Рішення № 90481610, 08.07.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2020 Провадження №2/425/344/20

Справа №425/893/20

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Мирошникової О.Ш., за участю секретаря судового засідання Манерова І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» - позивач, до

ОСОБА_1 - відповідач

про стягнення заборгованості, та

ухвалив це рішення про відмову в задоволенні позову про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача

1.18.03.2020 КС «Імперіал ЛТД» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 3456 від 16.07.2013 у сумі 298,30 грн. та № 4131 від 17.01.2014 у сумі 1940,90 гр. та 2102,00 гривні судового збору.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач не виконала зобов`язань за кредитними договорами з повернення кредитів та сплати відсотків за їх користування, в зв`язку з чим виникли зазначені заборгованості.

2.Відповідач відзив до суду у встановлений судом строк не подала.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

3.12.05.2020, 01.06.2020 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

08.07.2020 представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

04.06.2020 представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог в загальному розмірі до 8492,98 грн. та судових витрат до 5102,00 грн.

4.12.05.2020, 01.06.2020, 01.07.2020 відповідач подала заяви про розгляд справи без її участі, просила суд відмовити у задоволенні позову.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

5.31.03.2020 суд відкрив провадження у справі, постановив слухати справу за правилами спрощеного провадження та призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

6. 08.07.2020 суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про неприйняття заяви позивача про збільшення позовних вимог до розгляду та повернення її заявнику на підставі ч. 5 ст. 49 ЦПК України.

7.Суд повідомив учасників про час та місце розгляду справи належним чином відповідно до п. 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про отримання судових повісток (а.с. 58, 59).

8. Учасники справи не скористалися своїм правом брати участь у судовому засіданні, їх нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

9. В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

10. 16.01.2013 позивач та відповідач уклали кредитний договір № 3456, за яким відповідач отримала 1500,00 гривень кредиту та зобов`язувалася його повернути та сплатити проценти за користування ним (а.с. 11-12).

Строк надання кредиту 12 фактичних місяців від дати його отримання - п. 2.1. кредитного договору.

Плата за користування кредитом (проценти) становить 70% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом - п. 3.1. кредитного договору.

Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу - сума кредиту - п. 3.5. кредитного договору.

Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до кредитного договору - п. 3.3. кредитного договору.

Згідно з графіком платежів, в якому встановлені періодичність та розміри платежів відповідачем з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, відповідач здійснює оплату щомісячно: перший платіж 16.07.2013, наступні 25 числа кожного місяця, останній платіж 16.07.2014 (а.с. 12 на звороті).

Відповідач кредит отримала, що підтверджується копією видаткового касового ордеру № 3048 від 16.07.2013 (а.с. 14).

11. В позовній заяві позивач зазначив розмір заборгованості за кредитним договором № 3456 станом на 04.12.2019 у сумі 298,30 грн., яка складається з:

- 28,16 грн. - основний борг;

- 270,14 грн. - борг за відсотками.

12.17.01.2014 позивач та відповідач уклали кредитний договір № 4131, згідно з яким відповідач отримала 1500,00 гривень кредиту та зобов`язувалася його повернути та сплатити проценти за користування ним (а.с. 4-5).

Строк надання кредиту 12 фактичних місяців від дати його отримання - п. 2.1. кредитного договору.

Плата за користування кредитом (проценти) становить 70% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом - п. 3.1. кредитного договору.

Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до кредитного договору - п. 3.3. кредитного договору.

Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу - сума кредиту - п. 3.5. кредитного договору.

Згідно з графіком платежів, в якому встановлені періодичність та розміри платежів відповідачем з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, відповідач здійснює оплату щомісячно: перший платіж 17.01.2014, наступні 25 числа кожного місяця, останній платіж 17.01.2015 (а.с. 5 на звороті).

Відповідач кредит отримала, що підтверджується копією видаткового касового ордеру № 182 від 17.01.2014 (а.с. 7).

13. В позовній заяві позивач зазначив розмір заборгованості за кредитним договором № 4131 станом на 04.12.2019 у сумі 1940,90 грн., яка складається з:

- 393,27 грн. - основний борг;

- 1547,63 грн. - борг за відсотками.

14. Рубіжанський міський суд Луганської області 23.05.2019 ухвалив рішення у цивільній справі № 425/509/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким в задоволені позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 25.06.2019 (а.с. 38-39).

В цій справі ОСОБА_2 , як новий кредитор, що набула права вимоги на підставі договору про відступлення цього права від первісного кредитора КС «Імперіал ЛТД», просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за двома кредитними договорами № 3456 від 16.07.2013 у сумі 231,47 грн. та № 4131 від 17.01.2014 у сумі 1463,30 грн.

Суд відмовив в позові з підстав, зазначених у ст. 515 ЦК України - заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора.

V. Законодавство, яке застосував суд

15. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

Стаття 526 - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 - одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 530 - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 625 - Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 638 - істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 статті 1048 та частина 1 статті 1054 - кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Частина 1 ст. 1054 - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст. 1054 - до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 ст. 1055 - кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частини 2, 3 статті 1056-1 (в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору 12.06.2018) - зокрема, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банка змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

16. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові 28.03.2018 у цивільній справі № 444/9519/12 (п. 90,91 цієї постанови) - Велика Палата Верховного Суду вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

VІ. Мотивована оцінка суду

17. Суд вважає, що між сторонами спору було укладено два кредитні договори, відповідно до умов яких позивач зобов`язувався надати гроші відповідачу на умовах, зазначених в них, а відповідач зобов`язувалася повернути кредити та сплатити проценти за користування ними згідно умов цих договорів.

18.Суд встановив, що позивач свої зобов`язання за кредитними договорами виконав - надав відповідачеві два кредити у розмірах по 1500 грн. кожний, що підтверджується видатковими касовими ордерами.

19. Суд вважає, що відповідач порушила норми ЦК України, зазначені у п. 15 цього рішення, та умови кредитних договорів й односторонньо відмовилася від виконання зобов`язань з повернення кредитів та сплати процентів за користування ними.

20. Однак суд не погоджується з обставинами наявності заборгованості за кредитними договорами та її розмірами, які нараховані позивачем.

21.Щодо заборгованості за кредитним договором № 3456:

За розрахунками позивача станом на 04.12.2019 заборгованість в загальній сумі становить 298,30 грн., яка складається з: основного боргу у 28,16 грн. та процентів у 270,14 грн.

Суд не погоджується з позицією позивача про розмір заборгованості за кредитним договором з таких мотивів:

За п. 3 кредитного договору та графіком платежів за кредитним договором останній платіж відповідач зобов`язана була сплатити 16.07.2014 (див. п. 10, 11 цього рішення).

Отже строком закінчення кредитування є 16.07.2014.

З графіку розрахунків вбачається, що до 16.07.2014 відповідач зобов`язувалася повернути позивачу кредит у сумі 1500 грн. та сплатити 662,94 грн. процентів. Однак відповідач в встановлені строки в кредитному договорі не виконала цього обов`язку.

Згідно з розрахунку заборгованості станом на 16.07.2014 відповідач мала заборгованість перед позивачем з тіла кредиту 683,86 грн. та не мала заборгованості за процентами, оскільки всі здійснені оплати відповідача в першу чергу зараховувалися на погашення процентів відповідно до п. 3.5. кредитного договору, тому нараховані станом на 16.07.2014 проценти у сумі 733,52 грн. були повністю сплачені відповідачем (а.с. 15-16).

Надалі після 16.07.2014 та до 03.11.2017 відповідач продовжила здійснювати оплати з погашення кредитної заборгованості, які позивач розподіляв першочергово на погашення процентів, які продовжував нараховувати, та залишок коштів - на погашення основного боргу.

Розмір сплачених відповідачем коштів за період 16.07.2014 - 03.11.2017 склав суму 1982,62 грн., з яких позивач зарахував 687,98 гривень як погашення заборгованості з тіла кредиту та 1292,64 грн. як проценти за користування кредитом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 04.12.2019 за відповідачем залишається борг з основної суми боргу (тіла кредиту) у 128,16 грн., з якої позивач просить стягнути у позові 28,16 грн.

Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (див. п. 16 цього рішення) - підстав для нарахування процентів після 16.07.2014 у позивача немає, оскільки він пред`являє вимогу до відповідача після спливу визначеного договором строку кредитування.

Таким чином, суд вважає, що нарахування позивачем відповідачу процентів після 16.07.2014 у сумі 1292,64 грн. не є правомірним, тому в частині позовних вимог про стягнення процентів за кредитним договором № 3456 від 16.07.2013 суд відмовляє, оскільки вони нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування.

Суд вважає, що частину наявної суми основного боргу (тіла кредиту) у 28,16 грн. з 128,16 грн., яку просить стягнути позивач, слід погасити з суми зайво нарахованих після 16.07.2014 процентів за користування кредитом, тому в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу у 28,16 грн. за кредитним договором № 3456 від 16.07.2013 слід відмовити.

22. Щодо заборгованості за кредитним договором № 4131:

За розрахунками позивача станом на 04.12.2019 заборгованість в загальній сумі становить 1940,90 грн., яка складається з: основного боргу у 393,27 грн. та процентів у 1547,63 грн.

23.Суд не погоджується з позицією позивача про розмір заборгованості за кредитним договором з таких мотивів:

За п. 3 кредитного договору та графіком платежів за кредитним договором останній платіж відповідач зобов`язана була сплатити 17.01.2015 (див. п. 12, 13 цього рішення).

Отже строком закінчення кредитування є 17.01.2015.

З графіку розрахунків вбачається, що до 17.01.2015 відповідач зобов`язувалася повернути позивачу кредит у сумі 1500 грн. та сплатити 653,05 грн. процентів. Однак відповідач в встановлені строки в кредитному договорі не виконала цього обов`язку.

Згідно з розрахунку заборгованості станом на 17.01.2015 відповідач мала заборгованість перед позивачем з тіла кредиту 1158,00 грн. та не мала заборгованості за процентами, оскільки всі здійснені оплати відповідача в першу чергу зараховувалися на погашення процентів відповідно до п. 3.5. кредитного договору, тому нараховані станом на 17.01.2015 проценти у сумі 876,65 грн. були повністю сплачені відповідачем (а.с. 9-10).

Надалі після 17.01.2015 та до 14.08.2017 відповідач продовжила здійснювати оплати з погашення кредитної заборгованості, які позивач розподіляв першочергово на погашення процентів, які продовжував нараховувати, та залишок коштів - на погашення основного боргу.

Розмір сплачених відповідачем коштів за період 17.01.2014 - 14.08.2017 склав суму 1982,62 грн., з яких позивач зарахував 664,73 гривень як часткове погашення заборгованості з тіла кредиту у 1158,00 грн. та 1644,62 грн. як проценти за користування кредитом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 04.12.2019 за відповідачем залишається борг з основної суми боргу (тіла кредиту) у 493,27 грн., з якої позивач просить стягнути у позові 393,27 грн.

Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (див. п. 16 цього рішення) - підстав для нарахування процентів після 17.01.2015 у позивача немає, оскільки він пред`являє вимогу до відповідача після спливу визначеного договором строку кредитування.

Таким чином, суд вважає, що нарахування позивачем відповідачу процентів після 17.01.2015 у сумі 1644,62 грн. не є правомірним, тому в частині позовних вимог про стягнення процентів за кредитним договором № 4131 від 17.01.2014 суд відмовляє, оскільки вони нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування.

Суд вважає, що наявну суму основного боргу (тіла кредиту) у 393,27 грн. слід погасити з суми зайво нарахованих після 17.01.2015 процентів за користування кредитом, тому в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу у 393,27 грн. за кредитним договором № 4131 від 17.01.2014 слід відмовити

24. В цій справі суд не вирішує питання щодо залишку боргу за кредитним договором № 3456 від 16.07.2013 за тілом кредиту у 100 грн. та за кредитним договором № 4131 від 17.01.2014 за тілом кредиту у 100 грн., оскільки ці суми не є предметом цього позову, а враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог.

25. Підсумовуючи наведене, суд відмовляє позивачу в задоволені позовних вимог повністю за безпідставністю.

VII. Розподіл судових витрат

26.Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу суд повністю відмовляє в задоволені позовних вимог, судовий збір залишається за ним.

З цих підстав суд вирішив:

1.Відмовити повністю в задоволені позову Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2.Судовий збір залишити за позивачем.

3.Копію цього рішення направити учасникам справи.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

6. У зв`язку із введенням на території України карантину зазначені строки (апеляційного оскарження, набрання рішенням законної сили) продовжуються на строк дії карантину. Перебіг тридцятиденного строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після закінчення карантину.

7. Позивач: Кредитна спілка «Імперіал ЛТД» (місцезнаходження: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Трудова, 18; ідентифікаційний код юридичної особи 35520810).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської областіМирошникова О.Ш.