Рішення № 90482276, 20.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/294/2020 Справа № 641/6882/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Григор`єва Б.П.

за участю секретаря судового засідання Максимової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 вересня 2012 року Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 559, та визначити місце проживання сина ОСОБА_3 народження разом з нею, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що з 22.09.2012 вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, між ними виникали сварки та скандали, втрачено взаємопорозуміння. Відповідач зловживає алкогольними напоями, не працює. З лютого 2018 року шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, з цього час вони не ведуть спільного господарства. Вони втратити почуття любові і поваги один до одного, сім`я розпалась остаточно і відновленню не підлягає. Примирення та збереження сім`ї не можливо і не є доцільним. На даний час вона з сином проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Щоб уникнути безпідставну зміну місця проживання дитини відповідачем та нестабільність відповідача у суспільстві, просить визначити місце проживання сина разом з нею.

Ухвалою суду від 16.09.2019 року позивачу ОСОБА_1 зменшено розмір сплати судового збору.

Ухвалою суду від 16.09.2019 відкрито провадження у справі.

Ухвалю суду від 11.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року залучено до участі у справі третю особу.

Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надали заяву про розгляд справи за їх відсутності та надали висновок щодо доцільності визначення місця проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

22 вересня 2012 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_4 , зареєстрований Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 559, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 ».

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.

При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що спільне сімейне життя подружжя не склалось через різні погляди на життя, різні характери, шлюбно-сімейні відносини припинені, сім`я розпалась остаточно і відновленню не підлягає, спільного господарства подружжя не веде, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти цього, доказів щодо необхідності збереження шлюбу у судовому засіданні не надано та судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є недоцільним.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є недоцільним.

Згідно висновку № 338 від 07.07.2020 року наданого Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради вбачається, що малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання та розвитку дитини. ОСОБА_1 матеріально забезпечена, на обліках не перебуває. Згідно інформації КНП «Міська дитяча поліклініка № 1», в якій малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває під наглядом фахівців з народження, станом здоров`я дитини та забезпечення йому належного догляду опікується мати, ОСОБА_1 . Батько, ОСОБА_2 , з питань, які стосуються здоров`я дитини, до поліклініки не звертався. Враховуючи вік дитини, надані документи та рекомендації Комісії, в інтересах дитини, Департамент служб, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

З урахуванням інтересів дитини та наявних доказав в матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110-112,160,161 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12,13,76-78,141,265, 280-284 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 22 вересня 2012 року, Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 559 - розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 786,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 786,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, м. Харків вул. Чернишевського, 55, код ЄДРПОУ: 26489104.

Суддя: Б. П. Григор`єв