Ухвала суду № 90481980, 20.07.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3412/20

провадження №1-кс/619/706/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м.Дергачі Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області - Остропілець Є.Р.,

при секретарі судового засідання - Суржкової В.В.

за участю прокурора - Івахненка І.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - Найдьонової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області Соломахи Д.О. погоджено з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Івахненко І.С. по кримінальній справі, внесеній до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280000813 від 17.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще. Жданковський м. Богородицька, Тульської області РФ, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: у 2005 році Ленінським районним судом за ч.2,3 ст.185, ст.304, 70 КК України 3 роки позбавлення волі; у 2009 році Ленінським районним судом за ч.2 ст.186 КК України 4 роки позбавлення волі; у 2013 році Ленінським районним судом за ч.2 ст.185, 71 КК України 1 рік 1 день позбавлення волі; у 2015 році Ленінським районним судом за ч.2 ст.186, 75 КК України 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; 29.09.2015 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, 71 КК України 5 років 2 місяці позбавлення волі; умовно - достроково звільненого 03.01.2020 на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2019 згідно ст.81 ККУ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділенням Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020220280000813 від 17 липня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 липня 2020 року приблизно о 03 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись біля магазину торгової мережі «ПОСАД», що розташований за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 50, розпивав алкогольні напої з мало знайомими йому дівчатами, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час розпивання алкогольних напоїв у ОСОБА_4 виник прямий умисел спрямований на відкрите заволодіння чужого майна, а саме грошових коштів та мобільних телефонів вказаних осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння з метою вчинення злочину запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направитися до смт. Мала Данилівка, Дергачівського району, Харківської області, нібито до його брата.

Проходячи по галявині поблизу залізничної станції «Підміська» в смт. Мала Данилівка, Дергачівського району, Харківської області, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, маючи та реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, підійшов до ОСОБА_2 , та застосовуючи насилля, що не є небезпечним для життя та здоров`я останньої, штовхнув ОСОБА_2 , внаслідок чого вона впала на землю, після чого зірвав сумку у потерпілої, в якій знаходились грошові кошти в сумі 266 (двісті шістдесят шість) гривень, мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI NOTE 7» в корпусі чорного кольору ІМЕІ № НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 № НОМЕР_2 ; картка ЕТІСКЕТ для проїзду в Харківському метрополітені; перепустка до гуртожитку на ім`я ОСОБА_2 , помада, зв`язка ключів та візитниця, яка не становить для потерпілої матеріальної цінності.

Після скоєння злочину, ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій з боку ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріального збитку.

Таким чином, в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

Характеристикою особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець селища Жданковського м. Богородицька Тульської області РФ, громадянин України, не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз 29 вересня 2015 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі; умовно - достроково звільненого 03.01.2020 на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2019 згідно ст.81 ККУ.

18 липня 2020 року на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 17 липня 2020 року, за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, відкрита ділянка місцевості, поблизу ЗС «Підміська»;

- протоколом огляду місця події від 17 липня 2020 року, за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Щорса, буд. 2.;

- протоколом огляду місця події від 17 липня 2020 року, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення фотознімків осіб для впізнання потерпілій ОСОБА_2 , під час якого серед пред`явлених осіб вона упізнала ОСОБА_4 , як особу, яка відкрито заволоділа її майном 17 липня 2020 року приблизно о 05 год. 00 хвилин;

- протоколом пред`явлення фотознімків осіб для впізнання свідкові ОСОБА_3 під час якого серед пред`явлених осіб вона упізнала ОСОБА_4 , як особу, яка відкрито заволоділа майном потерпілої ОСОБА_2 17 липня 2020 року приблизно о 05 год. 00 хвилин;

Так, у зв`язку із підозрою ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного ОСОБА_4 можуть виникнути передбачені п.п. 1, 2, 3,5 ст.177 КПК України, спроби: з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює незворотність уникнення покарання у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду; знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оскільки на даний час по кримінальному провадженню не проведено усіх необхідних слідчих дій; незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також на інших учасників процесу, Крім того, ОСОБА_6 отримано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено певні докази і перебуваючи на свободі, останній буде мати реальну можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків. Зазначене в черговий раз підкреслює та доказує обґрунтованість існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, внаслідок чого ОСОБА_5 буде мати реальну можливість перешкоджати досягненню основних завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, шляхом здійснення тиску на потерпілого та свідків з метою зміни наданих ними свідчень; враховуючи спосіб вчиненого ОСОБА_6 корисливого злочину, останній може продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Відтак, у слідства є достатні дані вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Безумовно, сторона обвинувачення приймає до уваги особисті данні підозрюваного, а саме відсутність стійких соціальних зв`язків, вчинення тяжкого умисного корисливого злочину проти власності, повторно, а також ведення антисоціального способу життя.

20.07.2020 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області Соломахи Д.О. погоджено з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Івахненко І.С. по кримінальній справі, внесеній до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280000813 від 17.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання.

Захисник та підозрюваний ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтвердила факт вчинення злочину. Кається скоєному.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ст. 194 ч.1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого підозрюваному тяжкого злочину, свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, який неодноразово судимий за умисні тяжкі злочини, скоїв злочин в період непогашеної судимості, вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.

Крім того, слідчий суддя вважає , що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв`язку з цим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про підозру про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення і ті обставини, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, при непогашеній судимості, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Як встановлено ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частино 4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65910,00 грн (2197,00грн х 30), що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у випадку внесення застави.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 42, 131, 132, 176-178, 183,184, 193, 194,197,309, 395 КПК України слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – до 17 вересня 2020 року, включно.

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити суму застави у розмірі 65910 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот десять) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок ua208201720355299002000006674, МФО 820172, код одержувача 26281249, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача Державна Казначейська Служба України м.Київ, призначення платежу – запобіжний захід) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про затримання особи та взяття під варту його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України.

Слідчий суддя Є. Р. Остропілець