Постанова № 90473039, 15.07.2020, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/300/20

Провадження №2-а/701/11/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -Костенка А. І. за участю секретаря -Киряхно Е. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Фермерське господарство «Червона калина - С» про визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання протиправними дій та скасування постанови.

На підставу своїх вимог спирається на те, що згідно наказу №35-ДК від 24.01.2020 Держгеокадастру Головного управління у Черкаській області, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Маньківському районі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_5., в період з 24.02.2020 по 04.03.2020 здійснено плановий державних захід (контроль) за додержанням суб`єктом господарювання - фермерське господарство «Червона калина-С», Код. ЄДРПОУ 21375483, що розташовано: 20140, Черкаська обл., Маньківський р-н., с. Нестерівка, вул. Садова, №16, вимог законодавства у сфері за використанням та охороною земель. 04.03.2020 державним інспектором вручено голові ФГ «Червона калина-С», ОСОБА_1 , акт обстеження земельної ділянки від 04.03.2020р.; акт за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель №35-ДК/27АП/02/01/-20 від 04.03.2020 який був викладений на 6 сторінках; протокол про адміністративне правопорушення № 35-ДК/0008ПТ/04/01/-20 від 04.03.2020; припис №35-ДК/0015Пр/03/01/-20 від 04.03.2020; два розрахунки розміру шкоди на загальну суму 55922 грн. 00 коп.

20.03.2020 о 10 год. 08 хв., у приміщенні Маньківської райдержадміністрації, голові ФГ «Червона калина-С», ОСОБА_1 , державним інспектором вручено постанову №35-ДК/0008По/05/01/-20 від 20.03.2020 про накладення на громадянку ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. 00 коп., та визначено матеріальну шкоду в розмірі 55922 грн. 00 коп., за порушення вимогами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, покарання за яке передбачено ст. 53-1 КУпАП. Ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які складаються з наказу №35-ДК від 24.01.2020 Держгеокадастру про проведення перевірки; посвідчення №0-23-0.4-1483/2-20 від 20.02.2020; повідомлення на проведення планового заходу №23-23-0.46-666/2-20 від 24.01.2020; акту обстеження земельної ділянки від 04.03.2020 з план-схемою земельних ділянок; акту за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель №35-ДК/27А1І/02/01/-20 від 04.03.2020 який був викладений вже на 7 сторінках; протоколу про адміністративне правопорушення №35-ДК/0008ПТ/04/01/-20 від 04.03.2020; припису № 35-ДК/0015Пр/03/01/-20 від 04.03.2020; два розрахунки розміру шкоди на загальну суму 55922 грн. 00 коп.; дві довідки з державної статистичної звітності; копія рішення №4 від 01.11.2011 «засновників повного товариства фермерів «Червона-калина», копія Статуту ФГ «Червона-калина-С», постанови №35-ДК/0008По/05/01/-20 від 20.03.2020 про накладення адміністративного стягнення, встановлено наступне. Факти викладенні у вищевказаних матеріалах не відповідають об`єктивним обставинам справи та фактичним даним, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, а самі матеріали адміністративного правопорушення складені з очевидним порушенням вимог чинного законодавства України в зв`язку з чим є незаконними та обґрунтованими, а тому постанова №35-ДК/0008По/05/01/-20 від 20.03.2020 про накладення адміністративного стягнення, підлягає скасуванню. В акті обстеження земельної ділянки від 04.03.2020, а саме в графі «результат обстеження земельних ділянок», зазначено, мовою оригіналу: «земельна ділянка державної власності історико-культурного призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) орієнтованою площею 2,0048 га., кадастровий номер в якої відсутній межує з ділянками к/н 7123186000:02:002:0510, 7123186000:02:002:0511, 7123186000:02:002:0512, використовується загальним масивом для ведення товарного с/г виробництва та перебуває в виораному стані. Земельна ділянка державної власності с/г призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) орієнтованою площею 1,0000 га., к/н відсутній, межує з ділянкою к/н 7123186000:02:002:0487, використовується загальним масивом для ведення товарного с/г виробництва та перебуває в виораному стані. Земельна ділянка державної власності с/г призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) площею 2,2723 га., к/н 7123186001:01:003:0149 використовується загальним масивом для ведення товарного с/г виробництва та перебуває під багаторічними плодовими насадженнями (яблуні). Земельна ділянка державної власності с/г призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) площею 20 га., к/н 7123186001:01:002:0258 використовується для ведення товарного с/г виробництва та перебуває в виораному стані». Разом з цим, до акту обстеження земельної ділянки, долучено план-схема земельних ділянок, до якої додано із інтернет-ресурсу» «публічна кадастрова карта», картографічні матеріали розташування чотирьох земельних ділянок, в двох з яких, відсутній кадастровий номер та їх площа. Крім цього, державний інспектор у акті обстеження земельної ділянки, робить передчасний та нічим не підтверджений висновок: мовою оригіналу «Вищевказані земельні ділянки використовуються ФГ «Червона калина-С» в особі голови гр. ОСОБА_1 , в діях якої вбачається порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП». Однак, як вбачається з акта та план-схеми, під час обстеження земельних ділянок розмірами 2,0048 га., та 1000,0 га., на які не присвоєно кадастрові номера, не було виявлено та зафіксовано в робочому режимі техніку, що належить підприємству або осіб, які працюють у ФГ «Червона калина-С», наявні посіви зернових культур, чи будь-які інші фактичні дані чи докази, на основі яких у визначеному законом порядку державний інспектор міг встановити факти використання вказаних об`єктів та наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення. Що ж стосується протоколу про адміністративне правопорушення №35-ДК/0008ПТ/04/01/-20 від 04.03.2020, то формулювання щодо вчинення правопорушення позивачем не ґрунтується на аргументах та доказах, які б відповідали всім тим реальним фактичним обставина, що повинен був встановити для правильного вирішення справи державний інспектор, а лише створюють підґрунтя у сторонньої особи на помилкову думку щодо вини позивача. Разом з цим, протокол складений державним інспектором на підставі даних викладених у акті обстеження земельної ділянки від 04.03.2020, і описова частина протоколу, є дзеркальним відображенням самого акту, що позбавляє реальної можливості зробити об`єктивний висновок, про вчинення порушень вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України, позивачем. Крім того, при ознайомленні 20.03.2020 з матеріалами адміністративного провадження, встановлено, що акт «за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель» №35-ДК/27АП/02/01/-20 від 04.03.2020 відрізняється від примірника акту, що був вручений 04.03.2020 державним інспектором позивачу. Так, у вищевказаному акті наявна п`ята, шоста сторінки, які відсутні у примірнику акта, що вручений був державним інспектором позивачу 04.03.2020. А саме у акті, що знаходиться у матеріалах, на п`ятій сторінці зазначено, мовою оригіналу: «опис виявлених порушень вимог законодавства», на шостій сторінці зазначено, мовою оригіналу: «перелік питань для суб`єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю)», на цій же сторінці наявна графа, мовою оригіналу: «пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки». Отже, державним інспектором позивачу, вручено, не повний текст вищевказаного акту, а саме за відсутності 5 та 6 сторінок, де зазначалось суть виявлених порушень та графи до якої позивач мала право внести свої пояснення, зауваження або заперечення чим порушено процедуру передбачену чинним законодавством України. Постанова №35-ДК/0008По/05/01/-20 від 20.03.2020 винесена поза межами п`ятнадцятиденного строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушено вимоги ст. 277 КУпАП, адже протокол про адміністративне правопорушення складено державним інспектором 04.03.2020, а розгляд справи відбувся лише 20.03.2020, тобто на 17 день. Також, як вбачається з вищевказаних матеріалів, державний інспектор в ході перевірки обміру будь-яких земельних ділянок не здійснював. Жодної технічної документації не оформляв, не погоджував та не встановлював (відновлював) межові знаки земельних ділянок. Однак, точний розмір земельної ділянки має важливе значення, при здійсненні державним інспектором розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та встановлення розміру шкоди, основними вихідними даними є площа самовільно зайнятої земельної ділянки. У даному випадку, площу земельної ділянки державним інспектором для розрахунку було вказано в односторонньому порядку без посилання на будь-які дані, обміри та правовстановлюючі документи, тощо. Крім того, в складених процесуальних документах державним інспектором, містяться різні висновки, щодо суб`єкта правопорушення. Так, в акті обстеження земельної ділянки від 04.03.2020, зазначено, мовою оригіналу: «земельні ділянки використовує ФГ «Червона калина-С» в особі голови гр. ОСОБА_1 ». В акті за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель №35-ДК/27АП/02/01/-20 від 04.03.2020, в графі «найменування юридичної особи» зазначено, мовою оригіналу: «ФГ «Червона калина-С», але вже в графі «ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця», зазначено, мовою оригіналу: « ОСОБА_1 ». В протоколі про адміністративне правопорушення №35-ДК/0008ПТ/04/01/-20 від 04.03.2020 в графі «при перевірці», зазначено, мовою оригіналу: «дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок та охороні земель фермерським господарством «Червона калина-С» в особі голови гр. ОСОБА_1 », але вже в графі, «назви законів, нормативного-правових актів та їх статті, вимоги яких порушені», зазначено, мовою оригіналу: «Вищевказані земельні ділянки використовуються ФГ «Червона калина-С» в особі директора гр. ОСОБА_1 », а в графі «відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення», зазначено, мовою оригіналу: « ОСОБА_1 рівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Подібна, Маньківського р-ну, не одружена, місце проживання/реєстрація - с. Нестерівка, Маньківського р-ну, місце роботи - ФГ «Червона калина-С», посада - Директор, документ що посвідчує особу - паспорт Серія НОМЕР_1 ». В постанові про накладення адміністративного стягнення №35-ДК/0008По/05/01/-20 від 20.03.2020, а саме в описовій частині «встановив:», що громадянка ОСОБА_1 , яка працює головою ФГ «Червона калина-С» порушила вимоги 53-1 КУпАП, і в цій же постанові у результативній частині «постановив:», мовою оригіналу: визнати громадянку ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 53-1 ст. КУпАП. Тобто, державний інспектор, в матеріалах адміністративної справи постійно змінював формулювання щодо суб`єкту правопорушення, та прийняв протиправне рішення, щодо користування земельними ділянками фізичною особою, адже перевірка проводилась, щодо юридичної особи. Дві земельні ділянки, що зазначені державним інспектором в матеріалах адміністративної справи, орієнтованою площею 2,0048 га., та орієнтованою площею 1,0000 га., в яких відсутні кадастрові номери та які нібито використовує ФГ «Червона калина-С» загальним масивом для ведення с/г виробництва, розташовані поруч з земельними ділянками, які в установленому законом порядку фермерське господарство обробляє для вирощування зернових культур сільськогосподарського призначення. Разом з цим, бажає зазначити, що вказані державним інспектором земельні ділянки, ніким не використовуються і не обробляються, для вирощування сільськогосподарської продукції, а Держава, як власник та Держгеокадастер, як розпорядник цих двох земельних ділянок не здійснює профілактичних заходів передбачених законодавством України щодо запобігання та розповсюдження бур`янів та шкідників, які масово ростуть на цих земельних ділянках у вигляді Амброзії та інших не менш небезпечних бур`янів, які поширюються і засмічують, зокрема, земельні ділянки, що використовує ФГ «Червона калина-С», адже вони розташовані поруч. Інструкція з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних бур`янів, що затверджена наказом Міністерства аграрної політики України №40 від 27.01.2005, визначає, що карантинні бур`яни, це види бур`янів, які засмічують господарські угіддя, луки, пасовища, узбіччя доріг, зростають на всіх типах ґрунтів і завдають значної шкоди сільському господарств) та небезпечні для домашніх тварин і здоров`я людини.

Пункт 5.7, 5.7.1 та п. 5.7.4 вказаної Інструкції забороняє висівати засмічене карантинними бур`янами насіння сільськогосподарських культур та використовувати для посіву насіння з полів, де виявлені вогнища карантинних бур`янів, а також із засмічених партій без проведення додаткового очищення.

А тому, в запобігання вищевказаних наслідків, ФГ «Червона калина-С», на вказаних державним інспектором земельних ділянках, вимушено за власний рахунок за допомогою сільськогосподарської техніки, шляхом дискування, здійснює один раз на рік, восени захід та комплекс профілактичних і винищувальних заходів, який спрямований на запобігання поширенню шкідників, хвороб і бур`янів. Дані заходи сприяють зменшенню втрат урожаю на земельних ділянках, які в установленому законом порядку використовує ФГ «Червона калина-С». Таким чином запобігає погіршенню не лише стану рослин сільськогосподарського призначення, на земельних ділянках на яких здійснює господарську діяльність, а й стану навколишнього природного середовища. Обов`язок по захисту рослин та здійснення заходів підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов`язана з користуванням землею, закріплено у Законі України «Про захист рослин». Отже, ФГ «Червона калина-С» та безпосередньо позивач, як фізична особа, вищезазначені державним інспектором земельними ділянками, ніколи не використовували для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посівів зернових культур. Твердження інспектора про перебування вказаних земельних ділянок у виораному стані єдиним масивом для ведення товарного с/г виробництва, як підтверджений факт самовільного використання, не є достатнім доказом об`єктивної сторони правопорушення та не доводить факту самовільного використання господарством вказаних земельних ділянок. Крім того слід зазначити, що визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки подається в Законі України від 19.06.2003 року «Про державний контроль за використанням і охороною земель» Згідно з цим законом самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його реєстрації. Аналіз наведеного визначення такого правопорушення, дозволяє зробити певні припущення та висновки. По перше, особа, здійснює фактичне використання, тобто безпосередню експлуатацію цієї ділянки з метою вилучення її корисних властивостей і задоволення своїх інтересів. По друге, закон не виключає будь-які дії особи, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки. Перелік цих дій не є обмеженим, але за своїм характером вони повинні бути активними та триваючими. Самовільне зайняття земельної ділянки завжди є навмисним порушенням закону, воно не може бути результатом бездіяльності. Здійснення вказаних дій повинно свідчити про вилучення корисних властивостей із конкретної земельної ділянки і задовольняти будь-які інтереси незаконного фактичного користувача. Отже, вказане спростовує твердження державного інспектора про самовільне використання вищезазначених земельних ділянок що крім того доводиться фактом відсутності на вказаних земельних ділянках будь-яких посівів сільськогосподарських культур, як зазначалось вище, так і відсутністю будь-яких інших доказів у матеріалах адміністративної справи, які підтверджують факт самовільного використання об`єктів. Разом з цим, обставини викладені державним інспектором в матеріалах адміністративної справи щодо використання позивачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2,2723 га., к/н 7123186001:01:003:0149 та площею 20 га., к/н 7123186001:01:002:0258 без правовстановлюючих документів, не відповідають об`єктивним обставинам справи та фактичним даним також не підтверджують факт самовільного використання земельних ділянок з наступних підстав. Так, згідно рішення Маньківської районної ради народних депутатів №10-21 від 23.09.1992 року, ОСОБА_2 , надано земельну ділянку, загальною площею 30,1 га., (де 2,2723 га., входить в загальний масив) для організації ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу розміщених на території Нестерівської сільської ради народних депутатів з приведенням останньої в постійне користування. Рішенням Маньківської районної ради народних депутатів №14-21 від 26.11.1993 року ОСОБА_2 , відведено земельну ділянку, загальною площею 20 га для розширення і організації селянських (фермерських) господарств із земель запасу розміщених на території Нестерівської сільської ради народних депутатів та рішенням №14-5, від 30.06.2000 року, затверджено проект відведення вищевказаної земельної ділянки. На підставі цих рішень, ОСОБА_2 , отримав державний акт на право постійного користування землею загальною площею 50,1 га., Серія ЧР №11-86 від 07.11.2000 року, про що здійснено реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №128. Отже, право постійного користування земельними ділянками виникають у особи з моменту державної реєстрації цих прав. Дане право закріплено і у вимогах ст. 125 Земельного кодексу України. 13.12.1994 року відбулась реєстрація повного товариства фермерів «Червона калина» (код СДРПОУ: 21375483) села Нестерівка, Маньківського району, Черкаської області, яке утворилось шляхом об`єднання селянських (фермерських) господарств гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , та гр. ОСОБА_4 , які і виступили засновниками юридичної особи. Згідно установчого договору від 02.12.1994, а саме розділу IV установчого договору, зазначено, мовою оригіналу, статутний фонд повного товариства фермерів формується за рахунок матеріально-технічних засобів вищевказаних господарств. Учасники повного товариства передають йому в користування земельні наділи селянських (фермерських) господарств. Таким чином, у постійному користуванні ПТФ «Червона калина» з 1994 року перебувало 50,1 га., земель розміщених на території Нестерівської сільської ради народних депутатів, які відповідно до Державного акту Серія ЧР №11-86 від 07.11.2000 року, надано у постійне користування засновнику ОСОБА_2 В подальшому ПТФ «Червона калина» (код ЄДРПОУ: 21375483) реорганізовано у фермерське господарство «Червона калина-С» (код ЄДРПОУ: 21375483), яке діє до цього часу. Згідно п. 1.2. Статуту фермерське господарство «Червона калина-С», є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків повного товариства фермерів «Червона калина». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , помер, про що 29.08.2013 складено відповідний актовий запис №77, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на все майно, яку прийняла ОСОБА_1 , а разом і права та обов`язки ФГ «Червона калина-С». Фермерське господарство продовжує свою діяльність пов`язану з вирощуванням сільськогосподарських культур і на даний час добросовісно, відкрито і безперервно використовує і вказані земельні ділянки. Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) зокрема входить також право користування землею. Разом з цим право користування земельними ділянками, які надані особам для організації ведення селянських (фермерських) господарств, закріплено також у вимогах ст. 2 ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство», який був чинній на час надання земельних ділянок ОСОБА_2 , та на час створення товариства фермерів «Червона калина», де закріплено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності па землю. Державний акт на право постійного користування землею. Згідно п. 2 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-УІ земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Водночас, п. 10 ст. 28-1 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №3613-УІ, передбачає, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Вимоги п. 1 ст. 92 ЗК України 2001 року, закріплюють право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні лише у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Згідно приписів ст. 92, ст. 125 ЗК України 2001 року, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України. За змістом ст. ст. 142, 149 ЗК України 2001 року, право постійного користування землею припиняється в разі добровільної відмови від прана постійного користування землекористувачем та у разі вилучення для суспільних та інших потреб за рішенням органів місцевого самоврядування у разі згоди землекористувача. Виходячи із вищевикладеного та нормативно-правових актів України, зі смертю ОСОБА_2 , ФГ «Червона калина-С», продовжило існувати та використовувати вищевказані земельні ділянки, а тому не перестали існувати і правовідносини щодо підстав використання господарством земельної ділянки, наданої для його організації та діяльності, адже Держава до цього часу не звернулася з вимогою про повернення правовстановлюючих документів, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 30,1 га., (в масив якої входить 2,2723 га., к/н 7123186001:01:003:0149) та площею 20 га., к/н 7123186001:01:002:0258, а також не звернулась із вимого про повернення земельних ділянок із незаконного користування. Отже, державний акт на право постійного користування на землею Серія ЧР №11-86 від 07.11.2000 року, є діючим, відсутні будь-які рішення органів влади і місцевого самоврядування про припинення права користування, а ФГ «Червона калина - С» із заявою про добровільну відмову від земельних ділянок не зверталось та вищевказаний акт не повертало.

Крім того, ФГ «Червона калина-С» за використання вищевказаних земельних ділянок, сплачує земельний податок встановлений законодавством України, який Держава до цього часу приймає та жодного разу не повернула. Разом з цим, ФГ «Червона калина-С» веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи і подає відповідним органам статистичну звітність, що підтверджує його право користування земельними ділянками. Всупереч вимог чинного законодавства, державним інспектором при винесенні оскарженої постанови не було об`єктивно з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, висновки державним інспектором про наявність чи відсутність в діях адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Однак, наявні докази у справі не підтверджують факт неправомірного використання земельних ділянок та факту самовільного використання.

Отже, державний акт на право постійного користування на землею Серія ЧР №11-86 від 07.11.2000 року, є діючим, відсутні будь-які рішення органів влади і місцевого самоврядування про припинення права користування, а ФГ «Червона калина-С» із заявою про добровільну відмову від земельних ділянок не зверталось та вищевказаний акт не повертало. Крім того, ФГ «Червона калина-С» за використання вищевказаних земельних ділянок, сплачує земельний податок встановлений законодавством України, який Держава до цього часу приймає та жодного разу не повернула. Разом з цим, ФГ «Червона калина-С» веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи і подає відповідним органам статистичну звітність, що підтверджує його право користування земельними ділянками.

Отже, всупереч вимог чинного законодавства, державним інспектором при винесенні оскарженої постанови не було об`єктивно з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, висновки державним інспектором про наявність чи відсутність в діях адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Однак, наявні докази у справі не підтверджують факт неправомірного використання земельних ділянок та факту самовільного використання. Проте, у матеріалах адміністративної справи наявний Державний акт на право постійного користування на землею, який наданий був інспектору, що є доказом правомірності дій фермерського господарства «Червона калина-С», по використанню земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2,2723 га., к/н 7123186001:01:003:0149 та площею 20 га., к/н 7123186001:01:002:0258, у з`язку з чим позивач змушений звернутись з даною позовною заявою до суду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволені.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Фермерське господарство «Червона калина - С» в судовому засіданні просив задоволити заявлені вимоги.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: 20.03.2020 року державний інспектор Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_5 , визнав ОСОБА_1 , винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та виніс постанову №35-ДК/0015/Пр/03/01/-20 про накладення відносно позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп., та визначено матеріальну шкоду в розмірі 55922 грн. 00 коп (а.с. 27).

Підставою винесення даної постанови є протокол про адміністративне правопорушення №35-ДК/0008_ПТ/04/01/-20 від 04.03.2020, який складений відносно позивача за ст. 53-1 КУпАП (а.с. 21).

Підставою складення протоколу про адміністративне правопорушення як вбачається із матеріалів справи є акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 04.03.2020 року №35-ДК/24АП/02/01/-20 (а.с. 18-20), Акт обстеження земельної ділянки від 04.03.2020 року (а.с. 16).

Про проведення будь-якої перевірки, позивача належним чином повідомлено не було. В зв?язку з вищевикладеним позивач вважає, що вищевказані матеріали адміністративної справи складені з порушенням вимог чинного законодавства України в зв`язку з чим є незаконними, не обґрунтованими, та такі що не відповідають дійсності, а саме сфабриковані державним інспектором ОСОБА_5., а прийнята ним постанова №35-ДК/0008/По/05/01/-20 від 20.03.2020 про накладення відносно позивача адміністративного стягнення є протиправною через відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, покарання за яке передбачено ст. 53-1 КУпАП, а тому вказана постанова підлягає скасуванню.

Представник відповідача на адресу суду надіслав відзив та зазначив, що постанова винесена законно із дотриманням чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи (а.с. 102-110).

Проте суд не погоджується із твердженням представника відповідача, оскільки протокол про адміністративне правопорушення №35-ДК/0008/ПТ/04/01/-20 від 04.03.2020, складений відносно позивача за ст. 53-1 КУпАП, як фізичної особи (а.с. 21-22), а згідно наказу 35-ДК від 24.01.2020 року Держгеокадастру Головного управління у Черкаській області, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Маньківському районі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_5., в період з 24.02.2020 по 04.03.2020 здійснено плановий державних захід (контроль) за додержанням суб`єктом господарювання - фермерське господарство «Червона калина-С», Код. ЄДРПОУ 21375483, що розташоване: 20140, Черкаська обл., Маньківський р-н., с. Нестерівка, вул. Садова, №16, тобто протокол про адміністративне правопорушення державним інспектором ОСОБА_5., згідно вище зазначеного наказу повинен бути складений відносно юридичної особи.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , безпосередньо суду показав, що підставами до складення протоколу та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 04.03.2020 року №35-ДК/27АП/02/01/-20 та акт обстеження земельної ділянки від 04.03.2020 року №73- ДК/15/АО/10/01/-19, дані документи не можуть бути доказами по даній справі, оскільки вони спростовані наказом 35-ДК від 24.01.2020 року Держгеокадастру Головного управління у Черкаській області, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області інших доказів причетності позивача до самовільного користування даною земельною ділянкою представник відповідача в судовому засіданні не надав.

Відповідачем 22.04.2020 року до суду подано відзив на позовну заяву позивача, згідно якого представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволені позову, оскільки «04.03.2020 під час обстеження земельних ділянок загальною площею 25,2771 га встановлено, державної власності історико-культурного призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) орієнтованою площею 2.0048 га кадастровий номер в якої відсутній межує з ділянками к/н 7123186000:02:002:0510, 7123186000:02:002:0511, 7123186000: 02:002:0512, використовується загальним масивом для ведення товарного с/г виробництва та перебуває в виораному стані. Земельна ділянка державної власності с/г призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) орієнтованою площею 1.0000 га, к/н відсутній, межує з ділянкою к/н 7123186000:02:002:0487, використовується загальним масивом для ведення товарного с/г виробництва та перебуває в виораному стані. Земельна ділянка державної власності с/г призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) площею 2.2723 га, к/н 7123186001:01:003:0149 використовується загальним масивом для ведення товарного с/г виробництва та перебуває під багаторічними плодовими насадженнями (яблуні). Земельна ділянка державної власності с/г призначення в адміністративних межах Нестерівської сільської ради (за межами населеного пункту) площею 20 га к/н 7123186001:01:002:0258 використовується для ведення товарного с/г виробництва та перебуває в виораному стані». На думку відповідача під час проведення перевірки встановлено, що саме позивач використовує земельні ділянки без правовстановлюючого документу, на що вказують матеріали адміністративної справи. Суд, не погоджуюється із даним висновком, з наступних підстав: відповідач вказує, «що земельні ділянки орієнтованою площею 2.0048 га та орієнтованою площею 1.0000 га, в яких відсутні кадастрові номери використовує ФГ «Червона калина-С» загальним масивом для ведення с/г виробництва, розташовані поруч з земельними ділянками, які в установленому законом порядку фермерське господарство обробляє для вирощування зернових культур сільськогосподарського призначення». Отже, єдиним аргументом та доказом відповідача є те, що вищевказані земельні ділянки розташовані поруч із земельними ділянками, що використовує ФГ «Червона калина-С» і використовуються загальним масивом, що мають ознаки спільного обробітку. Проте, перевіркою не встановлено, час вчинення правопорушення не виявлено та зафіксовано в робочому режимі техніку, що належить підприємству або осіб, які працюють у ФГ «Червона калина-С», наявні посіви зернових культур, не встановлено та не допитано свідків, які вказали що дане правопорушення вчинив саме позивач чи будь-які інші фактичні дані чи докази, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити факти використання вказаних об`єктів позивачем. Також, як вбачається з вищевказаних матеріалів, відповідач в ході перевірки обміру будь-яких земельних ділянок не здійснював. Жодної технічної документації не оформляв, не погоджував та не встановлював (відновлював) межові знаки земельних ділянок. Однак, точний розмір земельної ділянки має важливе значення, при здійсненні відповідачем розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та встановлення розміру шкоди, основними вихідними даними є площа самовільно зайнятої земельної ділянки. У даному випадку, площу земельної ділянки державним інспектором для розрахунку було вказано в односторонньому порядку без посилання на будь-які дані, обміри та правовстановлюючі документи, тощо. Разом з цим, обставини викладені відповідачем щодо використання позивачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2.2723 га, к/н 7123186001:01:003:0149 та площею 20 га к/н 7123186001:01:002:0258 без правовстановлюючих документів, не відповідають об`єктивним обставинам справи та фактичним даним також не підтверджують факт самовільного використання земельних ділянок з наступних підстав. Адже, у ФГ «Червона калина-С», наявний державний акт на право постійного користування землею загальною площею 50.1 га. Серія ЧР № 11- 86 від 07.11.2000 року, про що здійснено реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 128, який до цього часу ні ким не оскаржений та не скасований, а отже є дійсним, а земельні ділянки площею 2.2723 га, к/н 7123186001:01:003:0149 та площею 20 га к/н 7123186001:01:002:0258 входять до цього акту. Крім того ФГ систематично сплачувало плату за землю та інші податки, відповідно до чинного законодавства України, що підтверджу платіжними дорученнями № 1502 від 10.04.2017 року, № 1692 від 25.07.2017, № 1898 від 11.10.2017 року, № 2193 від 29.01.2018 року, № 2306 від 02.04.2018 року, № 2478 від 16.07.2018 року, № 2741 від 18.10.2018 року, № 2923 від 29.01.2019 року, № 3109 від 04.04.2019 року, № 41 від 15.07.2019 року, №324 від 18.10.2019 року, №14 від 17.01.2020 року, №142 від 20.03.2020 року (а.с. 47-59). Слід зазначити, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України. Водночас, фермерське господарство із заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою не звертався, земельна ділянка станом на день звернення до суду у господарства не вилучена та використовується понад 20 років останнім з моменту видачі акту за цільовим призначенням та способами, які не суперечать екологічним вимогам, отже, відсутні підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою, передбачені ст. 141 ЗК України. Отже, ФГ «Червона калина-С», має право постійного користування вищевказаними земельними ділянками, яке виникло з моменту державної реєстрації цих прав. Дане право закріплено і у вимогах ст. 125 Земельного кодексу України, на які посилається і відповідач. Щодо посилання відповідача на судову практику у подібних правовідносинах, слід зазначити, що остання не є усталеною. Так, на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду на даний час перебуває ряд позовних заяв предметом дослідження у якій є питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи (справи №922/989/18, №925/240/19). Підставою для передачі вказаної справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду є наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у вирішенні питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи. Крім того, Згідно п. 2 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613- VI (далі Закон № 3613-VI) земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Водночас, п. 10 ст. 28-1 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3613-VI, передбачає, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Разом з цим, в ст. 251 КУпАП законодавець визначив перелік фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, матеріали адміністративної справи та формулювання щодо вчинення правопорушення позивачем, на які посилається відповідач, як доказ вини, не ґрунтується на аргументах та доказах, які б відповідали всім тим реальним фактичним обставина, що повинні бути встановлені для правильного вирішення справи по суті. Крім того, як доказ своїх правомірних дій, відповідач посилається на вимоги Закону України від 19.06.2003 року «Про державний контроль за використанням і охороною земель», а саме ст. 1, в якій визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки. Згідно з цим законом самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його реєстрації. Аналіз наведеного визначення такого правопорушення, дозволяє зробити висновки про те, що особа, здійснює фактичне використання, тобто безпосередню експлуатацію цієї ділянки з метою вилучення її корисних властивостей і задоволення своїх інтересів, разом з цим, закон не виключає будь-які дії особи, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки. Однак, перелік цих дій не є обмеженим, але за своїм характером вони повинні бути активними та триваючими. Самовільне зайняття земельної ділянки завжди є навмисним порушенням закону. Отже, вказане спростовує твердження відповідача про самовільне використання вищезазначених земельних ділянок, що крім того доводиться фактом відсутності на вказаних земельних ділянках будь-яких посівів сільськогосподарських культур, як зазначалось вище, так і відсутністю будь - яких інших доказів у матеріалах адміністративної справи, які підтверджують факт самовільного використання об`єктів. Відповідач у відзиві, зазначив неправдиві відомості, а саме про те, що «інспектором здійснено вимірювання площі та конфігурації засіяного масиву» та що «у позовній заяві позивач особисто вказав про використання земельних ділянок, а саме шляхом оранки». Однак, це не відповідає дійсності, адже матеріали на підставі яких приймалось рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не містили документів про заміри будь-яких земельних ділянок, та відповідач у даному твердженні не розмежував, на яких саме із чотирьох земельних ділянок позивач здійснює оранку. Крім того, відповідач в матеріалах адміністративної справи постійно змінював формулювання щодо суб`єкту правопорушення, та прийняв рішення, щодо користування земельними ділянками фізичною особою, проте перевірка проводилась, щодо юридичної особи. Отже матеріали зібрані відповідачем по своїй суті не дають можливості визначити суб`єкта правопорушення, оскільки зазначаються і про громадянина, як фізичну особу і про голову чи директора, як посадову особу, які притягуються до адміністративної відповідальності. Санкція статті передбачає різний розмір штрафу для фізичних і посадових осіб. Тому за відсутності визначеності щодо суб`єкта притягнення до адміністративної відповідальності, дають можливість стверджувати про протиправність та скасування постанови. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення серед якого встановлення суб`єкт.

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Відповідно ст. 72 КУпАП Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 75 КАС України зазначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З огляду ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Ст. 256 КУпАП передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ч. 1 ст. 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 8 ст. 4 КАС України позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи поданих представником відповідача належних, достатніх та достовірних доказів, на підставі яких можна встановити причетність позивача до самовільного використання земельної ділянки, що у своїй сукупності дає підстави суду прийти до висновку про відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тому враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 5, 72-78, 242-246 КАС України, ст. ст. 7, 23, 251 ,251, 254, 256, 268, 276, 280, 283, 287, 288, 289, 291, 293 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задоволити.

Визнати дії державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді 340 грн., 00 коп., на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Подібна Маньківського району Черкаської області, зареєстровану та жительку АДРЕСА_1 , за порушення вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України - протиправними.

Постанову № 35-ДК/0008По/05/01/-20 винесену 20.03.2020 р. державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді 340 грн. 00 коп., на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Подібна Маньківського району Черкаської області, зареєстровану та жительку АДРЕСА_1 за порушення вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. І. Костенко