Рішення № 90473933, 14.07.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4205/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

14 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Терех У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної 5-тої стоматологічної поліклініки про стягнення невиплаченої заробітної плати, порушення умов колективного договору, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить: 1. стягнути з Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_1 - невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2019 року по 29 лютого 2020 року в розмірі - 58708,07 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісім) грн. 07 коп. 2. Стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона працює у відповідача з 07.08.1986 року на посаді лікаря-стоматолога. Соціально - економічні, виробничі і трудові відносини в Комунальній 5-тій стоматологічній поліклініці м. Львова регулюються Колективним договором, зареєстрованого в Департаменті економічної політики Львівської міської ради за №232 від 22.11.2016 року, у якому сторонами договору є «Роботодавець» - Комунальна 5-а стоматологічна поліклініка м. Львова та «Профспілка» - Первинна профспілкова організація працівників Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м. Львова.

Колективним договором відповідно до п. 3 встановлюються взаємні зобов`язання «сторін» щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності «Профспілки»; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення кваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Відповідно до додатку 5 до Колективного договору встановлено надбавку до посадового окладу за вислугу років, залежно від стажу роботи, а саме: стаж роботи понад 3 роки -10%; стаж роботи понад 10 років - 20%; стаж роботи понад 20 років - 30%. Враховуючи те, що стаж її роботи понад 20 років, вона має право на надбавку за вислугу років понад 20 років - 30% до посадового окладу. Враховуючи те, що стаж її роботи понад 20 років, вона має право на надбавку за вислугу років понад 20 років - 30% до посадового окладу.

Період заборгованості по невиплаті заробітної плати складає вісім місяців з 01.07.2019 року по 29 лютого 2020 року, а заборгованість по не виплаченій заробітній платі згідно довідки про доходи становить - 45160,06 (сорок п`ять тисяч сто шістдесят) гривень 06 коп., а з врахуванням надбавки до посадового окладу за вислугу років понад 20 років в розмірі 30% становить 58708,07 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісім) грн. 07 коп.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві вказала розгляд справи проводити у її відсутності, не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.08.1986 року перебуває в трудових відносинах з комунальною 5-ою стоматологічною поліклінікою на посаді лікаря стоматолога, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.5).

Колективним договором відповідно до п. 3 встановлюються взаємні зобов`язання «сторін» щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності «Профспілки»; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення кваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Відповідно до додатку 5 до Колективного договору встановлено надбавку до посадового окладу за вислугу років, залежно від стажу роботи, а саме: стаж роботи понад 3 роки -10%; стаж роботи понад 10 років - 20%; стаж роботи понад 20 років - 30%. Враховуючи те, що стаж роботи понад 20 років, вона має право на надбавку за вислугу років понад 20 років - 30% до посадового окладу. Враховуючи те, що стаж роботи ОСОБА_1 понад 20 років, вона має право на надбавку за вислугу років понад 20 років - 30% до посадового окладу.

Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст.7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Частинами 1, 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Згідно п.8 ч.1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.

Враховуючи наведене, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 року по 29 лютого 2020 року, з врахуванням надбавки до посадового окладу за вислугу років понад 20 років в розмірі 30% становить 58708,07 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісім) грн. 07 коп.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач також просить стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 5000 грн., та нею не надано жодних доказів наданих послуг, виконаних адвокатом, тому у цій частині слід відмовити.

На підставі ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 840, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 7, 43 Конституції України, ст. ст. 2, 94, 115. 232, 233, 235 КЗпП України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

стягнути з Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м. Львова (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01984330, вул. Замарстинівська, 39, м. Львів) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) - 58708,07 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісім) грн. 07 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунальної 5-тої стоматологічної поліклініки, ЄДРПОУ - 01984330, місце знаходження: м. Львів, вул. Замарстинівська, 39 судовий збір в доход держави в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. Б. Білінська