Рішення № 90467133, 15.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4194/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу копії технічного паспорта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 (РНОНМ:НОМЕР_2), що належить ОСОБА_2 ;

- зобов`язати відповідача надати позивачеві копію технічного паспорта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 РНОНМ: НОМЕР_2), що належить ОСОБА_2 .

Посилається на те, що двічі звертався до відповідача з вимогами про надання копії технічного паспорта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2), що належить боржнику за ВП №60231470 ОСОБА_2, однак двічі отримав відмову, мотивовану тим, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням. Вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує право приватного виконавця на отримання інформації з метою повного та своєчасного виконання судового рішення. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю та стягнути на його користь витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в сумі 10000,00 грн.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що в приватного виконавця є доступ до Реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому останній може отримати інформацію з такого реєстру про будь-яке майно боржника, в тому числі про незавершене будівництво. Водночас зазначив, що технічний паспорт на таке майно міститься в супровідних документах реєстру, де завантажено всі документи на об`єкт. При цьому, ствердив, що технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на майно, а тому відсутність його не є перешкодою виконання судового рішення. До всього, додав, що Виконавчий комітет Моршинської міської ради не має повноважень у сфері державної реєстрації, а такими правами наділений реєстратор речових прав на нерухоме майно. У зв`язку із цим, вважає, що спірні дії відповідача, є такими, що вчинені у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову повністю. Крім того, вказав, що з урахуванням принципів справедливості та верховенства права, розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, є завищеним та необґрунтованим.

Ухвалою судді від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами 07.07.2020 року.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року залишено без задоволення заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи на 15.07.2020 року.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На виконанні в приватного виконавця ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження №60231470 від 04.10.2019 року щодо примусового виконання виконавчого листа №456/2694/14-ц, виданого 01.09.2015 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрГазБанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 11971,71 дол. США та 13555,59 грн.

11.02.2020 року приватний виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 направлено на адресу Моршинської міської ради Львівської області вимогу приватного виконавця. У вимозі приватний виконавець вимагав надати копію технічного паспорта незавершеного будівництва за адресою м.Моршин, АДРЕСА_1 (РНОКПП:НОМЕР_2), що належить боржнику за ВП №60231470 ОСОБА_2.

На вказану вимогу приватним виконавцем отримано лист-відповідь від 19.02.2020 року №151, згідно якого відмовлено у наданні запитуваної інформації на підставі ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року з посиланням на те, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

04.03.2020 року приватним виконавцем ОСОБА_1 повторно направлено вимогу, в якій роз`яснено, що застосування ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є помилковим.

На зазначену вимогу отримано лист-відповідь від 10.03.2020 року №216, згідно якого повторно відмовлено у наданні запитуваної інформації. Зазначено, що надання копії технічного паспорта буде надано лише за судовим рішенням, оскільки відповідно до ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації позивачу, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.3 ч.3, ч.ч.4, 5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Поряд з тим, за правилами п.9 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Відмовляючи позивачу в наданні запитуваної інформацію відповідач послався на положення ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Так, частиною 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

За правилами п.1 ч.1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Відповідно до п.2 Розділу II Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 року, зберігач - юридична особа публічного права, яка здійснює зберігання інвентаризаційної справи за місцем розташування об`єкта нерухомого майна. Зберігач не проводить роботи з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

Тобто зберігачем майна є саме юридична, а не фізична особа; в даному випадку - відповідач - Виконавчий комітет Моршинської міської ради.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься посадова інструкція державного реєстратора Моршинської міської ради, згідно якої останній є штатним працівником ради та який несе дисциплінарну відповідальність у випадках, встановленому законом. Таким чином, державний реєстратор не є самостійним суб`єктом правовідносин, оскільки є працівником органу місцевого самоврядування.

Аналізуючи зміст ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», слідує висновок, що лише у випадку витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів потрібне відповідне судове рішення. Законом не передбачено, що копії відповідних документів надаються на підставі судового рішення.

Натомість приватний виконавець просив надати копію технічного паспорта, а не його оригінал, що унеможливлює застосування до даних правовідносин положення ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що спірні дії відповідача щодо відмови надати приватному виконавцеві копію технічного паспорта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 (РНОКПП:НОМЕР_2), що належить боржнику за ВП №60231470 ОСОБА_2, є протиправними та такими, що вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, зокрема - «Про місцеве самоврядування в України», «Про виконавче провадження» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За правилами п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, встановивши протиправні дії відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації позивачу, з метою ефективного способу захисту його порушених прав, свобод та інтересів, правильним буде зобов`язати відповідача надати таку інформацію.

При цьому, суд не враховує викладені у відзиві доводи, окрім тих, оцінку яким надано вище, адже у ньому (відзиві) відповідач посилається на обставини, які не були покладені в основу оскаржуваних відмов про ненадання інформації.

Так, в силу вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права позивача. А тому, позов підлягає задоволенню.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 10000,00 грн.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, враховуючи викладене, допустимими і належними є лише ті документи на підтвердження оплати правничої допомоги адвоката, які відповідають встановленим вимогам.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.01.2019 року (справа №802/1606/17-а) та від 20.06.2019 року (справа №640/8323/16-а).

З матеріалів справи слідує, що позивачем, в обґрунтування понесених витрат на правову допомогу, до суду надано: договір про надання правової допомоги №25 від 14.05.2020 року, ордер серії ВС №1024604 на надання правничої (правової) допомоги, рахунок №1 за правничі послуги, акт прийому-передачі наданих правничих послуг від 18.05.2020 року та платіжне доручення АТ КБ «ПриватБанк» №2126 від 22.05.2020 року про оплату 10000,00 грн.

Оцінивши вказані докази, а також враховуючи положення ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача на його користь 10000,00 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката Репака В.В.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області щодо відмови у наданні Приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 копії технічного паспорта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 (РНОКПП:НОМЕР_2), що належить ОСОБА_2 .

Зобов`язати Виконавчий комітет Моршинської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул.І.Франка, 15, м.Моршин, Львівська область, 82482; код ЄДРПОУ: 26361497) надати Приватному виконавцеві виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП: НОМЕР_1 ) копію технічного паспорта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2), що належить ОСОБА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул.І.Франка, 15, м.Моршин, Львівська область, 82482; код ЄДРПОУ: 26361497) на користь Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 12102 (дванадцять тисяч сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 20.07.2020 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 17.07.2020 року.