Рішення № 90466299, 17.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 р. Справа№200/4790/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2020 року, позивач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (код ЄДРПОУ:42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна, будинок №13) у якому просив:

- визнати протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті, з врахуванням періоду проходження строкової військової служби з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року та у пільговий стаж роботи за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні;

- скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області №4182 від 24.01.2020 року про не зарахування стажу, №052530001472 від 29.01.2020 року про призначення пенсії, №052530001472 від 20.02.2020 року про перерахунок пенсії;

- зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті, з врахуванням періоду проходження строкової військової служби з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року та до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні;

- зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області провести перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з врахуванням до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті, з врахуванням періоду проходження строкової військової служби з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року та з врахуванням до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні;

- зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоотриманий розмір щомісячної пенсії за період, починаючи з 22.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням №294 від 24.01.2020 року не враховані періоди навчання та роботи, а саме: з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року навчання у Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю підземна розробка родовищ корисних копалин; з 19.10.1993 року по 31.08.1994 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на «Шахті ім.М.І. Калініна» ВО «Донецьквугілля», з 16.01.1995 року по 05.02.1995 року майстром дільниці житлово - експлуатаційного об`єднання Ворошиловського району м. Донецьк, з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року помічником командира взводу в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу надав відзив на адміністративний позов, з якого вбачається наступне. Позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Період роботи з 19.10.1993 року по 31.08.1994 року зараховано до загального стажу роботи, оскільки немає відомостей про атестацію робочих місць, які б підтвердили пільговий характер роботи позивача.

Період роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року та з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року зараховано до загального стажу роботи позивача, оскільки немає довідок та атестації робочих місць, які б підтвердили пільговий характер роботи позивача (довідки повинні бути видані у м. Вугледарі).

Записи про період роботи з 16.01.1995 року по 05.02.1995 року не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у даному записі є виправлення.

Згідно запису у трудовій книжці позивача він навчався у ДПІ з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року. Згідно наданого військового квитка серії НОМЕР_5 позивач проходив строкову військову службу з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року. Період навчання перетинається з військовою службою, тому період навчання не можливо зарахувати до загального стажу роботи.

Управлінням було прийнято рішення №294 від 24.01.2020 року про не зарахування стажу позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю наявного пільгового стажу.

У зв`язку із викладеним вище, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.128-130).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку у Торецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії, та відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що позивач 22.01.2020 року звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.131-132).

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 294 від 24.01.2020 року позивачу не зараховано до пільгового та загального стажу періоди роботи та навчання.

Період роботи з 19.10.1993 року по 31.08.1994 року зараховано до загального стажу роботи, оскільки немає відомостей про атестацію робочих місць, які б підтвердили пільговий характер роботи позивача.

Період роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року та з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року зараховано до загального стажу роботи заявника, оскільки немає довідок та атестації робочих місць, які б підтвердили пільговий характер роботи позивача (довідки повинні бути видані у м. Вугледарі).

Записи про період роботи з 16.01.1995 року по 05.02.1995 року не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у даному записі є виправлення.

Згідно запису у трудовій книжці заявника він навчався у ДПІ з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року. Згідно наданого військового квитка серії НОМЕР_5 заявник проходив строкову військову службу з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року. Період навчання перетинається з військовою службою, тому період навчання не можливо зарахувати до загального стажу роботи.

Роз`яснено, що для зарахування навчання до стажу необхідно надати уточнюючу довідку. Якщо довідка буде надана у 3-х місячний термін з дня подання заяви про призначення пенсії заявнику буде здійснено перерахунок із збільшенням стажу з моменту призначення пенсії. У випадку надання довідки по закінченню 3-х місячного терміну, перерахунок буде здійснено згідно статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.35).

Не погодившись із таким діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. а ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів наявні такі записи:

- З 01.09.1987 року по 01.07.1993 року навчався у ДПІ, підстава внесення запису - диплом НОМЕР_6 від 01.07.1993 року;

- з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року працював помічником командира взводу в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні;

- з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року працював помічником командира взводу Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні на умовах контракту (а.с.21-24).

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року, з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року з підстав відсутності довідки та атестації робочих місць (довідки повинні бути видані у м. Вугледарі), суд зазначає наступне.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (надалі по тексту також - Порядок № 22-1), встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637) згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-585а14, від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1203а15, яка підлягає обов`язковому застосуванню відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244-2 КАС України, згідно якого, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.

Позивачем до матеріалів справи додано:

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.11.2014 року №185, з якої слідує, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні в періоди з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року, з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року виконував гірничі роботи у складі аварійно - рятувальних частин, які відносяться до «Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (а.с.28);

- наказ командира Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону від 30.06.1995 року №114 «Про результати атестації робочих місць по шкідливим умовам праці», у якому затверджено перелік підземних професій робітникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку №1, розділ І «Гірничі роботи», підрозділ Іа та Іа, відповідно до протоколу атестаційної комісії, зокрема, І0І600б -229886- помічники командира взводу (а.с.29);

- наказ командира Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону від 26.04.2000 року №150 «Про результати атестації робочих місць по шкідливим умовам праці», у якому затверджено перелік підземних професій робітникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку №1, розділ І «Гірничі роботи», підрозділ Іа та Іа, відповідно ло протоколу атестаційної комісії, зокрема, І0І600б -22988- помічники командира взводу (а.с.30);

- наказ командира Оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу від 25.04.2005 року №77 «Про результати атестації робочих місць», у якому підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, зокрема, помічнику командиру взводу (а.с.31);

- наказ командира Оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу від 23.04.2010 року №149л «Про результати атестації робочих місць», у якому підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, зокрема, помічнику командиру взводу (а.с.32);

- довідку Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості від 05.05.2020 року №10/271, з якої слідує, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін (код ЄДРПОУ:00159441) 03.12.2014 року здійснив реєстрацію за новою юридичною адресою: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вулиця Трифонова, будинок №48А. Керівництво ОВГРХ наказ Міненерговугілля не виконало, фактичного переміщення на контрольовану Україною територію не здійснило, майно та документи не вивезені (а.с.47);

- довідку про підтвердження пільгового трудового стажу №01/31 від 22.01.2020 року, з якої слідує, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні і за період з 01.11.2014 року по теперішній час виконував аварійно - рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах, що обслуговувались, небезпечних з газодинамічних явищ, гірничих ударів, над категорійних і 3 категорії за газами, за професією, посадою помічник командира загону, яка передбачена Списком 1, розділ 1, підрозділ 5. Додаткові відомості: накази про атестацію робочих місць №130 від 14.04.2014 року, №107 від 12.04.2019 року (а.с.98);

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №02-1/59 від 20.01.2020 року, у якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Центральному штабі Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості Міністерства вугільної промисловості України і за період з 15.09.2001 року по 18.12.2003 року виконував гірничі роботи у складі аварійно - рятувальних частин, які відносяться до Списку №1 за посадою помічника командира загону та за період з 19.12.2003 року по 31.01.2009 року виконував гірничі роботи у складі аварійно - рятувальних частин, які відносяться до Списку №1 за посадою помічника командира загону. Додаткові відомості: наказ начальника ЦШ ДВГРС від 22.03.1999 року №57 Про результати атестації робочих місць», наказ начальника ЦШ ДВГРС від 12.08.2004 року №114 «Про результати атестації робочих місць» (а.с.109);

- наказ Десятого воєнізованого горно рятувального взводу від 14.04.2014 року №130, у якому підтвердженого право на пільги та компенсацію за працю в шкідливих умовах праці відповідно до Списку №1, розділ 1 «Гірничі роботи», зокрема, командири взводу та їх помічники (а.с.107).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1207-VII) довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами...".

Суд приймає до уваги відомості, які зазначені у довідках та які засвідчені підписами директора, начальника відділу кадрів, головного бухгалтера, та печаткою із зазначенням коду ідентифікаційного коду підприємства, оскільки вони повністю узгоджується із відомостями, зазначеними у трудовій книжці позивача та з огляду на неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені у довідці, хоча й не визнає зазначену довідку офіційним документом.

Крім того, накази про атестацію робочих місць, були сформовані до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача в з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року працював помічником командира взводу та з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року працював помічником командира взводу в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах на посадах, які дають право на пільгову пенсію. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Щодо не зарахування до загального стажу роботи ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року, оскільки період навчання перетинається з військовою службою, суд виходить з наступного.

Згідно з п. д ч. 3 ст. 56 Закону 1788 до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_6 позивач навчався у Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю - підземна розробка родовищ корисних копалин (а.с.25).

Згідно відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 період навчання ОСОБА_1 у Донецькому політехнічному інституті становить з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року (а.с.21).

Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_5 позивач був призваний на військову службу з 09.07.1988 року та 05.09.1989 року звільнений з військової служби (а.с.26-27).

З розрахунку стажу Форми РС - право слідує, що період проходження військової строкової служби у період з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року зараховано позивачу до загального стажу (а.с.59).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування до загального стажу періоду навчання з 01.09.1987 року по 08.07.1988 року, з 06.09.1989 року по 01.07.1993 року.

Відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що рішенням №294 від 24.01.2020 року позивачу не зараховані спірні періоди навчання та роботи до загального та пільгового стажу (а.с.35).

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №294 від 24.01.2020 року.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення, через те, що самі по собі дії відповідача не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, тобто, не впливають на обсяг прав та інтересів позивача, адже правові наслідки в даному випадку має акт індивідуальної дії - рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №294 від 24.01.2020 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті, з врахуванням періоду проходження строкової військової служби з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року та до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу і з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, суд зазначає наступне.

Так, дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача шляхом зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2020 року № 294 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 08.07.1988 року, з 06.09.1989 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті та до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу і з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, з урахуванням висновків суду, які викладені у рішенні.

Щодо позовних вимог в частині скасування рішення №052530001472 від 29.01.2020 року про призначення пенсії, №052530001472 від 20.02.2020 року про перерахунок пенсії, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням №052530001472 позивачу призначена пенсія за віком згідно Закону України №1058 (а.с.62).

Крім того, рішенням від 20.02.2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії, вид перерахунку - уточнення показників середньої ЗП по НГ (міс.) (масовий) (а.с.36).

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 22.01.2020 року № 294 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позовні вимоги в частині скасування рішення №052530001472 про призначення пенсії та рішення від 20.02.2020 року про перерахунок пенсії задоволенню не підлягають, оскільки скасування вищезазначених індивідуальних актів відповідача може призвести до того, що відповідач скасує рішення про призначення пенсії та перерахунок пенсії раніше ніж буде повторно розглянута заява позивача від 22.01.2020 року № 294, що призведе до порушення конституційних прав позивача на отримання пенсії.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області провести перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоотриманий розмір щомісячної пенсії за період, починаючи з 22.01.2020 року, суд зазначає, що дана вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач звертався до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області із заявою здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах та за наслідками розгляду заяви йому було відмовлено в такому перерахунку та виплаті недоотриманого розміру пенсії.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з квитанцією позивачем при звернені до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.13).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (код ЄДРПОУ:42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна, будинок №13) про визнання протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті, з врахуванням періоду проходження строкової військової служби з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року та у пільговий стаж роботи за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу і з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області №4182 від 24.01.2020 року про не зарахування стажу, №052530001472 від 29.01.2020 року про призначення пенсії, №052530001472 від 20.02.2020 року про перерахунок пенсії, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті, з врахуванням періоду проходження строкової військової служби з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року та до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу і з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області провести перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з врахуванням до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті, з врахуванням періоду проходження строкової військової служби з 09.07.1988 року по 05.09.1989 року та з врахуванням до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу і з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоотриманий розмір щомісячної пенсії за період, починаючи з 22.01.2020 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №294 від 24.01.2020 року.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2020 року № 294 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 08.07.1988 року, з 06.09.1989 року по 01.07.1993 року в Донецькому політехнічному інституті та до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.02.1996 року по 14.09.2001 року на посаді помічника командира взводу і з 01.02.2009 року по 31.10.2014 року на посаді помічника командира загону в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, з урахуванням висновків суду, які викладені у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено 17 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження застосовується з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року №731-ІХ (який набрав чинності 17.07.2020 року).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая