Рішення № 90469459, 14.07.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/315/20

2/357/1096/20

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 липня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 , про відшкодування завданої майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України, звернулось до суду з даним позовом 14.01.2020 року мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на автодорозі Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Citroen С4, державний номерний знак НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 та пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці пригоди. Відповідно до вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2018 року ОСОБА_2 є особою винною у настанні ДТП. МТСБУ здійснило регламенту виплату за відшкодування витрат на поховання, спорудження надгробного пам`ятника та шкоду, заподіяну внаслідок смерті годувальника, для неповнолітньої на момент ДТП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є померла ОСОБА_4 . Згідно інформації, що є в розпорядженні МТСБУ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована на дату ДТП. Керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ визначило розмір заподіяної шкоди та здійснило регламентну виплату потерпілій особі - ОСОБА_5 у розмірі 115 200 грн. 00 коп. та 38 400 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_6 , яка була на утриманні у загиблої ОСОБА_4 . Виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від 05.10.2017 року, заяви про виплату страхового відшкодування від 12.12.2017 року, розрахунків на виплату відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого внаслідок ДТП від 24.10.2018 та 25.09.2018 року та розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із витратами на поховання від 05.03.2018 року. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 на момент настання ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу). З метою досудового врегулювання спору, МТСБУ звернулося до відповідача з вимогою від 14.08.2019 року, проте дана вимога залишилась поза увагою останнього. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України суму завданої майнової шкоди в розмірі 153600,00 грн. та судові витрати в розмірі 2304,00 грн.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду подано заяву представника позивача - ОСОБА_7 , про розгляд справи у її відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подав.

На підставі ст. 280 ЦПК України та враховуючи думку позивача, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на автодорозі Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Citroen С4, державний номерний знак НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

В результаті ДТП водій автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та пасажир автомобіля ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померли, а інший пасажир цього автомобіля ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

05.10.2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.17), з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.18), ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 .

05 червня 2018 року вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки. Відповідно до положень ст. 75 і ст. 76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк випробування тривалістю 3 роки з зобов`язанням повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку з 05 червня 2018 року. Вирок набрав законної сили 13 червня 2018 року (а. с. 6-9).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлено, що станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 30.11.2017 року за № 2719 (а.с.11), вбачається, що ОСОБА_8 призначено піклувальником неповнолітньої дитини-сироти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також належного дитині житла та майна, оскільки батьки дитини померли.

Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.10.2017 року за № 2407 (а. с.12), неповнолітній ОСОБА_5 надано статус дитини-сироти.

12 грудня 2017 року до МТСБУ звернулась представник законного представника та піклувальника ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як директор ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.13-14).

Як вбачається з розрахунку на виплату відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого внаслідок ДТП (а.с.19, 20), Моторне (транспортне) страхове бюро України визначило розмір відшкодування шкоди у зв`язку із втратою годувальника, а саме: ОСОБА_5 (на момент ДТП неповнолітня дочка загиблого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - належне відшкодування 38 400 грн., ОСОБА_6 (мати, яка досягла пенсійного віку) - належне відшкодування 38 400 грн., ОСОБА_10 (батько, який досяг пенсійного віку) - належне відшкодування 38 400 грн., ОСОБА_5 - особа, яка має право на отримання відшкодування, належного ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Із заяви від 16.10.2018 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г.В. (а.с.23), вбачається, що ОСОБА_10 , батько загиблої ОСОБА_4 , яка загинула у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 за участю автомобіля «CitroenC4», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , відмовився від своєї частки страхового відшкодування на користь доньки загиблої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із заяви від 16.10.2018 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г.В. (а.с.23), вбачається, що ОСОБА_6 , мати загиблої ОСОБА_4 , яка загинула у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 за участю автомобіля «CitroenC4», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , відмовилась від своєї частки страхового відшкодування на користь доньки загиблої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки №1 від 05.03.2018 року (а.с.33), вбачається, що Моторне (транспортне) страхове бюро України визначило розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих представнику неповнолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , як особі яка здійснила витрати на поховання, в розмірі 38 400 грн.

З довідки №2 від 25.09.2018 року (а.с.32) вбачається, що Моторне (транспортне) страхове бюро України визначило розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих представнику неповнолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , як особі яка має право на відшкодування шкоди, в розмірі 38 400 грн.

З довідки №3 від 24.10.2018 року (а.с.31), вбачається, що Моторне (транспортне) страхове бюро України визначило розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 , як особі, яка має право на відшкодування шкоди, належного ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , в розмірі 76 800 грн.

28.03.2018 року Моторне (транспортне) страхове бюро України винесло Наказ №2864 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 » (а.с.30), згідно якого Фінансовому управлінню наказано сплатити на рахунок ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» 38400 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

03.10.2018 року Моторне (транспортне) страхове бюро України винесло Наказ №9201 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 » (а.с.29), згідно якого Фінансовому управлінню наказано сплатити на рахунок ОСОБА_5 38400 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

07.11.2018 року Моторне (транспортне) страхове бюро України винесло Наказ №10195 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 » (а.с.28), згідно якого Фінансовому управлінню наказано сплатити на рахунок ОСОБА_5 76800 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з платіжного доручення №1013720 від 08.11.2018 року (а.с.25), ОСОБА_5 , згідно наказу №10195 від 07.11.2018 року, було сплачено 76 800 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №993687 від 03.10.2018 року (а.с.26), ОСОБА_5 , згідно наказу №9201 від 03.10.2018 року, було сплачено 38 400 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №903268 від 29.03.2018 року (а.с.27), ТОВ «Центр Автовиплат Поліс», згідно наказу №2864 від 28.03.2018 року, було сплачено 38 400 грн.

14 серпня 2019 року МТСБУ направило ОСОБА_2 вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, що підтверджуються наявним фіскальним чеком (а.с. 34-37), однак зазначена вимога відповідачем проігнорована та не виконана.

Отже, звертаючись до суду з вищевказаним позовом, позивач МТСБУ вважає, що з відповідача, з особи, яка винна у ДТП повинно бути стягнуто відшкодування завданої майнової шкоди у загальному розмірі 153 600 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідальність страховика регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 5 цього Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 22 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

За ст. 22 п. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути і меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно і одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як передбачено п. 38.2. ст. 38 Закону, МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди.

За п. 41.1 «а» ст. 41 цього Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відповідно до ст. 27 Закону України ,,Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже відповідності до положення ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. Аналогічні положення закріплені і у ст.1191 ЦК України, згідно якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК України ).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, виплативши потерпілій завдану ДТП регламентну виплату у розмірі 153 600 грн., позивач набув право регресу до відповідача, з вини якого сталася вищевказана дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму завданої майнової шкоди в розмірі 153600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Тому, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Моторно (транспортного ) страхового бюро України підлягає стягненню понесені судові витрати у сумі 2304,00 грн., які документально підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 18.11.2019 року на суму 1 921 грн. (а. с.5) та від 07.02.2020 року на суму 383 грн. (а.с.52).

Керуючись ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191, 1200, 1201 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 128, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280-289 ЦПК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), про відшкодування завданої майнової шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України суму завданої майнової шкоди в розмірі 153600,00 грн. ( сто п`ятдесят три тисячі шістсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судові витрати в розмірі 2304 грн. ( дві тисячі триста чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.07.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко