Ухвала суду № 90468448, 17.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 липня 2020 року м. Київ № 826/20818/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши в заяву позивача про виправлення описки у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання:

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 року у справі № 826/20818/15 позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві щодо відмови повернути ОСОБА_1 кошти за додаткові послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 444 грн 30 коп. (чотириста сорок чотири гривні 30 коп.) та кошти в сумі 120 грн 34 коп. (сто двадцять гривень 34 коп.) за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби в місті Києві повернути ОСОБА_1 кошти за додаткові послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 444 грн 30 коп. (чотириста сорок чотири гривні 30 коп.) та кошти в сумі 120 грн 34 коп. (сто двадцять гривень 34 коп.) за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- стягнуто Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу, які складають 3000 грн 00 коп. (три тисячі гривень) та судовий збір у розмірі 73 грн 08 коп. (сімдесят вісім гривень 08 коп.).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2015 року.

На виконання зазначеного судового рішення, Окружним адміністративним судом м. Києва 05.04.2016 року видано виконавчі листи.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень до постанови та виконавчого листа, а саме внесено виправлення до резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2015 в адміністративній справі № 826/20818/15 в частині зазначення цифр прописом, зазначивши 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) та внесено виправлення до виконавчого листа від 05.04.2016 року зазначивши 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Ухвалою Верховного суду від 15.08.2019 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 року залишено без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду. Виправлено описку в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, а саме замість слів «Державна міграційна служба України» вказано слова «Головне управління Державної міграційної служби в м. Києві».

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про:

- про виправлення описки у виконавчому шляхом зазначення боржником, з урахуванням правонаступництва - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області замість Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві,

- поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання;

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що 05.04.2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано два виконавчі листі на примусове виконання постанови у справі 826/20818/15. Листом Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві від 11.07.2016 року повернуто стягувачу виконавчий лист виданий в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, які складають 3000 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 73 грн 08 коп.. Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві мотивує повернення виконавчого листа тим, що у виконавчому листі допущена описка, а саме назва боржника згідно виконавчого листа не відповідає боржнику, що міститься в резолютивній частині постанови. Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у заяві зазначається, що у зв`язку з допущеними описками та розглядом справи у судах, позивач не змогла отримати присуджені кошти згідно згідно цього виконавчого листа.

Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

У судове засідання представники сторін не з`явились. Окрім того, позивач просила розглядати заяву без її участі. Відповідно до вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду заяви в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд звертає увагу, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини другої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (надалі - Порядок).

Згідно пункту 3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За правилами пункту 19 Порядку, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

При цьому, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (пункт 2 Порядку).

Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку (пункт 24 Порядку).

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку (пункт 25 Порядку).

Згідно пункту 26 Порядку, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Крім того, за правилами пункту 35 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

Окрім зазначеного, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, доводи заявника, наведені в обґрунтування поданої ним заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, судом до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Щодо клопотання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. (ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів, викладених у заяві позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та наявність підстав для її задоволення.

Приймаючий до уваги викладене та керуючись статтями 370, 372, 374, 376 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі - задовольнити частково.

Поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/20818/15 від 05.04.2016 року строком на три місяці з дня набрання даною ухвалою законної сили.

В задоволенні заяви про виправлення описки у виконавчому листі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя А.С. Мазур