Рішення № 90466269, 07.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 р. Справа№200/14334/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

при секретарі Зурабашвілі А.О.

за участю

позивача не з`явився

представника позивача не з`явився

представника відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2019 року позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовною заявою до Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом), стягнення коштів у розмірі 188820,66 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №42495 від 28 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ».

В обґрунтування позову зазначив, що 28.06.2014 року між ним та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» №42495, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 185500,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п.1.2 Договору. 28.06.2014 року відповідно до платіжного доручення TR.56799.5.341 на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 185500,00 грн.

Згідно постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»» останній віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.

Уповноважена особа Фонду у листі від 03.12.2014 року №001/526 повідомила, що договір банківського вкладу №42476 від 27.06.2014 року, укладений між позивачем та «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

09.11.2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва по справі №826/3605/15 визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженого особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. про визнання договору банківського владу №42495 від 28.06.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Український фінансовий світ» нікчемним, оформлене листом №001/534 від 03.12.2014 року.

До теперішнього часу Фондом не була здійснена виплата гарантованих вкладів.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року зупинено провадження по справі №200/14334/19-а до прийняття Святошинським районним судом м. Києва у справі №759/19765/19 відповідного рішення щодо арешту, накладеного на рахунок та кошти ОСОБА_1 , та набрання останнім законної сили.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року поновлено провадження по справі №200/14334/19-а.

Ухвалою суду від 06.03.2020 року розгляд справи №200/14334/19-а вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче на 31.03.2020 року. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №200/14334/19-а на 30 днів. Витребувано у ОСОБА_1 ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24.01.2020 року по справі № 759/19765/19, якою скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 року на грошові кошти та рахунки фізичних осіб - вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» з відміткою про набрання законної сили.

Ухвалою суду від 31.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі №200/14334/19-а та призначено судовий розгляд на 28.04.2020 року.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, яке призначене на 28.04.2020 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року відкладено розгляд справи на 12.05.2020 року.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Забезпечено участь представника Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» у судовому засіданні, яке відбудеться 12.05.2020 року о 16 год. 45 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року відкладено розгляд справи на 25.05.2020 року.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, яке призначене на 25 травня 2020 року о 16:00 год. в режимі відеоконференції по справі №200/14334/19-а - відмовлено.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року відкладено розгляд справи на 07.07.2020 року.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, яке призначене на 07 липня 2020 року о 14:00 год. в режимі відеоконференції по справі №200/14334/19-а відмовлено.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 03.07.2020 року засобами електронного зв`язку надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача через відділ документообігу надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на підставі постанови Правління Національного Банку України від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.11.2014 № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» (далі - ПАТ «КБ «УФС») та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» було надано додаткову інформацію до Переліку вкладників ПАТ «КБ «УФС», на підставі якої було затверджено зміни до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом ПАТ «КБ «УФС» та включено позивача до Загального реєстру.

В подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 31.05.2018 р. № 1512 «Про затвердження змін та доповнень до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» було затверджено список вкладників, виплати, яким призупинено, в тому числі і Позивачу.

Підставою виникнення пропозицій щодо призупинення виплат вкладникам ПАТ «КБ «УФС» є постанова Київської місцевої прокуратури № 6 від 21.03.2018 року «Про визнання речовим доказом» у кримінальному провадженні № 42018101060000066 внесеного 06.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України, про визнання речовими доказами грошових коштів у розмірі гарантованих сум відшкодування фізичним особам, які підлягають виплаті за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб у ПАТ «КБ «УФС», згідно з переліком.

Досудовим слідством встановлено, що Постановою Правління НБУ від 15.07.2014 року № 410/БТ Банк віднесений до категорії проблемних із збільшенням обмежень в діяльності (у т.ч. зупинено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом).

Всупереч зазначеним вище вимогам у період з 26.06.2014 р. по 15.07.2014 р. Банком здійснено операції в частині перерахування коштів з відкритих в Банку поточних рахунків юридичних осіб на поточні рахунки фізичних осіб з призначенням платежів «надання фінансової допомоги» та «надання поворотної фінансової допомоги», а в подальшому з поточних рахунків фізичних осіб перераховано на депозитні рахунки інших фізичних осіб.

Також здійснювалося залучення коштів на рахунки фізичних осіб через касу Банку, при цьому значна частина перерахувань та залучення коштів на рахунки фізичних осіб проведено у не робочий час, а також мали місце випадки, коли дата проведення операції передує даті створення платіжного документа.

В подальшому листом від 15.05.2019 р. №446 В.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» було надано зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування ПАТ «КБ «УФС». Відповідно до наданих змін відбулося зменшення Переліку вкладників у кількості 744 осіб на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 р. № 757/21167/19-к у кримінальному провадженні №4201701060000117, якою було накладено арешт на грошові кошти та рахунки наступних фізичних осіб, вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» (в тому числі і на грошові кошти та рахунок Позивача).

Відповідно п.11 ч.3 ст.26 ЗУ про СГВФО Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

05 червня 2019 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв`язку із викладеним, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.37-41).

Представник позивача через відділ документообігу надав відповідь на відзив, у якому зазначено, що посилання представника відповідача на ухвалу слідчого судді від 03.05.2019 року про накладення арешту на грошові кошти як на доказ правомірності не проведення виплат позивачеві та відсутність позивача у загальному реєстрі вкладників на час розгляду справи вважає безпідставним, оскільки зазначена ухвала постановлена лише через півтора роки після набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суд по справі № 826/3605/15, а також в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 року вказано номер рахунку позивача, який не відкривався. Додав, що факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду (а.с.85-87).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

28.06.2014 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_1 був укладений договір №42495 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР», відповідно до умов якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у розмірі 185500,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування у розмірі, встановленому у п.1.2 договору.

Відповідно до п. 1.3 договору датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку №26308000020006.942.

Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору Банк зобов`язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти, шляхом передбаченим чинним законодавством України (готівкою перерахування на інший рахунок Вкладника за письмовим розпорядженням вкладника тощо) (а.с.10-12).

З платіжного доручення TR.56799.5.341 від 28.06.2014 року слідує, що на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 185 500,00 грн. (а.с.13).

Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 14.08.2014 року №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.

Уповноважена особа Фонду у листі від 03.12.2014 року №001/526 повідомила, що договір банківського вкладу №42476 від 27.06.2014 року, укладений між позивачем та «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 року по справі №826/3605/15 визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання договору банківського вкладу № 42495 від 28 червня 2014 року, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» нікчемним, оформлене листом № 001/534 від 03 грудня 2014 року (а.с.14-23).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

29.11.2017 року позивач звертався до Фонду із заявами про виплату суми відшкодування за вкладом в ПАТ «КБ «УФС».

04.01.2018 року Фонд повідомив позивача, що у зв`язку з досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, виплата коштів можлива лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні (а.с.26).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 року по справі №757/21167/19-к в рамках кримінального провадження №42017101060000117 від 12.06.2017 року накладено арешт на грошові кошти та рахунки фізичних осіб, вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», зокрема на грошові кошти у розмірі 188820,66 грн. та рахунок ОСОБА_1 (а.с.27-34).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24.01.2020 року по справі №759/19765/19 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 року на грошові кошти та рахунки фізичних осіб, вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» - скасовано. Ухвала набула законної сили (а.с.90-92).

Незгода позивача із невиплатою тривалий час, на його користь, гарантованої суми відшкодування, зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон - №4452-VI), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що на банківському рахунку позивача, відкритому відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 28.06.2014 року №42495 знаходилась сума за вкладом у розмірі 188820,66 грн. з урахуванням відсотків.

Незважаючи на звернення позивача до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «УФС» за договором «Планер» № 42495 від 28.06.2014 року, відповідачем в порушення вимог вищенаведених норм допущено протиправну бездіяльність, яка призвела до того, що кошти у сумі 188820,66 грн. позивачем не отримано.

Посилання представника відповідача на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 року про накладення арешту на грошові кошти позивача, як на доказ правомірності не проведення виплат позивачеві суд вважає безпідставним, оскільки ухвалою Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/19765/19 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 року, на грошові кошти та рахунки фізичних осіб - вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

Також, відповідачем не наведено об`єктивної причини неможливості вжиття заходів спрямованих на відшкодування коштів позивачу з моменту набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 року по справі №826/3605/15, якою визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І. про визнання договору банківського вкладу №42495 від 28.06.2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» нікчемним, оформлене листом №001/534 від 03.12.2014 року.

Крім того, суд зауважує, що Фонд виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку, продажу його майна.

Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу №42495 від 28.06.2014 року та стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 188820,66 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №42495 від 28.06.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ».

Суд також вважає за необхідне зазначити й те, що право громадянина на власність закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Поширення на грошові кошти, які перебувають на рахунку у банку (вкладному, поточному), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.

Важливою гарантією права приватної власності є конституційне положення, що примусове відчуження об`єктів приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього повного відшкодування їхньої вартості (ч. 5 ст. 41 Конституції України). Конституційний принцип непорушності права власності проявляється як засада впевненості власника у стабільному становищі у якому він перебуває і яке гарантовано йому державою з усім комплексом відповідних засобів, які остання для цього застосовує.

У пункті 2.1 Рішення від 01.06.2016 №2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів, розміщених на поточному рахунку в Банку, за рахунок Фонду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, як зазначив ЄСПЛ в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу №1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, №66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, №49429/99).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частино 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI закріплено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчить про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказаний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №826/10972/18.

У матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги серії КВ №403094, який укладено позивачем з адвокатом Ягічевим С.О. (а.с.35).

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не надано документів, що підтверджують понесення саме позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. по справі №200/14334/19-а. Крім того, на підтвердження фактично виконаної роботи, не надано акт прийому - передачі виконаних робіт та детальний опис робіт (послуг).

Аналізуючи викладене, суд вважає що, позивачем не підтверджено понесення витрат на правничу допомогу по справі №200/14334/19-а у розмірі 4000,00 грн., тому клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

У позовній заяві позивач зазначає, що звільняється від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №817/649/16 зроблено висновок про те, що дія ч. 3 ст. 22 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону №4452-VI.

Таким чином, позивач при зверненні до суду з даним позовом був звільнений від сплати судового збору, тому підстав для стягнення з відповідача судового збору при таких обставинах не має.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом), стягнення коштів у розмірі 188820,66 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №42495 від 28 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ» - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) щодо невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42495 від 28.06.2014 року.

Стягнути з Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м.Київ, вул. Січових стрільців, 17) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) кошти у розмірі 188 820 (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень 66 копійок за договором банківського вкладу №42495 від 28.06.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український фінансовий світ».

У судовому засіданні 07 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 17 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая