Рішення № 90466401, 17.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/7512/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1724 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини А1724 про визнання протиправними дії щодо несвоєчасної виплати грошової компенсації за речове майно.

Позивач зазначає, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1724. Відповідно до наказу командира військової частини А1724 від 01.12.2017року звільнений з військової служби. Відповідач в день звільнення зі служби протиправно не виплатив йому грошову компенсацію за речове майно. На своє звернення щодо виплати такої компенсації отримав відмову, яку вважає протиправною.

Ухвалою суду від 18.06.2020року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.07.2020 року до суду надійшов відзив Відповідача, Військової частини А1724, на позовну заяву, в якому зазначено, що застосування ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається Позивач, регулює виключно забезпечення військовослужбовців, і жодним чином не стосується звільнених осіб, які перебувають в запасі, або у відставці.

14.07.2020року представник Відповідача також звернувся до суду з клопотанням від 09.07.2020 року про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Заяву мотивовано тим, що у зазначеній справі є обставини, що тягнуть за собою певну складність.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А1724 і наказом від 01.12.2017 р. звільнений у запас Збройних Сил України (а.с.13).

13.02.2020року Позивач звертався до Відповідача щодо виплати такої компенсації. За результатами розгляду такого звернення Відповідачем відмовлено Позивачу у виплаті такої компенсації, про що Позивачу направлено відповідне письмове повідомлення за № 147 від 20.02.2020 року (а.с. 11).

Як зазначено у відзиві на позов, Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 «Про затвердження порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони» грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби на підставі рапорту військовослужбовця. Рапорт на ім`я командира військової частини А1724 для зарахування зазначеної виплати при звільнені зареєстровано в стройовій частині військової частини А1724 не було, в зв`язку з чим довідка - розрахунок за недоотримане речове майно не надавалась.

Такі доводи Відповідача частково не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою за №178 від 16.03.2016 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм такої виплати (далі - Порядок №178).

Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу (абзац перший п.2 Порядку №178). Така грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця (п.3 Порядку №178).

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 Порядку №178).

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспец зв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26.05.2016 за №768/28898 встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що військовослужбовці, які звільнилися в запас, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Абзацом третім п.242 вищезазначеного Положення встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, Позивач, як військовослужбовець, звільнений в запас, на час підписання наказу про звільнення, мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби.

Сторони визнають факт невидачі Позивачу речового майна, його номенклатуру та загальну вартість. Суть спору між сторонами зведена виключно щодо наявності чи відсутності у Позивача права на таку компенсацію вартості речового майна після звільнення зі служби.

При цьому суд частково погоджується з доводами, викладеними у відзиві Відповідача, що невиплата такої компенсації була зумовлена, перш за все, неподанням самим Позивачем при звільненні відповідного рапорту щодо виплати такої компенсації.

Разом з тим, Позивач своєю заявою від 13.02.2020 року висловив бажання щодо отримання грошової компенсації за не отримане ним під час військової служби речове майно.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо наявності у Позивача права на компенсацію вартості речового майна після звільнення зі служби.

Таке порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача вжити заходів щодо нарахування та виплати Позивачу компенсації вартості речового майна після звільнення зі служби.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо Відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень Відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний Позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В розумінні вимог ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до окремих категорій справ незначної складності, щодо яких статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості розгляду таких справ.

Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оцінивши зміст позовної заяви, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності та не вимагає проведення підготовчого судового засідання.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку, що клопотання представника Відповідача, подане на підставі статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №240/7512/20 слід залишити без задоволення.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправну відмову Військової частини А1724 щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, викладену в листі від 20.022020року.

Зобов`язати військову частину А1724 (вул. Авіаційна, смт. Озерне, Житомирський район, Житомирська область, 12443, код ЄДРПОУ 07987044) вжити заходів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) компенсації вартості речового майна після звільнення з військової служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк