Ухвала суду № 90469975, 20.07.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/18244/19

Провадження № 2-з/263/35/2020

У Х В А Л А

20 липня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя донецької області у складі: головуючого - судді Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Маріуполя заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з заявою про забезпечення позову звернулася ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви зазначила, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним. Справа неодноразово відкладалася та по суті майже не розглядалася. У позивача є побоювання, що відповідач може продати спірне майно, що в подальшому значно істотно ускладнити виконання рішення. Тому просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі № 173 від 23.01.2017 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020 р., вказана заява передана для розгляду судді Кияну Д.В.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в судове засідання для вирішення питання забезпечення позову сторони не викликались.

Вивчивши підстави порушеної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачений перелік видів забезпечення позову, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ( п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення. Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

При цьому, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини третьої ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи вищевикладене, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою позову з якою заявник звернувся до суду, з огляду на те що договір дарування був укладений 23.01.2017 р. та із зазначеною позовною заявою позивач звернулася до суду в 2019 р. зі спливом двох років з моменту укладення оспорюваного правочину, тому суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення не зможе утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.В. Киян