Рішення № 90467237, 07.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3674/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Шегинського Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гросарі Трейд" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, -

в с т а н о в и в :

15 травня 2020 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «Гросарі Трейд», в якій позивач просить суд:

- скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00386 від 14 квітня 2020 року;

- скасувати Рішення №UA100060/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів від 14 квітня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовлено в митному оформленні товарів за митною вартістю задекларованою позивачем, оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00386 від 14 квітня 2020 року та прийнято оскаржуване Рішення №UA100060/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів від 14 квітня 2020 року. Позивач зазначає, що ним подано митному органу всі необхідні документи на підтвердження вартості товару, які дають можливість визначити митну вартість за ціною договору (контракту) шляхом застосування основного методу. Таким чином, на думку позивача, прийняття відповідачем оскаржуваної картки відмови та рішення свідчить про порушення передбаченого ст. 57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. Також позивач наголошує, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару обмежився загальним висновком про те, що заявлена митна вартість не підтверджена документально, не зазначивши при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах. Враховуючи наведене, позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. У зв`язку з цим просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач позов не визнав, 11 червня 2020 року подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ввважає позов необгрунтованим, незаконним, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що позивачем не було підтверджено митної вартості товарів - ціну товарів та складові митної вартості. Документи подані позивачем для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в товаросупровідних документах не вказано конкретні умови оплати та оцінюваний товар (передоплата, відстрочення платежу та на який термін), таким чином відсутня можливість встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваної партії товарів. Окрім цього відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п.3.3. зовнішньоекономічного контракту від 17 вересня 2019 року №17/09-10 умови поставки товару FCA Warsaw, або інші, зазначені в інвойсі. Проте в наданому до митного оформлення інвойсі від 22 березня 2020 року №UA22032020 не вказані жодні умови поставки. Крім того згідно штампу пункту пропуску на інвойсі - інвойс митний кордон не перетинав. Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Таким чином, Відповідач вважає оскаржувані Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00386 від 14 квітня 2020 року та Рішення №UA100060/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів від 14 квітня 2020 року рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/000514/2 від 29.10.2019 такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою судді від 18 травня 2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

17 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гросарі Трейд» (Покупець) та Beijing Averatec Topline Freight Forwarding Co Ltd. (Продавець) було укладено Контракт №17/09-19 згідно якого Продавець продає, а Покупець купує і оплачує товар - одяг та додаткові речі до одягу згідно інвойсу (п.1.1. Контракту).

За Контрактом №17/09-19 (п.2.1., п.2.2., п.2.3. Контракту) сторони узгодили, що загальна вартість Контракту складає 1 000 000,00 (один мільйон доларів США 00 центів) доларів США. Ціна на товар встановлюється у доларах США, які є валютою платежу.

Пунктом 3.1. Контракту визначено, що товар постачається на умовах післяоплати. Згідно п.3.2. Контракту Покупець здійснює оплату згідно виставлених інвойсів шляхом переказу грошових коштів на рахунок Продавця. Умови поставки згідно п.3.3. Контракту визначені стороами як FCA Warsaw або інші зазначені в інвойсі. Товар постачається на територію України (п.3.4. Контракту).

Відповідно до п.4.2. Контракту Продавець супроводжує кожну партію товару наступними документами: Інвойс; Air Waybill; CMR; Сертифікат походження.

02 квітня 2020 року в межах укладеного Контракту №17/09-19 Beijing Averatec Topline Freight Forwarding Co Ltd. здійснив поставку товару Покупцю, що підтверджується Авіаційною вантажною накладною (Airwaybill) 501-0762 1725 від 02 квітня 2020 року.

Згідно комерційного інвойсу №UA22032020 від 22 березня 2020 року Beijing Averatec Topline Freight Forwarding Co Ltd. здійснив поставку п`ятдесяти дев`яти позицій товару на загальну суму 39 561,97 доларів США.

11 квітня 2020 року для митного оформлення товарів Позивачем було подано Відповідачу електронну митну Декларацію UA100060/2020/378296.

Разом з митною декларацією позивачем було подано відповідачу для проведення митного оформлення товарів наступні документи:

- Пакувальний лист (packing list) б/н від 22 березня 2020 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) Ua22032020 від 22 березня 2020 року;

- Авіаційна вантажна накладна (Airwaybill) 501-0762 1725 від 02 квітня 2020 року;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin of The people`s republic of China) 20С4403А2892/01339 від 07 квітня 2020 року (в картці відмови Відповідача вказано інший Сертифікат походження товару);

- Контракт №17/09-19 від 17 вересня 2019 року;

- Додаткова угода №2 від 21 березня 2020 року до Договору №17/09-19 від 17 вересня 2019 року;

- Лист №20/04-09/3 ТОВ «Ігар» від 09 квітня 2020 року;

- Копія Митної декларації №460420200040058089 від 23 березня 2020 року.

13 квітня 2020 року відповідачем складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією UA100060/2020/378296.

14 квітня 2020 року позивач подав відповідачу Заяву №008/20 від 14 квітня 2020 року, якою повідомив відповідача про те, що для підтвердження заявленої митної вартості Позивачем надано всі необхідні документи згідно діючого митного законодавства України.

За результатами перевірки митної декларації та інших документів поданих позивачем відповідач 14 квітня 2020 року склав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2020/00386, повідомив позивача про відмову у прийнятті митної декларації на підставі п.6 ст.54 Митного кодексу України, а також прийняв Рішення №UA100060/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів від 14 квітня 2020 року.

Згідно Рішення №UA100060/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів від 14 квітня 2020 року відповідачем була відкоригована митна вартість ряду товарів, які були ввезені позивачем, зокрема відкоригована митна вартість наступних товарів:

1. Вироби дерев`яні: Попільниця, склад: wood - 1шт. Торгівельна марка: Base.

2. Трикотажні вироби синтетичні, жіночі: жіноча кофта, склад: 100% poly - 17 шт. Торгівельна марка: Base.

3. Готові текстильні вироби: Маски захисні, з нетканних матеріалів на резинках, багатошарові: Захисна маска, склад: Non-woven+Meltblown cloth+Filter layer - 10 шт. Торгівельна марка: KANG SI JIE. Захисна маска, склад: Non-woven+Meltblown cloth+Filter layer - 10 шт. Торгівельна марка: HAI OU SI. Захисна маска, склад: Non-woven+Meltblown cloth+Filter layer - 40 шт. Торгівельна марка: BIAO KANG. Захисна маска, склад: Non-woven+Meltblown cloth+Filter layer - 12 шт. Торгівельна марка: YA DU. Захисна маска, склад: Non-woven+Meltblown cloth+Filter layer - 1 543 000 шт. Не належить до товарів військового призначення та подвійного використання. Торгівельна марка: NAFY. Країна походження: СN.

4. Частини для розпилювачів: Насадки для розпилювачів, склад: plastic - 2 шт. Торгівельна марка: BASE. Країна походження: CN.

5. З`єднувачі: Перехідник для розетки, склад: plastic - 1 шт. Не належить до товарів подвійного використання. Не містить у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Торгівельна марка: BULL. Країна походження: CN.

З урахуванням прийнятого Відповідачем оскаржуваного рішення Позивач подав відкориговану електронну митну Декларацію UA100060/2020/378566.

Внаслідок коригування відповідачем митної вартості товару розмір митних платежів, які повинен був сплатити позивач склав 1382257,42 гривень.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів відповідача,позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору, суд керувався наступним.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів,визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012.

Положеннями ст.49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

В ч. 1 ст. 52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Положення ч. 4 ст. 58 МК України вказує, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Кодексу).

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених Митним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 ст. 53 МК України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом, декларантом були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме:

- Пакувальний лист (packing list) б/н від 22 березня 2020 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) Ua22032020 від 22 березня 2020 року;

- Авіаційна вантажна накладна (Airwaybill) 501-0762 1725 від 02 квітня 2020 року;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin of The people`s republic of China) 20С4403А2892/01339 від 07 квітня 2020 року (в картці відмови Відповідача вказано інший Сертифікат походження товару);

- Контракт №17/09-19 від 17 вересня 2019 року;

- Додаткова угода №2 від 21 березня 2020 року до Договору №17/09-19 від 17 вересня 2019 року;

- Лист №20/04-09/3 ТОВ «Ігар» від 09 квітня 2020 року;

- Копія Митної декларації №460420200040058089 від 23 березня 2020 року.

Таким чином, декларантом надано відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку фактури комерційного інвойсу №UA22032020 від 22 березня 2020 року.

Відтак, судом встановлено, що подані декларантом позивача для митного оформлення документи за назвою та змістом відповідали вимогам ч.2 ст.53 МК України.

Частиною 1 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 МК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345 354 МК України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх виготовлення; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені МК України форми митного контролю.

Згідно ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх виготовлення, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі продажу.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальші дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що у зв`язку з тим, що подані декларантом документи не містили всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, відповідачем було виставлено декларанту вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості від подання яких декларант відмовився.

Суд звертає увагу на те, що відповідач у рішенні безпідставно вказав на відмову позивача надавати будь-які документи на підтвердження митної вартості товарів, покликаючись на Лист б/н позивача від 14 квітня 2020 року, оскільки позивач подав відповідачу Заяву №008/20 від 14 квітня 2020 року, якою повідомив відповідача про те, що для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано всі необхідні документи згідно діючого митного законодавства України.

Окрім цього суд зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд критичної оцінює твердження відповідача про те, що позивачем не підтверджено митної вартості товару та її складових.

Насамперед суд звертає увагу на те, що п.3.1. Контракту визначено, що товар постачається на умовах післяоплати. Згідно п.3.2. Контракту Покупець здійснює оплату згідно виставлених інвойсів шляхом переказу грошових коштів на рахунок Продавця. Відтак, позивач не міг надати відповідачу платіжних доручень, що підтверджують оплату товару.

Умови поставки згідно п.3.3. Контракту визначені сторонами як FCA Warsaw або інші зазначені в інвойсі. Товар постачається на територію України (п.3.4. Контракту).

Згідно Митної декларації №460420200040058089 від 23 березня 2020 року, заповненої Beijing Averatec Topline Freight Forwarding Co Ltd. поставка здійснювалася на умовах СРТ, що передбачає обов`язок Продавця укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення вантажу. Це в свою чергу передбачає, що повна вартість (ціна) товару включає в себе повну вартість послуг з перевезення (фрахту). Згідно правил ІНКОТЕРМС за умовами поставки CPT продавець зобов`язаний передати товар перевізнику, з яким укладений договір перевезення, а при наявності декількох перевізників першому з них для транспортування в назване місце. Продавець зобов`язаний нести всі витрати пов`язані з товаром до моменту його поставки в назване місце, а також оплатити фрахт і витрати, які випливають зі статті А3, включаючи витрати по завантаженню товару і вивантаженню товару в місці його призначення.

Оскільки всі витрати на перевезення товару були понесені продавцем деталі та вартість перевезення товару не впливають на визначення митної вартості товару, а тому не потребують додаткового підтвердження.

Суд також звертає увагу на те, що умови поставки CPT не передбачають будь-яких зобов`язань сторін щодо укладення договорів страхування товару. Договір страхування товарів, які були ввезені позивачем жодною із сторін не укладався.

Вимоги до рішення митного органу про коригування митної вартості встановлені ч.2 статті 55 МК України

Спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Крім того, митний орган сам зазначає про відсутність у органу доходів та зборів та декларанта інформації про ціну угоди щодо ідентичних товарів.

Отже, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач використав виключно інформацію, отриману з автоматизованої системи управління ризиками (АСАУР). При цьому відповідачем не роз`яснено, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що свідчить про порушення вимог статті 55 МК України.

Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані Відповідачем в оскаржуваному рішенні. Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, єдиними підставами для коригування слугувала інформація з електронної бази даних АСАУР.

Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.64 МК України, митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України, суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить жодної докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при її визначенні.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною Рахунку-фактури (інвойсу) (Commercial invoice) Ua22032020 від 22 березня 2020 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00386 від 14 квітня 2020 року та оскаржуване Рішення №UA100060/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів від 14 квітня 2020 року не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовані, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, порушують права та законні інтереси позивача, тобто є протиправними, а відтак, підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби №UA100060/2020/00386 від 14.04.2020;

Скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби № UA100060/2020/000018/2 від 14.04.2020 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (місцезнаходження:03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8 "а", ЄДРПОУ 43337359), за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гросарі Трейд" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 24, ЄДРПОУ 42439419) судовий збір в сумі 15370 (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят) грн 15 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.07.2020.