Рішення № 90468022, 20.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 р. № 520/7624/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

15.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення щодо припинення виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхових виплат;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська, обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх) в особі Харківського міського відділення поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з березня 2016 року шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий, у AT "Ощадбанк", МФО 351823), а також здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усієї суми заборгованості за страховими виплатами за період з березня 2016 року по липень 2020 року включно однією сумою шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий, у AT "Ощадбанк", МФО 351823).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач протиправно, на думку позивача, позбавив ОСОБА_1 права на отримання страхових виплат.

Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на одержання страхових виплат.

Відповідно до довідки № 6326014858 від 10.12.2015 року позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Листом Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області №15.02-14/1099 від 19.02.2020 року повідомлено ОСОБА_1 перебував на обліку, як особа переміщена з тимчасово окупованої території України та отримував страхові виплати з 01.12.2015 по 29.02.2016 (у розмірі 1569,62 грн. щомісячно) у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Харкові на підставі особистої заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 10.12.2015 №6326014858 про фактичне місце проживання у м. Харкові. Вказано, що позивачу у січні 2016 року нарахована та виплачена доплата по перерахунку з березня 2014 по листопад 2015 року (у розмірі 114,92 грн. щомісячно). Крім того, повідомлено, що з 01.03.2016 виплати ОСОБА_1 Відділенням у м.Харкові тимчасово були припинені з урахуванням інформації про факт непідтвердження фактичного місця проживання (лист Міністерства соціальної політики України від 16.02.2016 №672/0/10-16/081), з березня 2016 року по теперішній час потерпілий до відділення не звертався.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо припинення виплати пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як передбачено положеннями п. 3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідно положень п. 6 Порядку № 365 за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Як передбачено ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV).

Статтею 3 Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі-Постанова № 365) встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до пп.2 п. 12 Постанови № 365 соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/ перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Згідно з Листом Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області №15.02-14/1099 від 19.02.2020 року з 01.03.2016 року виплати позивачу тимчасово були припинені з урахуванням інформації про факт непідтвердження фактичного місця проживання (лист Міністерства соціальної політики України від 16.02.2016 №672/0/10-16/081).

Так, страхові виплати позивачу припинено у зв`язку із встановленням факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/ перебування.

Як встановлено судом, відповідачами не надано належних доказів які б свідчили про проведення перевірки місця проживання позивача, наявність акту обстеження матеріально побутових умов сім`ї та відсутність під час перевірки позивача за місцем проживання.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 46 Закону №1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат, як відсутність за місцем проживання, не встановлено.

Крім того, відповідачем доказів прийняття відповідного рішення про припинення виплати позивачу страхових виплат до суду не надано.

Суд вважає за необхідне зауважити, що підзаконні нормативно-правові акти, на які посилаються відповідачі, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Стаття 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхових виплат.

Суд зазначає, що невиплата пенсії за певний період є пасивною формою поведінки відповідача, як суб`єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення щодо не виплати ОСОБА_1 страхових виплат.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з березня 2016 року шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий, у AT "Ощадбанк", МФО 351823).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська, обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх) в особі Харківського міського відділення поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усієї суми заборгованості за страховими виплатами за період з березня 2016 року по липень 2020 року включно однією сумою шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий, у AT "Ощадбанк", МФО 351823), суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що виплату та нарахування страхових виплат позивачу було припинено з березня 2016 року.

Заборгованість зі сплати пенсії у даному випадку утворилась би в результаті не виплати нарахованих страхових виплат відповідачем.

Судом не встановлено нарахування страхових виплат.

Таким чином, заборгованість по сплаті страхових виплат перед позивачем на час розгляду даної справи не утворилась.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська, обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх) в особі Харківського міського відділення поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усієї суми заборгованості за страховими виплатами за період з березня 2016 року по липень 2020 року включно однією сумою шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий, у AT "Ощадбанк", МФО 351823).

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Як вказано вище, відповідачем доказів прийняття відповідного рішення про припинення виплати позивачу страхових виплат до суду не надано.

При цьому, про припинення виплати страхових виплат позивача повідомлено листом Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області №15.02-14/1099 від 19.02.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом є безпідставними.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору до вирішення справи № 520/7624/2020 по суті. З огляду на прийняте судом рішення, суд вважає за необхідне стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (61200, Україна, м.Харків, майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхових виплат.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська, обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх) в особі Харківського міського відділення поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з березня 2016 року шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий, у AT "Ощадбанк", МФО 351823).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, 61200, Україна, м.Харків, майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх) до Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.