Рішення № 90474324, 15.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2020 Справа №607/5660/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Мотиль Б.І.

позивача Нюні О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського першого батальйону УПП в Хмельницькій області Кулініч Анастасії Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до поліцейського першого батальйону УПП в Хмельницькій області Кулініч Анастасії Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому просить скасувати постанову всправі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2285170 від 23 березня 2020 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та яка підлягає скасуванню. Вказав, що він не порушував ПДР України. Так, відповідач приладом TruCam ТС009691 не користувалась, оскільки на момент зупинки вона перебувала у службовому автомобілі. Зазначив, що працівником поліції, який виносив постанову не дотримано процедури розгляду справи, оскільки у спірній постанові зазначено прізвище відповідача, а постанову щодо нього та роз`яснення йому прав здійснював інший працівник поліції. Також вважає, що відповідачем не було надано доказів скоєння ним правопорушення, у спірній постанові відсутні перелік доказів, якими відповідач підтверджує вчинення позивачем адміністративного проступку. Зазначив, що на його думку, відповідач не мав права притягувати позивача до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування усіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Також вказав, що з спірної постанови не вбачається, що прилад TruCam ТС009691 отримав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Відповідач подав суду відзив на адміністративний позов, згідно якого просить у задоволенні позову відмовити, оскільки під час несення служби в м.Хмельницький по вул..Західна окружна,13/1 екіпажем «Сапфір 512» за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000691) було виявлено порушення Правил дорожнього руху України водієм транспортного засобу марки «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 98 км/год, який при цьому порушив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті місто Хмельницький по вул.Західно-Окружна, 13, на 48 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Втсновивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме факт порушення вимог водієм п.12.4 ПДР України, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.252 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх осбтавин справи в їх сукупності, відповідач постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. Зазначив, що після роз`яснення прав водієві, останній не заявляв клопотання про ознайомлення з доказами, фото, відеофіксацією, не бажав ознайомитись із документацією на пристрій TruCam. Також у спірній постанові було зазначено, що швидкість транспортного засобу, яким керував позивач вимірювалась за допомогою технічного приладу TruCam ТС000691. В матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTI20/20 ТС000691 на якому зафіксовано, що автомобіль, яким керував позивач рухався із швидкістю 98 км/год. Крім цього, у матеріалах справи є відеодоказ з якого вбачається, що саме транспортний засіб позивача було зафіксовано за допомогою приладу TruCam ТС000691 серед інших транспортних засобів. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI20/20 ТС000691 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UA-MI/1-2903-2012. Прилад, який використовувався працівником поліції пройшов повірку, про що є свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/13555, чинне до 14.12.2019 року. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/18035, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 15 січня 2020 року та чинного до 15 січня 2021 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI20/20 ТС000691 є придатним до застосування. Правильність реалізації у приладі TruCam LTI20/20 алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam LTI20/20, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-який інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення ПДР від моменту її фіксації приладом TruCam. Впровадження додаткових заходів забезпечення достовірності інформації про порушення ПДР та проведення їх експертиз не є обов`язковим. Вказав, що Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», чинного на даний час не передбачено проведення державних випробувань засобів вимірювальної техніки та внесення нових засобів вимірювальної техніки, натомість передбачено здійснення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів. Прилад TruCam, які введено в експлуатацію з 2012 по 2015 роки дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Вважає, що відповідач під час винесення спірної постанови діяв в межах своїх повноважень, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Позивач подав відзив на позов у якому зазначив, що копії документів, які надав відповідач не засвідчено належним чином, а також частина додатків засвідчена іншою особою, яка не є стороною у справі. Також на фото із технічного приладу, яке додав відповідач в підтвердження правомірності винесення спірної постанови інформація зазначена іноземною мовою. Крім цього, на одному із фото зазначено, що зображення зафіксовано за допомогою засобу вимірювальної техніки TruCam ТС000682, який не зазначено у спірній постанові, час фіксування правопорушення за допомогою технічного приладу не збігається із часом, зазначеним у спірній постанові. Також, не надано відомостей про те, що екіпаж «Сапфір 512» саме о 12.59 год. 23.03.2020 року ніс службу у м.Хмельницький по вул..Західна окружна, 13/1, не надано жодних відомостей стосовно членів цього екіпажу, склад, перебування у трудових відносинах з УПП в Хмельницькій області. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI20/20 ТС000691 отримав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Проте, в реєстрі затверджених типів ЗВТ внесений інший тип вимірювальної техніки - вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI20/20 TruCam ІІ. Оскаржувана постанова містить посилання на застосування працівником поліції вимірювача швидкості TruCam 000691. Тобто, наявна розбіжність у назвах вимірювача швидкості транспортних засобів, який має відповідне свідоцтво, який міститься у Реєстрі та який зазначено у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Вважає, що оцінювати покази приладу TruCam 000691 як доказ в розумінні ст..251 КУпАП підстав не має. Крім цього, вважає, що відповідачем не надано доказів, які б повністю спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач будучи суб`єктом владних повноважень не заперечуючи проти позову, не довів у своєму відзиві правомірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем.

Відповідач подав заперечення на відзив на позов, у якому зазначив, що надані докази до відзиву завірено посадовою особою управління, яка має право завіряти копії документів - начальником сектору правового забезпечення управління патрульної поліції в Хмельницькій області Мельник-Кірієнко А.П. Решта обставин наведених позивачем у поданому відзиві на позов вважає такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються поданим ним відзивом на позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП письмових пояснень щодо позову не подавав.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі. Крім цього зазначив, що відповідачем не зазначено доказів у спірній постанові з яких вбачається, що він перевищив швидкість руху, не надано доказів правомірності використання приладу TruCam LTI20/20 ТС000691 на автодорозі у місті Хмельницьку по вул..Західна окружна, 13/1, а саме позначення зазначеної ділянки дороги знаком 5.70 ПДР України, у спірній постанові не зазначено доказів, які б до неї додавались у вигляді відеофіксації.

Відповідач та представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про місце та час розгляду справи, що в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2285170 від 23.03.2020 року слідує, що ОСОБА_2 23.03.2020 року о 13 год. 00 хв. в місті Хмельницьку по вул..Західно-оружна 13/1 керуючи транспортним засобом марки «Opei Astra» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 98 км/год., чим на 48 км/год перевищив допустиму норму. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості «ТrueCam (с/н ТС000691), чим порушив п.12.4 ПДР України.

У вказаній постанові відсутні дані про те, що додається до неї, як доказ вчинення правопорушення.

Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Пунктом 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

За змістом п. 1.10 ПДР населений пункт забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47 та 5.48. Знак 5.45 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знак 5.46 «Кінець населеного пункту». Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Знак 5.47 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знак 5.48 «Кінець населеного пункту». Кінець населеного пункту, позначеного знаком 5.47. Знак 5.49 «Покажчик загальних обмежень швидкості». Інформує про загальні обмеження швидкості на території України. Знак 5.70 «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Заборонний знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, серед переліку статей та їх частин, зокрема частини перша, друга, третя і п`ята статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ст. 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд;4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування.

Відповідно до ст.40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (положення статей 72, 75,76 КАС України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказам, зокрема факт керування позивачем автомобілем у населеному пункті із швидкістю більше 50 км/год.

На підтвердження даної обставини відповідачем надано фототаблицю із зображенням автомобіля марки «Opel» з номерним знаком НОМЕР_2 текстовою інформацією, згідно якої швидкість автомобіля станом на 12 год 59 хв 23.03.2020 року в місті Хмельницький на вул.Західна окружна,13/1 становила 98 км/год та вимірювалася приладом із серійним номером ТС000691 з дистанції 248,7 м. Автомобіль із таким же номерним знаком, швидкістю руху, датою та часом зафіксовано в відеозаписі, що наданий відповідачем суду на носію інформації DVD-диску. Крім цього, на іншій фотографії долученій відповідачем до відзиву на позов із зображенням транспортного засобу позивача зазначено про те, що «…зображення зафіксовано за допомогою засобу вимірювальної техніки «ТrueСАМ ТС000682» та вивантаження за допомогою програми «ТrueСАМ/PicoClipViewer з SD карти. На фото зафіксовано ТЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул.Західна Окружна 13/1 зі швидкістю 98 км/год…». Тобто зазначено ужек інший вид засобу вимірювальної техніки, який використовувався для фіксації швидкості автомобіля, на якому рухався позивач, а саме «ТrueСАМ ТС000682», який не вказано у спірній постанові.

Крім цього, відповідачем до матеріалів справи додано інформацію викладену в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.02.2019 року №3423-07/8165-03 про те, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТrueСАМ», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Крім цього, відповідачем подано лист Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 04.10.2018 року №04/03/03-3878 у якому зазначено, що виріб «ТrueСАМ LTI 20/20» має чинний експертний висновок у сфері КЗІ від 27.09.2018 року №04/02/03-3008, який підтверджує реалізацію криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Щодо експертного висновку у сфер ТЗІ, експертний висновок від 29.07.2011 року №285 поширюється на вироби, які придбані під час його дії (29.07.2011 - 29.07.2014) в разі відсутності змін у програмному забезпечення цих виробів.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/18035, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 15.01.2020 р. та чинного до 15.01.2021 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТrueСАМ LTI 20/20 № ТС000691 засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год..

Суд розглянувши матеріали даної адміністративної справи, оцінивши та дослідивши докази надані сторонами вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського першого батальйону УПП в Хмельницькій області Кулініч А.С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, слід задовольнити. При цьому, суд зазначає, що контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), позаяк вказане обумовлено ч.2 ст. 40 Закону №580-VIII, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Однак відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували проведення контролю швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, саме в межах дії дорожнього знаку 5.70 ПДР. Крім цього, за правилами абзацу другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Так, спірна постанова не містить відомостей про відеозапис, яким зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення, а також не конкретизовано додане до неї фото про технічний засіб, яким здійснено фотофіксацію правопорушення, як то передбачено п. 3 ч. 3 ст. 283 КУпАП. При цьому, суд зазначає, що відсутність посилання на відповідні докази у постанові свідчить про необізнаність відповідача про їх наявність. Крім цього, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів, що саме такий засіб вимірювальної техніки ТrueСАМ LTI 20/20 №ТС000691, який було використано відповідачем під час вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував позивач був заявлений до експертного дослідження Держспецзв`язком та який пройшов відповідне дослідження правильно реалізованого криптографічного алгоритму шифрування відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015, щодо забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності його зареєстрованих даних. Проте відповідач долучив лише лист Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 04.10.2018 року №04/03/03-3878 про надання інформації. Також, згідно даних фото таблиць, який долучив відповідач зроблених за допомогою ЗВТ ТrueСАМ LTI 20/20 №ТС000691, у них зазначено час фіксування швидкості 12:59:55, що не відповідача часу вчинення правопорушення, зазначеному у спірній постанові - 13:00:07.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2285170 від 23.03.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на думку суду не може вважатись правомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського першого батальйону УПП в Хмельницькій області Кулініч Анастасії Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2285170 від 23 березня 2020 року, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_2 за частиною 1 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції, у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 15 липня 2020 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан