
Справа № 562/313/20
У Х В А Л А
20.07.2020 року Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судового засідання Карпінчук О.М., за участю представника позивача - адвоката Козійчука О.І., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача – адвоката Каленської О.П., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Здолбунів цивільну справу за позовом Громадської організації «Інститут податкових реформ» до ОСОБА_1 про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів, заборони використання знаку для товарів і послуг, захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав,
в с т а н о в и в:
У провадженні Здолбунівського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом Громадської організації «Інститут податкових реформ» до ОСОБА_1 про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів, заборони використання знаку для товарів і послуг, захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав.
18.06.2020 року до суду надійшла зустрічна позовна вимога ОСОБА_1 до Громадської організації «Інститут податкових реформ» про захист честі, гідності та ділової репутації.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Каленська О.П. просила прийняти до розгляду зустрічний позов та розглядати останній разом із первісним позовом.
Представник позивача – адвокат Козійчук О.І. в судовому засіданні заперечував щодо прийняття зустрічної позовної заяви.
Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, заслухавши думку учасників справи, суд вважає необхідним зустрічну позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.194 ЦПК України, форма і зміст зустрічного позову має відповідати вимогам ст.175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 заявлено клопотання, у якому остання просить відстрочити їй сплату судового збору до завершення розгляду даної справи.
Дослідивши обґрунтованість заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Як роз`яснено в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про відстрочення їй сплати судового збору зазначила, що протягом тривалого часу була безробітньою та була позбавлена змоги отримати гідну роботу, влаштувалась на роботу лише 13.05.2020 року. Вказала, що змушена була звертатись за правовою допомогою та нести витрати на правову допомогу, які є для неї суттєвими.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних доказів (наприклад, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) на підтвердження важкого майного становища ОСОБА_1 не надано.
З огляду на вищевикладене, клопотання позивача за зустрічним позовом підлягає відхиленню, а судовий збір – сплаті на загальних підставах.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У зв`язку з наведеним, відмова позивачу у задоволенні необґрунтованого клопотання про відстрочення їй сплати судового збору, як це передбачено законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.3 ст.6 вказаного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною 2 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір з розрахунку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. та не більше 10510,00 грн. станом на 2020 рік.
Як вбачається з Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», визначаючи розмір судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди, судам слід ураховувати, що вона оплачується окремо від інших заявлених вимог.
Позивач за зустрічним позовом звертається до суду з двома вимогами: немайнового та майнового характеру, а саме: про зобов`язання ГО «Інститут податкових реформ» спростувати недостовірну інформацію, поширену щодо ОСОБА_1 та про стягнення з ГО «Інститут податкових реформ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану поширенням недостовірної інформації у розмірі 100000 гривень, які підлягають сплаті в розмірі 1840,80 грн. (840,80 грн. + 1000,00 грн.).
При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Здолбунівському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993013; банк отримувача: ГУДКСУ в Рівненській області; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA718999980313181206000017171; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Здолбунівський районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406202 (суду).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.
Крім цього, представником позивача подано заяву про долучення електронних доказів до матеріалів справи.
Суд, заслухавши думку учасників справи, вважає, що клопотання до задоволення не підлягає за наступних підстав.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.ч.1, 2 ст.83 ЦПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.83 ЦПК України).
Частина 8 статті 83 ЦПК України передбачає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Суд вважає, що представником позивача не дотримано вимог ст. 83 ЦПК України, а саме останній не виконав свої процесуальні обов`язки - не додав до позовної заяви зазначених доказів, а також не повідомив суд про неможливість подання таких доказів. Крім того, до заяви про долучення доказів не додано доказів направлення або надання їх іншим учасникам справи.
Таким чином, заяву про долучення електронних доказів, суд вважає необґрунтованою, і такою, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 83, 100, 175, 177, 193, 194, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Інститут податкових реформ» про захист честі, гідності та ділової репутації – залишити без руху.
Надати позивачу за зустрічним позовом десятитиденний строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання належним чином оформленої зустрічної позовної заяви.
В разі якщо позивачем за зустрічним позовом не буде усунуто недоліки зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу за зустрічним позовом.
В задоволенні заяви представника позивача – адвоката Козійчука Олександра Івановича про долучення електронних доказів – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А.Чорний
Судове рішення № 90471874, Здолбунівський районний суд Рівненської області було прийнято 20.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 562/313/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: