Ухвала суду № 90468548, 20.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 липня 2020 року м. Київ № 640/11695/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування акта перевірки, визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просила суд: -

- визнати протиправним та скасувати акт документальної перевірки №786/26-15-42-03-30/2387004486 від 12.12.2019;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-063 У від 10.02.2020;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-064 У від 10.02.2020.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

У той же час, у силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 4 КАС України наведено визначення термінів, вжитих у цьому Кодексі, згідно з якими «адміністративною справою» є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а «публічно-правовим спором» - спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно приписів ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається з тексту позовної заяви ОСОБА_1 нею в т.ч. оскаржується акт документальної перевірки №786/26-15-42-03-30/2387004486 від 12.12.2019, складений Головним управлінням ДПС у м. Києві.

У контексті з наведеним суд враховує наступне. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу позивачки на те, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

При цьому, самі дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Отже, оскаржуваний позивачкою акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду сам по собі не порушує прав, свобод або інтересів позивачки на відміну від вимог про сплату боргу (недоїмки), які вона вже оскаржила до суду, - що, на підставі наведених вище положень ч. 1 ст. 5 КАС України, унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №810/5854/14.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У зв?язку з цим суд враховує, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №9901/633/18, від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі №9901/497/18.

Таким чином, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акта документальної перевірки суд вважає за доцільне відмовити.

Керуючись вимогами п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування акта перевірки, визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акта документальної перевірки №786/26-15-42-03-30/2387004486 від 12.12.2019.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог надіслати позивачці.

3. Роз`яснити позивачці, що відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295 - 297 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок