можливим, у ОСОБА_1 виник прямий умисел на таємне заволодіння майном ОСОБА_2 , яке перебувало в приміщенні зазначеної квартири. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій, і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, з приміщення вказаної квартири таємно викрав: пару сережок вагою 4,69 грам зі сплаву золота 583 проби вартістю згідно висновку експерта 4455 гривень 50 копійок, золоту каблучку вагою 1,9 грам, вартість якої не була встановлена, які належали потерпілій ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 4455 гривень 50 копійок.

Крім цього, 19.04.2020р. ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , знаючи, що в трюмо знаходиться кредитна картка банку АТ «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_2 , яка є засобом доступу до банківського рахунку на ім`я ОСОБА_2 та відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2000 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» являється офіційним документом, знаючи, що вказана карта перебуває у користуванні ОСОБА_2 та на ній знаходяться гроші, діючи в результаті раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою використання вказаної кредитної картки для таємного викрадення грошових коштів з банківського рахунку на ім`я ОСОБА_2 шляхом вільного доступу викрав банківську картку банку АТ КБ «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_2 , та покинув місце скоєння злочину.

Крім цього, 19.04.2020р. у ОСОБА_1 , який перебував в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел на таємне викрадення грошей з банківської картки ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, знаючи пін-код карти, використовуючи вказану банківську картку банку «ПриватБанк», прийшов до банкомату банку «ПриватБанк», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , де о 10-49 год. за допомогою картки зняв гроші в сумі 6240 гривень, та о 15-54 год. зняв гроші в сумі 1047 гривень. Після цього ОСОБА_1 поклав картку ОСОБА_2 на місце в приміщенні квартири АДРЕСА_4 .

Далі ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 23.04.2020р. повторно взяв в приміщенні зазначеної квартири банківську картку банку «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_2 , та прийшов до банкомату банку «ПриватБанк», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , де о 20-33 год. за допомогою картки зняв гроші в сумі 424 грн., після чого пішов до банкомату банку « ПриватБанк », розташованому за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна (колишня Володарського), буд. 7 , де за допомогою картки зняв гроші в сумі 1248 гривень. Грошима ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 8959 гривень.

Крім цього, 29.04.2020 року у ОСОБА_1 , який перебував в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону марки «ZТЕ» моделі «Вlаdе V10 Vіtа», який належить ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, під приводом зробити фотознімки, попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон марки «ZТЕ» моделі «Вlаdе V10 Vіtа» вартістю згідно висновку експерта №1990/20 від 15.05.2020р. 2166 грн. 93 коп., який знаходився в силіконовому чохлі вартістю згідно висновку експерта №1990/20 від 15.05.2020р. 81 грн. 20 коп., які належали потерпілій ОСОБА_2 . Взявши мобільний телефон, ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадене майно, з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 2248 грн. 13 коп.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що не має претензій до обвинуваченого, який у повному обсязі відшкодував завдану їй шкоду, просила визначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі або арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що у квітні2020 року викрав майно потерпілої при обставинах, зазначених у обвинувальному акті. Щиросердно розкаюється у скоєних ним кримінальних правопорушеннях.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень відповідно до положень ст. 12 КК України, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, не працює, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується позитивно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є середнім, ризик небезпеки для суспільства - середній.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд при призначенні покарання застосовує ч. 1 ст. 70 КК України та призначає покарання за сукупністю злочинів, а саме за кожний злочин окремо, а остаточне покарання призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання, не пов`язаного з позбавлення волі, суд приходить до висновку, що його виправлення і попередження скоєння нових злочинів можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 9850 від 21.05.2020 року в сумі 1307 гривень 52 копійок.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України - 2 роки обмеження волі,

-за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі,

-за ч. 1 ст. 357 КК України - 1 рік обмеження волі,

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 9850 від 21.05.2020 року в сумі 1307 гривень 52 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач Лозівське УК/ОТГ Лозова/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38053090, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA488999980313090115000020573, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження.

Речові докази:

- каблучку із жовтого металу, дві золоті сережки із жовтого металу 583 проби; фіскальний чек № ПН 394513126553; картку банку «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_2 , мобільний телефон марки марки «ZТЕ» моделі «Вlаdе V10 Vіtа»,з силіконовим чохлом-бампером, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити останній.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.05.2020 року, на каблучку із жовтого металу; дві сережки із жовтого металу; фіскальний чек № ПН 394513126553; картку банку «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_2 , мобільний телефон марки марки «ZТЕ» моделі «Вlаdе V10 Vіtа»,силіконовий чохол-бампер до телефону «ZТЕ».

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов