Рішення № 90468335, 17.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року справа № 580/1435/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 10.08.2017 №1258 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Департаментом патрульної поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарту Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України лейтенанта поліції управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, про що прийнято відповідний наказ від 10.08.2017 №1258.

Проте позивач зазначає, що висновки службового розслідування, які стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, не підтверджують обставин вчинення ним дисциплінарного проступку, а тому наказ в оскарженій частині є незаконним.

У відзиві на адміністративний позов відповідач проти заявленого адміністративного позову заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що позивач пропустив строк звернення до суду. Також відповідач зазначив, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначний законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Щодо строків звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно положень частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України унормовано, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, у відносинах публічної служби встановлюється місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня коли особа дізналась про порушення свого права.

Згідно поданого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду від 14.05.2020, останній стверджує, що 16.10.2019 його звільнено зі служби в поліції.

14.11.2019 ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування наказу ДПП №789о/с від 16.10.2019 про звільнення зі служби у справі № 580/3569/19.

02.04.2020 ОСОБА_1 отримав відзив на позовну заяву у справі № 580/3569/19 в додатках до якого знаходилась копія послужного списку, в якому на сторінці №6 зазначено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу ДПП № 1258 від 10.08.2017.

Позивач стверджує, що 06.04.2020 надіслав заяву від 03.04.2020 до УПП в Черкаській області ДПП з вимогою видати копію наказу ДПП № 1258 від 10.08.2017, а також всі матеріали службового розслідування пов`язанні з вищезазначеним наказом та накладенням на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Позивачем 21.04.2020 отримано в УПП в Черкаській області ДПП особисто під підпис: наказ ДПП №2763 від 12.06.2017; висновок службового розслідування від 14.07.2017; наказ ДПП №1258 від 10.08.2017.

Позов до суду подано 28.04.2020, тому позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду.

В свою чергу, вказуючи у відзиві на позовну заяву щодо пропуску строку звернення до суду, відповідач не надав доказів отримання позивачем наказу від 10.08.2017 №1258, тому твердження відповідача судом відхиляються. Наведене вказує, що позивач не пропустив строк звернення до суду, тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Щодо суті спору суд зазначає, що на підставі наказу № 2763 від 12.06.2017 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_23, що мало місце 09.06.2017 за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 та спростування чи підтвердження інформації висвітленої в сюжеті видання «Вичерпно» командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_23 , яка у позаслужбовий час, озвучила інформацію, що досить негативно вплинула на репутацію Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції. Відповідно до п. 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», ч.ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п. 2.2.1, 2.2.11, 2.5, 2.6 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230 призначено службове розслідування.

За наслідками проведеного розслідування 14.07.2017 складено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими співробітниками Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції, затверджений 10.08.2017 начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції ОСОБА_24

Так, у вказаному висновку зазначено, що 09.06.2017 до Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції (далі- УПП в м. Черкаси ДПП) прийшло близько двадцяти працівників патрульної поліції роти № 3 із питанням чому було відсторонено від виконання службових обов`язків командира роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 . При цьому, молодший лейтенант поліції ОСОБА_25 запросив журналістів з інформаційного видання «Вичерпно», а також журналіста ОСОБА_7 , яким попередньо було повідомлено, що особовий склад роти № 3 УПП в м. Черкаси ДПП на цій зустрічі має намір висловити недовіру начальнику УПП в м. Черкаси ДПП - ОСОБА_26

Згодом, 13.06.2017 об 11 год. 00 хв. в конференц-залі Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» відбулася прес-конференція окремих працівників УПП в м. Черкаси ДПП з питання висловлення недовіри начальнику УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_26 та його заступникам. На даній конференції лейтенант поліції ОСОБА_4, молодший лейтенант поліції ОСОБА_12, лейтенант поліції ОСОБА_11, лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_27 розповідали представникам преси та громадськості, що від начальника УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_9 надходять незаконні накази, які полягають у вказівці вибірково зупиняти окремі транспортні засоби для складання на водіїв відповідних транспортних засобів адміністративних матеріалів.

З метою надання оцінки правомірності дій керівника УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_9 за вище вказаними фактами призначено службове розслідування, у ході проведення якого, для всебічного та об`єктивного дослідження обставин події, відділом моніторингу Управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП, серед іншого отримано пояснення і від вказаних вище осіб.

За даними висновку службового розслідування опитаний в ході службового розслідування інспектор роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 надав такі пояснення:

«…..08.06.2017 близько 17:00 командир рота № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДІЛІ ОСОБА_4 повідомила, що її відстороняють від керівництва ротою і всі організаційні питання по роботі необхідно буде узгоджувати з лейтенантом поліції ОСОБА_8 , що тимчасово виконуватиме функції командира.

За первинною інформацією відсторонення лейтенанта поліції ОСОБА_4 від займаної посади ініціював начальник Управління ОСОБА_9 . Цей факт обурив особовий склад роти, оскільки ОСОБА_4 , завжди була взірцем керівника, що працює чесно, самовіддано і мотивує особовий склад працювати у тому ж напрямку. Працівниками роти вирішено колективно зібратися на 09.06.2017, та спитати начальника Управління ОСОБА_9 причину відсторонення ОСОБА_4

Прибувши на територію УПП в м. Черкаси ДПП, помічено велику кількість патрульних поліцейських роти № 1 та керівника групи швидкого реагування ОСОБА_10 , який почекав поки працівники роти №3 зайдуть до приміщення Управління та зачинив за ними двері. На зібранні також були присутні журналісти одного з інтернат видань, але їх на нараду не пропустили. На нараді, що проходила в актовому залі були присутні працівники апарату і інші командири рот. На запитання причини відсторонення ОСОБА_4 , начальник Управління повідомив, що серед особового складу роти № 3 є лейтенант поліції ОСОБА_11 та молодший лейтенант поліції ОСОБА_12 , від яких у керівництва є безліч проблем, а командир роти №3 ОСОБА_4 не в змозі приборкати останніх, а значить не справляється з обов`язками командира роти. Тому, повноваженнями начальника Управління останню відсторонено від займаною посади та переведено на посаду патрульного до роти № 2.

Працівники патрульної поліції роти № 3 колективно просили залишити ОСОБА_4 командиром роти, на що начальник Управління ОСОБА_9 відповів, що він прийняв рішення і воно не обговорюється та додав, що йому не комфортно працювати з командиром ОСОБА_4 .

Також, за таким же алгоритмом вже відсторонено від служби інших працівників Управління: командира роти № 4 ОСОБА_28, інспектора роти №3 ОСОБА_30, інспектора роти №3 ОСОБА_32 Всі перераховані патрульні поліцейські разом із ОСОБА_4 , відрізняються незаангажованістю, чесністю, самовідданістю, правдивістю та прагненням працювати, що не завжди співпадає з точкою зору начальника Управління ОСОБА_9 , ці люди заслуговують на повагу на відміну від начальника Управління, який не спілкується з особовим складом, а до нього на прийом потрібно записуватись заздалегідь, присутність начальника та його заступника ОСОБА_13 серед патрульних не відчувається ніяк.

Перебуваючи на патрулюванні з командиром роти №3 ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_1 бачив розпорядження від начальника Управління ОСОБА_9 щодо перевірки або зупинки вказаних транспортних засобів без зазначення конкретних причин.

Також, лейтенант поліції ОСОБА_1 чув інформацію про співпрацю начальника Управління ОСОБА_9 з активістами організації, що мають автомобілі з сумнівними документами, номерними знаками на зеленому фоні, що не відповідають державним стандартам. Зупинивши один з таких автомобілів, спочатку вислухав від водія, що повинен його відпустити бо йому на цих номерах дозволено їздити начальником Управління ОСОБА_9 та його заступником ОСОБА_13 , на що лейтенант поліції ОСОБА_1 не відреагував та виніс постанову за ч, 6 ст. 121 КУпАП. Однак, через 15-20 хвилин останнього викликали до Управління патрульної поліції в місті Черкаси ДПП, де на вимогу лейтенант поліції ОСОБА_14 , розповів про ситуацію, що склалася всьому керівному складу по черзі, серед яких були ОСОБА_9 і ОСОБА_13 , останній при цьому подякував за працю, але попросив не виносити постанов щодо транспортних засобів з такими номерними знаками найближчим часом до вирішення питань легалізації цих автомобілів, але минуло вже 5 місяців, однак нічого не змінилось.

Також, лейтенанту поліції ОСОБА_1 відомо, бачив особисто вказівки начальника Управління ОСОБА_9 щодо безпідставних зупинок транспортних засобів депутатів та впливових осіб міста Черкаси без пояснення мотивів цих дій.

Враховуючи вищевикладене, лейтенант поліції ОСОБА_1 вбачає підлаштування начальником Управління ОСОБА_9 роботи УПП в м. Черкаси ДПП під себе, а саме усунення від посад чесних та ідейних людей замінюючи їх на тих, хто буде покірно виконувати будь-які вказівки, ймовірно незаконні. В якості підтвердження повідомляю, що заступником ОСОБА_9 є ОСОБА_13 - колишній працівник ДАІ, на місце усуненого з посади командира роти № 4 ОСОБА_20 назначено колишнього працівника ДАІ ОСОБА_17 , на місце тимчасового керівника роти №3 Риндича В.П. - колишнього працівника ДАІ.

Наразі проводяться дії по компрометації з метою подальшого усунення командира батальйону УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_22, але фактів чи доказів лейтенант поліції ОСОБА_1 не має. Однак, останній висловлює недовіру ОСОБА_26, як начальнику УПП в м. Черкаси ДПП…….».

Судом встановлено, що з урахуванням наданих позивачем та іншими працівниками ДПП пояснень, у висновку службового розслідування від 14.07.2017 зазначено, що в залі Громадська спілка «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» де відбулась прес-конференція за участю ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_19 та ОСОБА_1 по питанню висловлення недовіри начальнику Управління ОСОБА_26 та його заступникам, під час якої останні висвітлили в засобах масової інформації заздалегідь неправдиві відомості, щодо отримання від начальника УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_31, та його заступників незаконних, злочинних наказів вибіркового зупинення окремих транспортних засобів та притягнення їх водіїв до адміністративної відповідальності, а також про перевищення керівним складом УПП в м. Черкаси ДПП своїх службових повноважень. При цьому, жодних підтверджуючих фактів ніхто з виступаючих на цій прес-конференції не надав, пояснюючи це тим, що всі докази були по незрозумілій причині втрачені.

Також у висновку зазначено, що в зв`язку з вищевказаним дії командира роти №3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора роти №3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_32, інспектора роти №3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_30, інспектора № 1 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_28 та інспектора роти №3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 перешкоджають роботі структурного підрозділу і негативно впливають на репутацію УПП в м. Черкаси ДПП та Національної поліції в цілому, а тому в діях останніх вбачається вчинення дисциплінарного проступку.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.08.2017 № 1258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на підставі вказаного вище висновку службового розслідування за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарту Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, до інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Вважаючи наведений наказ неправомірним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у відповідній редакції; надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (у відповідній редакції; надалі - Дисциплінарний статут), Інструкцією № 230 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту визначає поняття «службова дисципліна» як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно з частиною другою цієї ж статті службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Визначення дисциплінарного проступку міститься у статті 2 Дисциплінарного статуту та означає невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

За змістом пункту 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з пунктом 2.5 Інструкції № 230 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункт 2.6 цієї ж Інструкції).

При цьому за визначенням, наведеним у пункті 1.2 Інструкції № 230, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.

Аналіз указаних положень Інструкції № 230 дає підстави для висновку про те, що підставою для проведення службового розслідування можуть бути конкретні визначені в цій інструкції події, що потребують більш ретельної перевірки відповідних фактичних та інших обставин таких подій.

Однак, як убачається з установлених у цій справі фактичних обставин, службове розслідування згідно з наказом від 12 червня 2017 року № 2763 розпочато щодо подій, що мали місце 9 червня 2017 року, але під час службового розслідування надано оцінку подіям, що мали місце після її призначення, а саме 13 червня 2017 року.

Отже, члени комісії вийшли за межі предмету службового розслідування, визначені наказом від 12 червня 2017 року № 2763.

Таким чином, висновок від 14 липня 2017 року в частині оцінки подій, що мали місце 13 червня 2017 року, є недопустимим доказом в аспекті доведення правомірності наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача як такий, що одержаний із порушенням порядку, встановленого Інструкцією № 230.

Зазначені обставини встановлені постановою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1430/17.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Отже, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у межах дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

В свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, пропорційно тощо.

В контексті наведеного, суд звертає увагу, що відповідачем не зазначено у висновку службового розслідування про врахування тяжкості проступку, попередньої поведінки ОСОБА_1 , ставлення до виконання посадових обов`язків, зважаючи на ту обставину, що позивач до цього не мав дисциплінарних стягнень.

На переконання суду, вказане порушення порядку, встановленого Інструкцією № 230, та недопустимість висновку розслідування, як доказу, на підставі якого прийнятий наказ від 10.08.2017 №1258, порушення статті 12 Дисциплінарного статуту створює наслідки у вигляді його протиправності в оскарженій частині, що стосується порушення прав позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 10.08.2017 №1258 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко