Рішення № 90466795, 20.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2020 р. справа № 300/1061/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Главача І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 20960,45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 20960, 45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податків і зборів в загальній сумі 20960, 45 грн. станом на 10.03.2020, що виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань в загальному розмірі 18877,72 грн. згідно самостійно поданих податкових декларацій, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, військовому збору, орендній платі з фізичних осіб; акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також за штрафними (фінансовими) санкціями в загальній сумі 1673,96 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 22.07.2019 за №0032455113, а також нарахованої пені в загальній сумі 408,77 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі направлено за адресою, що вказана у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У відповідності до вимог ч.8 ст.126 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим.

За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності подані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 20.10.2005 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку як платник податків (а.с.26-27).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач є платником податків, здійснює підприємницьку діяльність із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.).

Судом встановлено, що відповідач самостійно визначила податкові зобов`язання в загальній сумі 18877,72 грн. згідно самостійно поданих податкових декларацій, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, військовому збору, орендній платі з фізичних осіб; акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що підтверджується податковими деклараціями (а.с.9-16). Однак зазначені податкові зобов`язання відповідачем несплачені. Загальна сума податкових зобов`язань відповідача зі сплати вказаних податків і зборів у відповідності до вказаних декларацій за станом на 10.03.2020 становить 18877,72 грн.

Згідно пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов`язання відповідача визначені нею в податкових деклараціях в загальній сумі 18877,72 грн. є узгодженими з дня подання таких декларацій та є податковим боргом відповідача.

Пунктом 203.2. статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також судом встановлено, що відповідачу, за порушення термінів сплати орендної плати з фізичних осіб на підставі податкового повідомлення - рішення від 22.07.2019 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1673,96 грн. (а.с.23, зворот а.с.23).

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 25 вказаного Закону визначено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб`єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами доходів і зборів рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Окрім того, судом встановлено, що відповідачу, внаслідок несвоєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань нараховано пеню в загальному розмірі 408,77 грн.

Згідно пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3 статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ф» №957-25 від 26.03.2019, яка відповідачу направлялась та у відповідності до вимог ст.58 ПК України вважається врученою (а.с.7).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань з наведених вище видів податків і зборів в загальній сумі 20960,45 грн. є податковим боргом відповідача, який нею не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням, корінцем податкової вимоги, довідкою про борг, а також копіями облікових карток платника податків (а.с.7-31).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в сумі 20960,45 грн. відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 20960,45 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 20960,45 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 45 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018)

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Суддя Главач І.А.