Ухвала суду № 90472932, 15.07.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5585/17

Провадження № 1-кп/461/68/20

УХВАЛА

про повернення обвинувального акта

15.07.2020 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі головуючого – судді Стрельбицького В.В., за участю секретаря судового засідання Івасюти Н.В., прокурора Щербакова О.В.,

розглядаючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України,

встановив:

У провадженні Галицького районного суду міста Львова перебуває обвинувальний у кримінальному провадженні №12013150270000114 від 29.01.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України.

Станом на день призначеного розгляду справи – 15 липня 2020 року, підготовку до судового розгляду не завершено, обвинувальний акт до судового розгляду не призначено.

01.07.2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 17, ст.71 (далі-Закон), яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.

Відповідно до ст.11 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено класифікацію кримінальних правопорушень. Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України.

Частиною 2 ст.192 КК України передбачена відповідальність за заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, що карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Таким чином, інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.192 КК України, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено як кримінальний проступок щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно п.5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Судом постановлено на обговорення питання про повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор проти повернення обвинувального акту заперечив.

Інші учасники процесу, будучи повідомлені належним чином, у судове засідання не зявились.

Аналіз положень Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року свідчить про те, що він спрямований на гуманізацію кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень, а також має на меті встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшення навантаження на слідчих органів досудового розслідування, а також спрощення процедури судового розгляду.

Згідно положень ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Таким чином, наведені положення КПК України, зокрема ст.28 КПК України, покладають на учасників процесу та суд обов`язок вжити дієві заходи задля забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, а також належне виконання процесуальних обов`язків сторонами кримінального провадження. При цьому, наведені положення у сукупності з тим, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду, свідчать про те, що суд повинен вжити заходів для дотримання процедури судового розгляду обвинувального акту щодо проступку максимально швидко, а учасники процесу, повинні своєю процесуальною поведінкою сприяти швидкому та ефективному проведенню розгляду, з дотриманням відповідної процедури.

Пункт 5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року не містить положень щодо визначення вимог до процедури повернення обвинувального акту, зокрема не містить вимог щодо вирішення даного питання у судовому засіданні чи без виклику сторін, не покладає на суд обов`язок виносити дане питання на обговорення або заслуховування думки учасників процесу з цього питання, тощо. З наведеного суд приходить до висновку, що законодавець визначаючи процедуру повернення обвинувального акту щодо кримінального проступку, наділив суд повноваженнями виконати вищенаведену імперативну вимогу у максимально швидкий (розумний) строк, що повністю кореспондується з тим, що, як вже було зазначено вище, Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду.

Суд зазначає, що не оцінює обвинувальний акт на предмет його відповідності КПК України, а лише виконує імперативну норму пункту 5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року і не застосовує у даному випадку положень п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Більше того, як вказано вище, Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року поліпшує становище обвинуваченого, зокрема положення КК України встановлють різні кримінально-правові наслідки для осіб притягнутих до відповідальності за злочини і за проступки, а відтак жодним чином не порушує його права.

Зважаючи на наведене, суд відхиляє доводи прокурора, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону, відтак обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України слід повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись положеннями п.5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», ст.ст. 11,12 КК України суд -

постановив:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України - повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.