Ухвала суду № 90466427, 17.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/10864/20

категорія 112030100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру його пенсії з 01.04.2020 з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми, починаючи з 01.04.2020 до їх фактичної виплати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату недоотриманого розміру пенсії з 19.10.2017 по 01.07.2020 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем в порушення вищезазначених норм не зазначено у позовній заяві про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору та не додано документ про сплату судового збору.

Однак, одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив відстрочити йому сплату судового збору. В обґрунтування клопотання, позивач зазначив, що є пенсіонером, а тому у зв`язку з тяжким матеріальним становищем позбавлений можливості сплатити судовий збір. В підтвердження вказаних обставин, позивач додав до клопотання своє пенсійне посвідчення, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів за IV квартал 2012 року - І квартал 2020 року.

Розглянувши вищезазначене клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зі змісту викладених норм випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи майновий стан сторони, суд має право відстрочити особі сплату судового збору.

Суд відмічає, що умовою для відстрочення особі сплати судового збору є її незадовільний майновий стан. Відстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що при вирішені питання про відстрочення сплати судового збору визначальним є майновий стан сторони, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.

Натомість позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору було додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених йому доходів за IV квартал 2012 року - І квартал 2020 року.

Враховуючи вищевикладене та з метою встановлення майнового стану позивача для вирішення питання про відстрочення йому сплати судового збору, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати ОСОБА_1 надати до суду довідку про розміри його річного доходу за 2019 календарний рік, видану органом Державної податкової служби України, а також довідку про розмір його пенсії за 2019 календарний рік, видану органом Пенсійного фонду України.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду довідки про розмір його річного доходу за 2019 календарний рік, виданої органом Державної податкової служби України, та довідки про розмір його пенсії за 2019 календарний рік, виданої органом Пенсійного фонду України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович