Рішення № 90466381, 20.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/1653/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства-Фірма "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство-Фірма "Мрія 2000" (далі - ППФ "Мрія 2000") із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300001/1 від 05.02.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00076 від 05.02.2020.

В обґрунтування незаконності оскаржуваних рішень позивач вказує, що при визначенні митної вартості товару за ВМД №100530/2020/005911 правомірно застосував основний метод та визначив митну вартість за ціною договору, підстави, які могли б слугувати для винесення рішення про коригування митної вартої у відповідача фактично були відсутні, а тому рішення про коригування митної вартості від 05.02.2020 №UA100530/2020/300001/1 та картка відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00076 від 05.02.2020 винесені митним органом безпідставно, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані.

Представник позивача щодо розбіжностей в умовах поставки, встановлених п.3.1 контракту №UA15/18122015 від 18.12.2015 (FOB Taichung (Тайвань)) та заявлених у ВМД №UA100530/2020/005911 (DAP Одеса), вказав, що умови поставки DAP-Одеса фактично були узгоджені сторонами саме рахунком-фактурою (інвойсом) №16048317 від 11.12.2019, який постачальником був виставлений, а покупцем (позивачем) прийнятий до виконання.

Щодо експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-183 від 31.02.2020, який на думку відповідача не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару, представник підприємства зазначив, що інформація розміщена на сайті htps://alibaba.com, який є однією з найбільших у світі торгівельною інтернет-платформою, дає експерту можливість провести аналіз кон`юнктури ринку та проаналізувати інформацію про вартісні характеристики товарів. Крім того, експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів, а тому доводи відповідача безпідставні.

Разом з тим, представник ППФ "Мрія 2000" не погоджується з твердженням митного органу, що прайс-лист не може бути використано як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не містить підпису особи, що його склала, а також інформації про дату складання та/або терміну дії даної цінової пропозиції, оскільки форма та зміст прайс-листа не встановлені жодним нормативно-правовим документом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання у справі. Встановлено сторонам, які беруть участь у справі, строки для подання заяв по суті справи.

13.03.2020 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог 03-13/01 від 13.03.2020 (т.2 а.с.139-144), в якій представник позивача просить визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300003/1 від 18.02.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00109 від 18.02.2020, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/300019/1 від 21.01.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00051 від 21.01.2020. Така заява судом прийнята.

Підготовчі засідання у справі відкладалися з 09.04.2020 на 07.05.2020 та з 07.05.2020 на 26.05.2020 з підстав поданих до суду сторонами, які беруть участь у справі, клопотань про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.05.2020 роз`єднано позовні вимоги ППФ "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби у справі 240/1653/20, виділено їх в три самостійні провадження. Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості UA100530/2020/300003/1 від 18.02.2020 та картки відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00109 від 18.02.2020 та позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300019/2 від 21.01.2020 та картки відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00051 від 21.01.2020 - виділено в окремі провадження.

Розгляд позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300001/1 від 05.02.2020 та картки відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00076 від 05.02.2020 - продовжено в межах даної адміністративної справи №240/1663/20.

02.04.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №7.8-10/1388 від 01.04.2020 (т.2, а.с. 104-112), в якому представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, та вказав на відсутність підстав для скасування винесених митним органом рішень.

Зі змісту поданого відзиву слідує, що прийняте рішення про коригування митної вартості від 05.02.2020 № UA100530/2020/300001/1 містить всі необхідні відомості, передбачені ч.2 ст. 55 Митного кодексу України та Правилами заповнення, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, оскільки документи подані для митного оформлення, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Вказує, що відповідно до п. 3.1 контракту від 18.12.2015 № UA15/18122015 товар постачається на умовах поставки FOB Taichung (Тайвань). Відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс 2010" зазначені умови поставки передбачають, що витрати по транспортуванню до вказаного місця призначення товару несе покупець. Разом з тим, рахунок-фактура від 11.12.2019 № 16048317 містить інформацію про те, що товар постачається на умовах DAP Одеса, про що і зазначено у графі 20 митної декларації. Відповідно до міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс 2010" при умовах поставки DAP покупець не несе витрати по транспортуванню товару до пункту поставки товару. Вважає, що виявлені розбіжності у документах, могли впливати на правильність визначення митної вартості товару, а саме її складову - витрати на транспортування. Відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, що позбавило митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Крім того, в ході аналізу документів, поданих декларантом до митного оформлення товару, відповідачем виявлено, що термін дії контракту за яким здійснювалася поставка товару закінчився ще 18.12.2017. До митного оформлення позивачем долучено додаткову угоду №5 від 17.12.2019 про продовження дії контракту до 2021 року, однак не долучено будь - якого документу, який би свідчив, що на момент укладання зазначеної додаткової угоди контракт № UA15/18122015 від 18.12.2015 був чинним.

Разом з тим, представник відповідача у відзиві на позов звертає увагу на той факт, що додатково подані документи не усунули розбіжності у документах, що стосується підтвердження числових значень складових митної вартості товару (витрат на транспортування товару).

Наголошує, що митна вартість скорегована до рівня 3,77$ за кілограм. Митним постом "Житомир" Київської митниці Дермитслужби було складено картку відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00076 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. ст. 52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 05.02.2020 №UA100530/2019/300001/1 дані граф 12,43,44,45,47,В митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, а окрім того це, в свою чергу, призвело до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст. 266,289,293 Митного кодексу України та ст. 57 Податкового кодексу України.

Вказує, що методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митними органами; методи 2в і 2г - у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів: за митною декларацією від 16.12.2019 № UA500030/2019/200483.

У підготовчому засіданні, призначеному на 03.06.2020, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, наявних в матеріалах справи документах та наданих усних поясненнях.

Представник відповідача заперечував стосовно задоволення позовних вимог, вказав на відсутність об`єктивних відомостей про митну вартість задекларованого товару, та правомірність дій митного органу, вчинених під час винесення оскаржуваних рішень (корегування митної вартості). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді винесеною без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 03.06.2020 закрите підготовче провадження у справі та постановлено подальший розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-45-в від 20.05.2020 суддя Єфіменко О.В., у період з 09.06.2020 до 03.07.2020 перебувала у щорічній відпустці, а тому розгляд вказаної справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 18.12.2015 між ППФ "Мрія 2000" та "DYACO INTERNATIONAL INC." укладено контракт №UA15/18122015(т.1, а.с. 19-21).

Підпунктом 1.1 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що продавець зобов`язаний відвантажити товар і передати право власності покупцю. У свою чергу, покупець зобов`язаний сплатити і прийняти товар на умовах даного контракту.

Під товаром мається на увазі: обладнання для зайняття спортом, спортивні речі, а також аксесуари, комплектуючи та приладдя до вказаного обладнання в асортименті, у номенклатурі, кількості, за цінами і в терміни, указані в інвойсі (рахунку постачальника), що є невід`ємною частиною цього контракту. Інвойс виступає специфікацією на кожну поставку товару (п.п.1.2 п.1 контракту).

Відповідно до п.п. 3.1 п.3 контракту продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом на умовах FOB Taichung (Тайвань) згідно Incoterms 2010.

Термін дії контракту з моменту підписання діє протягом двох років (п. 9 п.п.9.4 контракту).

17.12.2017 між ППФ "Мрія 2000" та "DYACO INTERNATIONAL INC." укладено додаткову угоду №1 від 17.12.2017 (т.1, а.с.22). Предметом домовленості було внесення змін до п.9.4 вищевказаного контракту щодо продовження терміну його дії - до 18.12.2019.

Крім того, 17.12.2019 між позивачем та "DYACO INTERNATIONAL INC." також укладено додаткову угоду №5, відповідно до якої термін дії контракту продовжено до 17.12.2021.

03.02.2020 позивач шляхом електронного декларування, на підставі контракту №UA№15/18122015 від 18.12.2015 подав до відповідача вантажно - митну декларацію (далі - ВМД) №UA 100530/2020/005911, для митного оформлення в режимі "Імпорт-40" за якою на адресу позивача надійшов товар - інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою із змінними механізмами обтяження в асортименті з країни виробника - Китай провінція Тайвань, виробник - "DYACO INTERNATIONAL INC."; "IVIVA INTERNATIONAL CORP".

Митну вартість визначено декларантом самостійно за основним методом на рівні 2,78 $/кг.

Сума митних платежів за такою декларацією склала 194043,93 грн.

На підтвердження митної вартості товару разом з вищевказаною ВМД ППФ "Мрія 2000" було подано відповідачу наступні документи, а саме: пакувальний лист від 11.12.2019 (т.1 а.с.14); рахунок-фактуру (інвойс) №16048317 від 11.12.2019 (т.1, а.с.12); коносамент №SZACM19120035#0448 від 16.12.2019 (т.1, а.с.15); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№352579 від 01.02.2020 (т.1 а.с.16); платіжні доручення про оплату вартості товару №49 від 22.01.2020 на суму 10000,00 доларів США та №52 від 27.01.2020 на суму 14227,00 доларів США (т.1, а.с.17-18); зовнішньоекономічний договір - контракт № UA15/18122015 від 18.12.2015 (т.1, а.с.19-21); додаткові угоди до вказаного контракту №5 від 17.12.2019 та №4 від 12.07.2019 (т.1, а.с.22-23)

На вимогу митного органу та згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач для підтвердження митної вартості товару додатково надав: прайс-лист виробника товару (т.1, а.с.24); копію експортної митної декларації країни відправлення (т.1, а.с.25); експортний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-183 разом з додатками до нього від 31.01.2020 (т.1, а.с.27-31); додаткову угоду №1 від 17.12.2017 до контракту (т.1, а.с.22); платіжні доручення за попередні аналогічні митні оформлення №40, 41, 48 від 12.12.2019 та інвойс №16042056 від 12.08.2019; відомості про формування вартості товару від 01.10.2019 (т.1, а.с.32); бухгалтерські документи - видаткові накладні: №072345 від 24.07.2019 (т.1, а.с.34), від 07.08.2019 №020738 (т.1, а.с.35), від 19.09.2019 №091937(т.1, а.с.33).

Митні платежі за декларацією №UA100530/2020/005911 (т.1, а.с.9) склали 194043,93 грн та були сплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №99 від 03.02.2020 на суму 134000,00 грн (т.1, а.с.42) та №47 від 03.02.2020 на суму 60000,00 грн (т.1, а.с.43).

У поданих позивачем на підтвердження митної вартості товару документах, на думку митного органу, були наявні розбіжності, у зв`язку із чим 05.02.2020 відповідачем було винесене рішення про коригування митної вартості №UA100530/2020/300001/1.

Оскаржуване рішення прийняте відповідачем з підстав, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:

- відповідно до п. 3.1 Контракту № UA15/18122015 від 18.12.2015 товар постачається на умовах поставки FOB Taichung (Тайвань). Відповідно до Інкотермс 2010 за таких умов поставки, витрати по транспортуванню товару несе покупець. Разом з тим, рахунок-фактура №16048317 від 11.12.2019 містить інформацію про те, що товар постачається на умовах DAP Одеса, про що і зазначено у графі 20 митної декларації. Відповідно до Інкотермс 2010 при умовах поставки DAP покупець не несе витрати по транспортуванню товару до пункту поставки товару. Згідно з ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України витрати по транспортуванню товару до митного кордону України включаються у митну вартість товару, що визначена за основним методом.

Вказано, що наявність розбіжностей у відомостях щодо розподілення витрат по транспортуванню між продавцем і покупцем може впливати на правильність визначення декларантом митної вартості. Зважаючи на вище викладене, виявлені розбіжності у документах, можуть впливати на правильність визначення митної вартості товару, а саме її складову - витрати на транспортування.

Відповідач вважає, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє орган доходів і зборі в перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

- додатково наданий висновок № В-183 від 31.01.2020 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку із наступним. Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі "Інтернет" htps://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарі в із інших джерел.

- додатково наданий прайс-лист не може бути використано як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не містить підпису особи, що його склала, а також інформації про дату складання та/або терміну дії даної цінової пропозиції.

- додатково надана копія митної декларації країни відправлення № DA 08060F2487 від 11.12.2019 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки вона містить інформацію, що товар постачається на умовах FOB. На підставі вищевикладеного, митна вартість була визначена за резервним методом і ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборі в митній вартості товарів за митною декларацією №UA500030/2019/200483 від 16.12.2019.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови №UА100530/2020/00076 від 05.02.2020, якою роз`яснено необхідність подати належним чином оформлену митну декларацію відповідно до рішення про коригування митної вартості №UА100530/2020/300001/1 від 05.02.2020 сплатити платежі в повному обсязі або вчинити дії передбачені ч.7 ст.55 МК України

05.02.2020 ППФ "Мрія" подала до митного органу ВМД UA 100530/2020/006544 (т.1, а.с.40) за ціною визначеною рішенням про коригування митної вартості від 05.02.2020 №UА100530/2020/300001/1. Сума митних платежів за такою декларацією склала 260823,80 гривен.

Як наголошено представником позивача у позовній заяві, вищевказана декларація була подана з метою уникнення матеріальних збитків, пов`язаних зі зберіганням та транспортуванням товару.

Отже, у сумі митних платежів між первинною та другою деклараціями по вказаній поставці товару була значна різниця (260823,80 грн - 194043,93 грн). Визначена митним органом сума, сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №55 від 04.02.2020 на суму 70000,00 гривен (т.1, а.с.43).

Після сплати позивачем визначених відповідачем митних платежів, товари за ВМД №UА100530/2020/006544 було випущено у вільний обіг на митній території України.

Однак, винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості від 05.02.2020 №UА 100530/2020/3000011 та картку відмови №ІІА 100530/2020/00076 від 05.02.2020 позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів частини 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч.1 ст.246 МК України).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частинами 4-5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України).

Статтею 52 (ч.ч.1-3) МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Разом з тим, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України визначені документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз ст.53 вказаного кодексу дає підстави для висновку, що таким передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.2-3 ст.58 МК України).

Аналізуючи вищезазначені положення МК України, слід відмітити, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Під час розгляду справи, судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару ВМД №UA 100530/2020/005911 були подані всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України та на вимогу відповідача додаткові документи, проте при перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем встановлені наступні розбіжності у поданих документах, зокрема:

- щодо умов поставки товару (за контрактом товар постачається на умовах FOB, а за рахунком - фактурою №16048317 від 11.12.2019 на умовах DAP);

- щодо чинності контракту №UA15/18122015 від 18.12.2015 на підставі якого здійснювалась поставка товару (п.9.4 визначено термін дії контракту до 18.12.2017);

- щодо експертного висновку №В-183 від 31.01.2020 (ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі "Інтернет" htps://alibaba.com. Експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів з інших джерел);

- щодо прайс - листа (не містив підпису особи, що його склала та інформації про дату складання або терміну дії даної цінової пропозиції);

- щодо копії митної декларації країни відправлення №DA 08060А2487 від 11.12.2019 (містить інформацію, що товар постачається на умовах FOB).

Проте, суд не погоджується із вищевказаними доводами, та звертає увагу на те, що умови поставки DAP-Одеса фактично були узгоджені сторонами саме рахунком-фактурою (інвойсом) №16048317 від 11.12.2019 (т.1, а.с.12), який постачальником був виставлений, а покупцем, в даному випадку позивачем, прийнятий до виконання.

Слід відмітити, що п.1.2 контракту передбачено, що інвойс виступає специфікацією на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною контракту. При цьому, у інвойсі зазначена вартість товару і на умовах FOB (загальна вартість товару 22797,00 доларів США), і на умовах DAP-Одеса (24227,00 доларів США, в тому числі, 1430,00 доларів США транспортні витрати).

З огляду на встановлені факти, суд вказує, що позивачем у митну вартість товару було включено також витрати на його доставку у розмірі 1430,00 доларів США, що у свою чергу підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов контракту (п.4 п.п.4.3) позивачем виконана оплата за товар у розмірі 100% визначеної вартості такого товару у інвойсі, а саме у розмірі 24227 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2020 у розмірі 10000 доларів США (т.1, а.с.17) та 14227 доларів США, відповідно до платіжного доручення від 27.01.2020 (т.1, а.с.18).

Щодо чинності контракту №UA15/18122015 від 18.12.2015 на підставі якого здійснювалась поставка товару теж у суду не виникає сумнівів, оскільки матеріали справи містять додаткову угоду від 17.12.2017 укладену між Приватним підприємством-Фірмою "Мрія 2000" та "DYACO INTERNATIONAL INC." (т.1, а.с.22).

Предметом домовленості було внесення змін до п.9.4 вищевказаного контракту щодо продовження терміну його дії - до 18.12.2019.

17.12.2019 між позивачем та "DYACO INTERNATIONAL INC." укладено додаткову угоду №5, відповідно до якої термін дії контракту продовжено до 17.12.2021. Наявність такої угоди відповідачем не заперечується.

Щодо достовірності інформації у експертному висновку №В-183 від 31.01.2020 суд погоджується із твердженнями позивача та вважає за необхідне зазначити, що сайт htps://alibaba.com є однією з найбільших у світі торгівельною інтернет-платформою, на якому розміщена інформація про товари від різних продавців. Саме вказана інформація на цьому сайті дає експерту можливість провести аналіз кон`юнктури ринку та проаналізувати інформацію про вартісні характеристики товарів.

Зі змісту згадуваного висновку відслідковуються, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Крім того, згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів при використанні інформації про ціни пропозицій, зазначені ціни повинні бути скоректовані у бік зменшення на 5-25%.

Тобто фактична ціна продажу може бути меншою від ціни пропозиції на 5-20%.

Так, проведеною експертизою встановлено, що вартість пред`явлених спортивних товарів на 31.01.2020 складає 22797 доларів США.

Вказаний висновок чинний та ніким не скасований, а тому інформація вказана у ньому могла та повинна була використовуватися відповідачем при здійсненні митного оформлення.

Крім того, суд вважає з необхідне вказати, що у декларації країни відправлення №DAJ8060F2487 від 11.12.2019 чітко зазначена вартість товару на умовах FOB, зокрема у розмірі 22797,00 доларів США, тобто без врахування транспортних витрат, які визначені сторонами уже в інвойсі у розмірі 1430,00 доларів США.

Таким чином, суд не погоджується з позицією відповідача, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, зокрема щодо митної вартості товарів та її складових.

Суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів, що при коригуванні митної вартості вищезазначеного інвентарю та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою із змінними механізмами обтяження в асортименті, митним органом враховувались усі викладені судом обставини.

Таким чином, Київською митницею Держмитслужби при прийнятті рішення про коригування митної вартості не наведено достатньо обґрунтувань щодо визначення митної вартості товару, а саме в розмірі 260823,80 грн. При цьому, різниця в сумі митних платежів між первинною та другою деклараціями по цій поставці сплачена позивачем відповідно до платіжного дорученням №55 від 04.02.2020, для випуску товару у вільний обіг на митній території України.

Посилання відповідача щодо неточностей та розбіжностей в митних документах в сукупності з іншими доказами по справі не підтверджують правомірність оскаржуваних рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару. А саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства суд вважає, що митним органом не у повній мірі реалізовано повноваження в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості імпортованого товару, а, відтак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300001/1 від 05.02.2020 та картка відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00076 є таким, що підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача у розмірі 5319 грн 43 коп.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства - Фірма "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8-А, м.Житомир,10030. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39256447) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, м.Київ 124, 03124. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300001/1 від 05.02.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00076 від 05.02.2020, прийняті Київською митницею Держмитслужби.

Стягнути на користь Приватного підприємства - Фірма "Мрія 2000" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в розмірі 5319 (п`ять тисяч триста дев`ятнадцять) грн 43 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено: 20.07.2020.

Суддя О.В. Єфіменко