Ухвала суду № 90480007, 17.07.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4258/20

Провадження № 1кс/202/5253/2020

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуський О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Ситника С.О.,

прокурора – Копилова О.О.,

захисника – адвоката Шклярука Д.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Копилова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Апостолове, Апостолівського району Дніпропетровської області, одруженого, що має на утриманні 2 неповнолітніх дітей 2014, 2016 років народження, є фізичною особою-підприємцем, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2020 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, було подано прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Копилова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020080370000029 від 10.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

16 липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто обіцянці службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто обіцяє таку вигоду, та третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а також у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, та третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинені повторно.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтвердивши наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому з урахуванням майнового стану підозрюваного просив суд визначити заставу у розмірі 5 009 160 грн..

Захисник – адвокат Шклярук Д.С. в судовому засіданні зазначив, що пред`явлена підозра за ч. 3 ст. 369 КК України є необґрунтованою, ризики неналежної процесуальної поведінки прокурором не доведені, а є лише його припущеннями. Крім того, ОСОБА_1 є особою, яка має міцні соціальні зв`язки, здійснює підприємницьку діяльність, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Тому з урахуванням всіх обставин, для повного та всебічного розслідування кримінального провадження та встановлення істини по справі не має достатніх підстав застосовувати до нього найжорсткіший запобіжний захід у виді тримання під вартою. З урахуванням особи підозрюваного, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Крім того, захисник зазначив, що прокурор безпідставно просить слідчого суддю визначити заставу в кримінальному провадженні у розмірі 5 009 160 грн.. З урахуванням майнового стану підозрюваного такий розмір застави є завідомо непомірним для нього, що має на меті позбавлення у разі застосування тримання під вартою право на альтернативний запобіжний захід. Також захисник зазначив, що затримання підозрюваного відбувалось з значними порушеннями вимог КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Слідчий суддя, згідно норм КПК України, при застосування запобіжного заходу повинен дослідити такі обставини:

1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 (ч. 2 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (прокурор).

3.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, тощо).

Так, слідчим суддею встановлено, що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.

Також, слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який хоча і має місце мешкання, роботи, має родину, раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, вчиненого з метою прикриття незаконної діяльності і ці обставини свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, що в свою чергу вказує на наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, за умов не перебування ізольованим від суспільства в межах запобіжного заходу, а також ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя приймає до уваги, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що тяжкість правопорушення, в якому особа підозрюється, та можливе покарання у разі доведення такої підозри, не може бути самостійною підставою для утримання особи під вартою. Разом із тим у даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування від органу досудового розслідування та здійснення дій на перешкоджання кримінальному провадженню.

Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів) для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 ..

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо визначення розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує майновий (податкова декларація платника єдиного податку ФОП за 2019 рік) та сімейний стан підозрюваного, який одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, та підозрюється у вчинені тяжкого злочину, скоєного в сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в максимальному розмірі, передбаченому у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, тому визначає заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 169 440 гривень.

При цьому прокурором не надано до клопотання доказів, які б надали б слідчому судді підстав для встановлення виключного випадку призначення застави у більшому ніж передбачений законом розміру.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 повинні бути покладені обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті на строк не більше 2 (двох) місяців. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

Щодо посилань сторони захисту про порушення під час затримання норм КПК України, то слідчим суддею при дослідженні матеріалів клопотання та зокрема протоколу затримання 14.07.2020 ОСОБА_1 не встановлення порушень, передбачених ст. 208 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Копилова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)», на строк до 12 вересня 2020 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 169 440 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Р/р UA158201720355229002000017442, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738, код банку отримувача (МФО): 820172.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України;

- утримуватися від спілкування із свідком за провадженням: ОСОБА_2 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 вересня 2020 включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Копилова О.О.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя О.М. Мачуський