Ухвала суду № 90467032, 20.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2698/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- стягнути з Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 13152,72 грн;

- стягнути з Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення судового рішення у розмірі, визначеному судом (на день подання позовної заяви - 110232,32 грн).

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Вивченням позовної заяви судом встановлено, що позивач просить стягнути з Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі ліквідаційної комісії вихідну допомогу у розмірі 13152,72 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення судового рішення у розмірі, визначеному судом (на день подання позовної заяви - 110232,32 грн). Отже, ціна позову складає 123385,04 грн, а не 110232,32 грн як зазначає позивач.

Згідно з пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем вимоги пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України не виконані.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (№ рішення в ЄДРСР 89251582) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер (пункти 53, 54).

Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження№ 12-301гс18) та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16) з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивачем у позовній заяві завлено позовні вимоги майнового характеру (стягнення вихідної допомоги у розмірі 13152,72 грн та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення судового рішення у розмірі, визначеному судом (на день подання позовної заяви - 110232,32 грн)).

Отже, позивач мала сплатити судовий збір у розмірі 1233,85 грн (1 відсоток ціни позову), який вираховується за формулою (13152,72 грн + 110232,32 грн = 123385,04 грн х 1 %).

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1102,32 грн, а тому за подання цієї позовної заяви позивач має доплатити судовий збір у розмірі 131,53 грн.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 131,53 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначила, що відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 17 січня 2020 року № 108/л її звільнено з займаної посади з 20 січня 2020 року у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Луганській області на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». При цьому відповідач не нарахував і не виплатив позивачу у день звільнення вихідну допомогу. У той же день позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою щодо роз`яснення причини відмови у виплати вихідної допомоги. 17 лютого 2020 року відповідач надав письмову відповідь про те, що пунктом 1-1 статті 87 Закону України «Про державну службу», на підставі якого відбулось звільнення, не передбачена виплата вихідної допомоги.

Закінчення строків звернення до адміністративного суду з цим позовом припало на період дії карантину, який було введено в країні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОУШ-19» з 12 березня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 дію цього карантину було продовжено до 22 червня 2020 року, а в подальшому - до 31 липня 2020 року.

У зв`язку з находженням у групі підвищеного ризику (вік 57 років, супутні захворювання - проблеми з легенями) позивач сприймає загрозу зараження коронавірусом як реальну для себе, знаходилася вдома на самоізоляції. Окрім цього, практично до кінця червня поточного року позивач не мала доступу до засобів для роздрукування та ксерокопіювання документів, останній місяць перед зверненням до суду мала проблеми зі здоров`ям та погане самопочуття.

З урахуванням викладеного, позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення вихідної допомоги у розмірі 13152,72 грн є неповажними з огляду на таке.

Як зазначалося судом вище в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Отже, позивач мала звернутися до суду з цим позовом у місячний строк з дня звільнення, а саме до 20 лютого 2020 року.

Посилання представника позивача на те, що на всій території країни введено карантин, судом відхиляються як безпідставні, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантин на усій території України установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року. Тобто, карантин в країні запроваджено з 12 березня 2020 року, а останній день для подачі позову - 19 лютого 2020 року.

Посилання позивача на те, що до кінця червня поточного року вона не мала доступу до засобів для роздрукування та ксерокопіювання документів, мала проблеми зі здоров`ям та погане самопочуття не підтвердженні жодними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 131,53 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська