Рішення № 90468029, 20.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 липня 2020 р. № 520/6275/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування визнання протиправним та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області за № 0023585706 від 10.02.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі: 1954,07 грн. (штраф - 549,32 грн., пеня - 1404,75 грн.);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46; код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 2014 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець на підставі державної реєстрації згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 2 480 000 0000 159469 від 03.02.2014 р.

У березні 2020 року ним було отримано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.02.2020 р. № 0023585706, підписаного начальником Київського управління Головного управління ДПС у Харківській області Грушевою В.В., про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до інформації, що зазначена у оскаржуваному рішенні, податковим органом на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 549,32 грн. за період з 20.04.2018 р. до 25.09.2019 р. та нараховано пеню у розмірі 1404,75 грн.

Оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.02,2020 р. № 0023585706 вважає незаконним, прийнятим з порушенням чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 22.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам по справі.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що згідно з даними ІС «Податковий блок» позивач перебував на податковому обліку як фізична особа - підприємець в Київському управлінні ГУ ДПС у Харківській області з 03.02.2014 по 03.10.2018 року.

09.02.2018 року позивачем самостійно подано звітність № 17939 від 30.01.2018 про суми нарахованих платежів з єдиного соціального внеску фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, та визначено базу нарахування в розмірі 8448 грн.

Окрім цього, 09.02.2018 контролюючим органом нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік, нарахування єдиного внеску № 3819749 від 09.02.2018 терм. спл. 09.02.2018.

В подальшому, за рахунок внесених платежів погашались суми недоїмки в порядку календарної черговості їх виникнення (такий порядок погашення недоїмки передбачений ч.6 ст.25 Закону 2464), внаслідок чого, в інтегрованій картці платника рахувалась постійна недоїмка в різних сумах.

Зазначає, що суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою такої недоїмки. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованної пені з ЄСВ не застосовується.

Станом на 30.04.2020, згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_1 значиться борг у сумі 6 723,15 грн.

Сума боргу виникла на підставі Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0023585706 від 10.02.2020 у загальному розмірі 1954,07 грн (штраф - 549,32 грн та пеня 1404,75 грн) та проведених нарахувань по ЄСВ.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2014 року внесено запис № 24800000000159469 про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

03 жовтня 2018 року внесено запис № 24800060002159469 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с.27-29).

Головним управлінням ДПС у Харківській області було винесено рішення № 0023585706 від 10 лютого 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції та нараховано пеню у сумі 1954,07 грн. (а.с.11).

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2464).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування(п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464).

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону № 2464).

Згідно п.4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст. 25 Закону здійснюють органи Державної виконавчої служби України.

Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі - Інструкція).

Так, згідно з п.1 розділу VI Інструкції № 449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що податковий орган у разі виявлення на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, який слідує за останнім місяцем коли було сплачено єдиний внесок виносить вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка може бути винесена протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків до акта перевірки.

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята).

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 розділу VII Інструкції передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у вказаний період, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Судом встановлено, що акт перевірки позивача не складався, вимога про сплату боргу (недоїмки) не виносились та позивачу не вручались.

Вищевказане свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, а саме відповідачем не винесено та не вручено акт перевірки, що у свою чергу порушило право позивача на подання заперечень щодо такого акту та відповідачем взагалі не було винесено вимогу про сплату боргу, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні документи, що є підставою для нарахування пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, згідно оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Також суд зазначає, що відповідно до п.2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 року № 511 (далі - Порядок № 511) підприємці, у тому числі ті які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Порядком № 511 подання уточнюючих звітів після закінчення термінів подання звітності не передбачено.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 30.01.2018 року подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік форми «Д5 (річна)». У зазначеній декларації визначено суму єдиного внеску, що підлягав сплаті у 2017 році у 8448,00 грн.

Дослідивши картку особового рахунку судом встановлено наступне.

Станом на 31.12.2017 року сальдо на початок року складає 8090,65 грн переплати.

12.01.2018 року збільшено суму переплати відповідно до платіжного доручення № 211924 від 11.01.2018 на 704,00 грн.

09.02.2018 в автоматичному режимі здійснено списання коштів з позначкою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.

Після здійснення відповідних списань коштів, переплата склала 346,86 грн.

Втім з картки особового рахунку вбачається, що 09.02.2018 року нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік Нарахування єдиного внеску № 3819749/ev від 09.02.2018 терм. спл. 09.02.2018 року у сумі 8448,00 грн. Тобто відповідачем здійснено подвійне нарахування ОСОБА_1 суми єдиного внеску за 2017 рік.

У зв`язку з подвійним відображенням задекларованої позивачем суми ЄСВ за 2017 рік в розмірі 8448,00 гривень наступні здійснені ним платежі були зараховані у погашення такої недоїмки.

Відповідно до реєстраційних даних ІС "Податковий блок" ОСОБА_1 за порушення термінів сплати було винесено рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.02.2020 № 0023585706, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 549,32 грн та пеню у розмірі 1954,07 грн за період з 20.04.2018 до 25.09.2019 (а.с. 11).

Отже, єдиною підставою для нарахування позивачу штрафної санкції та пені на підставі спірного рішення від 10.02.2020 № 0023585706 було здійснення відповідачем коригування показників єдиного внеску позивачу в автоматичному режимі (фактичне подвійне нарахування внеску за 2017 рік) у зв`язку з поданням позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік форми «Д5 (річна)». Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема й фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з абзацом першим ч.1 п. 2 ст. 7 Закону № 2464 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З 01.01.2017 року у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Максимальна база величини нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Нормами ч.5 ст.8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлено у розмірі 22%, до визначеної ст.7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Термін сплати єдиного внеску, для зазначених осіб встановлено в абзаці III ч.8 ст. 9 цього Закону, а саме: платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Обов`язки платників єдиного внеску своєчасного та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок передбачено пп. 1 п. 2 ст. 6 Закону № 2464.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Отже, підставами для притягнення платника ЄСВ до фінансової відповідальності у вигляді штрафу та пені є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", у 2018 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні Таким чином, розмір єдиного внеску за 1 календарний місяць для фізичних осіб- підприємців, що не отримують доходів, становив: 3723,00 * 22% = 819,06 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вказана сума сплачувалася щомісячно у встановлені стоки, за весь період до припинення діяльності, що підтверджується наступними квитанціями, копії яких додано до матеріалів справи (а.с. 17-26):

- № 61 від 16.02.2018 року про сплату ЄСВ за 01/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 0.0.986937409.1 від 15.03.2018 року про сплату ЄСВ за 02/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 48 від 12.04.2018 року про сплату Є СВ за 03/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 34 від 14.05.2018 року про сплату ЄСВ за 04/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 29 від 13.06.2018 року про сплату ЄСВ за 05/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 18 від 13.07.2018 року про сплату ЄС В за 06/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 45 від 14.08.2018 року про сплату ЄСВ за 07/2018 у сумі 819,06 грн.

- № ПН2020 від 14.09.2018р. про сплату ЄСВ за 08/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 27 від 04.10.2018 року про сплату ЄСВ за 09/2018 у сумі 819,06 грн.

- № 30 від 04.10.2018 року про сплату ЄСВ за 10/2018 у сумі 819,06 грн.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що фактично позивачем не здійснювалося жодної несвоєчасної сплати єдиного внеску за період, за йому нараховані штраф та пеня, а податковим органом в інтегрованій картці платника податків було здійснено корегування нарахованих сум внеску позивача в автоматичному режимі у зв`язку з поданням позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, який передбачено для платників єдиного податку.

Суд зазначає, що за приписами ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі щодо належності, допустимості, достовірності та їх достатності, за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1708534635.1 від 18.05.2020 року.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування визнання протиправним та рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0023585706 від 10 лютого 2020 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 1954,07 грн. (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 07 копійок), в тому числі в тому числі 549,32 грн. (п`ятсот сорок дев`ять гривень 32 копійки) - штрафу та 1404,75 грн. (одна тисяча чотириста чотири гривні 75 копійок) - нарахованої пені за період з 20.04.2018 року до 25.09.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 20 липня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.