Ухвала суду № 90468539, 17.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

17 липня 2020 року м. Київ № 640/16155/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19), в якому просив взнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо виключення з 31.03.2018 із реєстру платників єдиного податку Фізичної особу-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5% з дати анулювання реєстрації, а саме з 31.03.2018.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Предметом спору у даній справі є правомірність виключення з 31.03.2018 із реєстру платників єдиного податку.

У позові Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зазначено, що вона з 29.01.2016 здійснює підприємницьку діяльність, зареєстрована Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією Дата запису: 29.01.2016, номер запису: 2 072 000 0000 034771 та з 29.01.2016 була зареєстрована як платник податку єдиного податку 3 групи за ставкою 5%. 05.03.2020 їй на мобільний номер зателефонував співробітник податкової ОСОБА_2 та повідомив, що з 31.03.2018 вона позбавлена статусу платника єдиного податку.

Проте рішення про позбавлення статусу платника єдиного податку позивач не отримувала та до 05.03.2020 продовжувала сплачувати податки та подавати податкову звітність відповідно як платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5%. Позивачем було подано запит на отримання рішення контролюючого органу, яким вона була позбавлена статусу платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, у відповідь на який отримала акт від 21.05.2020 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету єдиного податку Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за 2017 - 2019 роки, а також було отмано повідомлення від 20.05.2020 про відмову у прийнятті звітності (вих.№ 22460/ФОП/26-15-33-15-15) за 1 квартал 2019 року, за перше півріччя 2019 року, за три квартали 2019 року, за рік 2019 року з зазначенням того, що у звітній (податковий) період позивач не перебувала на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, позивач зазначає, що жодного рішення щодо виключення її з реєстру платників єдиного податку третьої групи додано до цього листа не було.

Судом враховано вказані пояснення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , однак суд звертає увагу також на те, що з огляду на дату порушеного, на думку позивача, права нею не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Дану позовну заяву зареєстровано канцелярією суду 15.07.2020.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 15.07.2020 (зареєстровано канцелярією суду), позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська