
№566/766/20
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2020 року смт. Млинів, Рівненська обл.
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П. розглянувши матеріали, які надійшли від Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України,
жителя: АДРЕСА_1
місце роботи, посада: непрацюючий
документ, що посвідчує особу: НОМЕР_1 виданий 12 грудня 2013 року
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , 06 липня 2020 року, о 03 годині 15 хвилин, в с.Перевередів, Млинівського району Рівненської області, в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., керував мопедом марки Delta EX50Q T-B д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Alcotest» №6810/0229 в присутності двох свідків, що підтверджується тестом №1361 від 06 липня 2020 року.
В судове засідання, 20 липня 2020 року, ОСОБА_3 , не з`явився, однак судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення останнього про розгляд справи за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, направлена судова повістка на його адресу, що об`єктивно підтверджується витягом з офіційного сайту «Укрпошта», з якого вбачається, що ОСОБА_3 отримав судову повістку особисто 17 липня 2020 року, а також останній повідомлений про день, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
(а.с.12-14)
Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_3 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з`явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06 липня 2020 року серії ДПР18 №094184.
(а.с.2)
Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується, що 06 липня 2020 року ОСОБА_3 в присутності двох свідків пройшов на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду – 0,63 проміле.
(а.с.3)
Як вбачається з тестування на алкоголь №1361 доданого до протоколу ДПР18№094184, проведеного о 03 годині 41 хвилин 06 липня 2020 року, за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810 ARCE 0229, на момент проведення тесту ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 0,63 проміле.
(а.с.4)
Зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується, що відповідно до ст.266 КУпАП, ОСОБА_3 , 06 липня 2020 року відсторонений від керування транспортним засобом.
(а.с.8)
Відповідно до пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 06 липня 2020 року, ОСОБА_3 в їх присутності пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду становить 0,63 проміле.
(а.с.6-7)
Своїми умисними діями, які виразились у керуванні особою транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_3 судом не встановлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, вважає за можливе застосувати адміністративне стягнення відносно ОСОБА_3 у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки за таких обставин може бути досягнута мета перевиховання й попередження нових правопорушень, пов`язаних із порушеннями Правил дорожнього руху України.
На підставі ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283-284 КУпАП,
суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік
Отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300 // Код за ЄДРПОУ 38012494 // Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) // Код банку отримувача (МФО) 899998 // Рахунок отримувача UA218999980313020149000017001 // Код класифікації доходів бюджету 21081300 // Найменування коду класифікації доходів бюджету
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок в дохід держави
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 // Код за ЄДРПОУ 37993783 // Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) // Код банку отримувача (МФО) 899998 // Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 // Код класифікації доходів бюджету 22030106
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.
Суддя Млинівського районного суду А.П. Бандура
Судове рішення № 90472020, Млинівський районний суд Рівненської області було прийнято 20.07.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 566/766/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: