Рішення № 90466019, 13.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 160/4050/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, в якій він, з урахуванням уточнень від 04.05.2020, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в частині ненадання позивачу обґрунтованої відповіді на скарги, направлені до Пенсійного фонду України 09 січня 2020 року та 23 лютого 2020 року, та ненадання обґрунтованої відповіді на клопотання, направлене до Пенсійного фонду України 01 березня 2020 року, та визнати протиправною бездіяльність в частині надання відповіді від 31.03.2020 року без роз`яснення права на оскарження;

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в частині порушення строку, визначеного статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», щодо розгляду скарг, направлених до Пенсійного фонду України 09 січня 2020 року та 23 лютого 2020 року, щодо розгляду клопотання, направленого 01 березня 2020 року, та отриманих Пенсійним фондом України 14 січня 2020 року, 25 лютого 2020 року та 04 березня 2020 року відповідно;

- зобов`язати Пенсійний фонд України розглянути скарги позивача від 09 січня та 23 лютого 2020 року та клопотання від 01 березня 2020 року, призначити перевірку за вказаними скаргами від 09 січня та 23 лютого 2020 року та клопотанням від 01 березня 2020 року, перевірити викладені в клопотанні та скаргах факти та відновити порушені права з наданням повної вмотивованої відповіді на скарги та клопотання.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що протягом січня - березня 2020 року, а саме: 09 січня 2020 року, 23 лютого 2020 року та 01 березня 2020 року на адресу Пенсійного фонду України ним було направлено дві скарги та одне клопотання, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», які в порушення вимог Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348 були зареєстровані з порушенням строків реєстрації, а саме: скарга від 09.01.2020 надійшла до відповідача 14.01.2020, а зареєстрована лише 24.01.2020, скарга від 23.02.2020 надійшла до відповідача 25.02.2020, а зареєстровано лише 18.03.2020, клопотання від 01.03.2020 надійшло до відповідача 04.03.2020, а зареєстровано лише 23.03.2020. На думку позивача, відповідач умисно не реєструє його звернення і клопотання у день їх надходження з метою невжиття заходів для їх розгляду у законодавчо визначені строки, з метою ухилення від здійснення перевірок за фактами, викладеними у скаргах, та вжиття заходів за результатами перевірок, а також з метою приховання протиправної бездіяльності як територіального управління так і безпосередньо Пенсійного фонду України. Крім того, позивач зазначає, що в порушення вимог, визначених Законом України «Про звернення громадян», відповідачем з порушенням строків розгляду неналежно розглянуто його скарги і клопотання, надано необґрунтовані і неповні відповіді, не вжито жодних заходів для відновлення його порушених прав, не роз`яснено його право на оскарження і відповіді надані та підписані не керівником Пенсійного фонду України, а іншою особою без підтвердження повноважень. На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4050/20 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язано відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 160/4050/20 від 12.05.2020 була отримана уповноваженою особою Пенсійного фонду України 25.05.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправляння, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що у зв`язку із невиконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 160/4778/19, яким, зокрема, територіальне управління Пенсійного фонду України зобов`язано зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 певні періоди, та яким встановлено факт бездіяльності посадових осіб управління в частині ненадання відповідей на чисельні листи позивача, 09 січня 2020 року позивач звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України для вжиття відповідних заходів, а саме притягнення посадових осіб вказаного управління до дисциплінарної відповідальності.

Вищенаведена скарга від 09.01.2020 була отримана уповноваженою особою відповідача 14.01.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та скрин-шотом трекингу поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти.

Не отримавши у законодавчо визначені строки відповідь на скаргу від 09.01.2020, ОСОБА_1 подав другу скаргу від 23.02.2020, у якій, крім обставин, зазначених у попередній скарзі, вказав, що пенсія йому призначена на підставі сформованих Пенсійним фондом України довідок, без врахування страхового стажу та доходу, отриманого ним за період з 28.10.2014 по 11.07.2018, у зв`язку з чим просив здійснити перевірку скарги від 09.01.2020 та скарги від 23.02.2020.

Вказана скарга від 23.02.2020 була отримана уповноваженою особою відповідача 25.02.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та скрин-шотом трекингу поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти.

Листом від 25.02.2020 Пенсійний фонд України надав відповідь, що скарга ОСОБА_1 від 09.01.2020 зареєстрована в Пенсійному фонді України 24.01.2020, та її розгляд продовжено.

01 березня 2020 року позивач направив на адресу відповідача клопотання від 01.03.2020, в якому просив надати роз`яснення, з яких причин його скарга від 09.01.2020, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 14.01.2020, зареєстрована лише 24.01.2020. Також, ОСОБА_1 просив повідомити, якщо скарга не зареєстрована вчасно з вини посадової/службової особи ПФУ, то чи проведено з цього приводу службове розслідування, чи притягнуто до дисциплінарної відповідальності винну особу, чи вжито заходів щодо недопущення вказаних порушень. Позивач просив роз`яснити, чому в порушення вимог ст. 20 Закону України « Про звернення громадян» його не повідомлено про строк, який необхідний для розгляду його скарги, та який фактично встановлений Пенсійним фондом України.

Наведене вище клопотання від 01.03.2020 було отримано уповноваженою особою відповідача 04.03.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та скрин-шотом трекингу поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти

У квітні 2020 року позивач отримав лист Департаменту інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20, в якому було зазначено, що його скарга від 09.01.2020, зареєстрована в ПФУ 24.01.2020, та скарга від 23.02.2020, зареєстрована в ПФУ 18.03.2020, розглянуті. Із посиланням на ст.ст. 372, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, та ст.ст. 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», надано відповідь, що вжиття заходів примусового виконання судового рішення належить до компетенції державної виконавчої служби.

Вказаний лист підписаний директором Департаменту О. Малецьким.

В кінці квітня 2020 року ОСОБА_1 отримав лист Департаменту інформаційних систем та електронних ресурсів Пенсійного фонду України від 13.04.2020 № 9726-7550/К-05/8-2800/20, в якому було зазначено, що його клопотання від 01.03.2020, зареєстроване в ПФУ 23.03.2020, було розглянуто. Зазначено, що скарга від 09.01.2020, яка надійшла 14.01.2020, дійсно була зареєстрована в Пенсійному фонді України 24.01.2020, у зв`язку з великою кількістю звернень, а відповідь на вказану скаргу надано листом Пенсійного фонду України від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20. Також, у листі було вказано, що ПФУ зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області вжити всіх заходів щодо повного фактичного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 160/4778/19 та правильності розрахунку розміру пенсії позивача. Про результат буде повідомлено листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.

Вказаний лист підписаний заступником директора департаменту В. Боршовською.

Вважаючи, що відповідачем порушено строки реєстрації скарг та клопотань, порушено строки надання відповідей на скарги та клопотання, надано необґрунтовані та неповні відповіді, не вжито жодних заходів для відновлення його порушених прав, не роз`яснено його право на оскарження і відповіді надані та підписані не керівником Пенсійного фонду України, а іншою особою без підтвердження повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, (далі - Положення) Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно підпункту 6 пункту 4 Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Підпунктом 17 пункту 4 Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.

У відповідності до підпункту 9 пункту 6 Положення Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348, встановлено, зокрема, що усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп`ютерами, або в журналах.

Як вбачається з матеріалів справи (рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 09.01.2020 № 4910109312275, від 23.02.2020 № 4900079717598, від 01.03.2020 № 4900079881843 та скрин-шотів трекингу поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти, за відповідними номерами, та відповідей Пенсійного фонду України від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20 та від 13.04.2020 № 9726-7550/К-05/8-2800/20, скарга ОСОБА_1 від 09.01.2020 надійшла до відповідача 14.01.2020, а була зареєстрована лише 24.01.2020, скарга від 23.02.2020 надійшла до відповідача 25.02.2020, а була зареєстрована лише 18.03.2020, клопотання від 01.03.2020 надійшло до відповідача 04.03.2020, а було зареєстровано лише 23.03.2020.

Отже, скарги та клопотання ОСОБА_1 були зареєстровані Пенсійним фондом України з порушенням строків, визначених пунктом 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 1 статті 3 вищенаведеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Частинами 3 та 4 вказаної вище статті визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 4 Закону № 393/96-ВР регламентується коло питань, рішень, дій (бездіяльності) у сфері управлінської діяльності, які можуть бути оскаржені, і до них, зокрема відносяться дії (бездіяльність) внаслідок яких порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення й передбачено обов`язок із прийняття та розгляду звернень, оформлених належним чином і поданих у встановленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 15 вищенаведеного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Частинами 3 та 4 наведеної вище статті передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно абзаців 1, 4 частини 1 статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень.

Відповідно до частини 1 статті 20 вказаного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, листом від 25.02.2020 № 4802-1789/К-05/8-2800/20 відповідач продовжив термін розгляду скарги позивача від 09.01.2020. Відповідь на скарги ОСОБА_1 від 09.01.2020 та від 23.02.2020, які були отримані відповідачем 14.01.2020 та 25.02.2020 відповідно, була надана листом від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20, а на клопотання ОСОБА_1 від 01.03.2020, яке було отримано відповідачем 04.03.2020, відповідь була надана листом від 13.04.2020 № 9726-7550/К-05/8-2800/20.

Отже, надання Пенсійним фондом України відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 09.01.2020 було здійснено з порушенням навіть загального терміну, визначеного законодавством для вирішення питання. Надання відповідачем відповіді на скаргу позивача від 23.02.2020 та клопотання від 01.03.2020 було здійснено з порушенням місячного терміну розгляду звернень, визначеного ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР, і рішень щодо його продовження відповідачем не приймалося.

Крім того, як вбачається зі скарг ОСОБА_1 від 09.01.2020 і від 23.02.2020, та клопотання від 01.03.2020, вони були адресовані начальнику Пенсійного фонду України. Згідно листів від 25.02.2020 № 4802-1789/К-05/8-2800/20, від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20, від 13.04.2020 № 9726-7550/К-05/8-2800/20 вони були надані Департаментом інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України за підписами заступника директора департаменту В. Боршовської та директора департаменту О. Малецького, без підтвердження повноважень останніх щодо права надання таких відповідей, в порушення вимог ч.3 ст. 15 Закону № 393/96-ВР.

Також судом було встановлено, що в своїх скаргах від 09.01.2020 та від 23.02.2020 позивач просив провести перевірку, викладених у них зауважень та вжити відповідні заходи реагування, а саме притягнути до дисциплінарної відповідальності винних осіб. У клопотанні від 01.03.2020 ОСОБА_1 просив повідомити, з чиєї вини його скарга не була зареєстрована вчасно, чи проведено з цього приводу службове розслідування, чи притягнуто до дисциплінарної відповідальності винну особу, чи вжито заходів щодо недопущення вказаних порушень. Також позивач просив роз`яснити, чому в порушення вимог ст. 20 Закону України « Про звернення громадян» його не повідомлено про строк, який необхідний для розгляду його скарги, та який фактично встановлений Пенсійним фондом України.

Як вбачається з наданих відповідачем відповідей, викладених у листах від 25.02.2020 № 4802-1789/К-05/8-2800/20, від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20, від 13.04.2020 № 9726-7550/К-05/8-2800/20, лише в листі від 13.04.2020 останнім надано пояснення щодо реєстрації скарги від 09.01.2020 лише 24.01.2020, у зв`язку з великою кількістю звернень. Відповідей на інші поставлені у скаргах та клопотанні запитання та перевірки, викладених у них відомостей, відповідачем не було здійснено. Також листом від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20 фактично відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вимог, викладених у його скаргах, але не роз`яснено порядку оскарження прийнятого рішення, що передбачено ч. 4 ст. 15 Закону № 393/96-ВР.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 27.04.2020 у справі № 813/4351/16, Верховний Суд зауважує, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку суб`єктом владних повноважень. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення).

У зазначеній справі Верховний Суд, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що лист відповідача, наданий у відповідь на клопотання позивача, у розумінні вимог чинного законодавства України не може вважатися належною відповіддю на звернення громадянина (по суті викладених у ньому обставин і порушених питань), а тому такий розгляд звернення позивача є неналежним і протиправним.

Враховуючи все вищевикладене, суд зазначає, що Пенсійним фондом України допущено протиправну бездіяльність в частині ненадання обґрунтованих відповідей на скарги ОСОБА_1 від 09.01.2020 і від 23.02.2020, та клопотання від 01.03.2020, ненадання роз`яснення про порядок оскарження рішення у відповіді, викладеній у листі від 31.03.2020 № 8483-1789/К-05/8-2800/20, порушення строку розгляду звернень, визначеного ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

У зв`язку з тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, суд вважає за потрібне зобов`язати відповідача розглянути скарги ОСОБА_1 від 09 січня та 23 лютого 2020 року та клопотання від 01 березня 2020 року, призначити перевірку за вказаними скаргами та клопотанням, перевірити викладені в клопотанні та скаргах факти та відновити порушені права з наданням повної вмотивованої відповіді на скарги та клопотання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються, зокрема, із судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1681, 60грн., що документально підтверджується квитанцією від 04.05.2020 № 26678610.

Керуючись ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00035323) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в частині ненадання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді на скарги від 09 січня 2020 року та 23 лютого 2020 року, та ненадання обґрунтованої відповіді на клопотання від 01 березня 2020 року, та в частині надання відповіді від 31.03.2020 року № 8483-1789/К-05/8-2800/20 без роз`яснення права на оскарження.

Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в частині порушення строку, визначеного статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо розгляду скарг ОСОБА_1 , направлених до Пенсійного фонду України 09 січня 2020 року та 23 лютого 2020 року, щодо розгляду клопотання, направленого 01 березня 2020 року, та отриманих Пенсійним фондом України 14 січня 2020 року, 25 лютого 2020 року та 04 березня 2020 року, відповідно.

Зобов`язати Пенсійний фонд України розглянути скарги ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року та від 23 лютого 2020 року, клопотання від 01 березня 2020 року, призначити перевірку за скаргами від 09 січня 2020 року та від 23 лютого 2020 року, клопотанням від 01 березня 2020 року, перевірити викладені в клопотанні від 01 березня 2020 року та скаргах від 09 січня 2020 року та від 23 лютого 2020 року факти, надати повні та обгрунтовані відповіді з викладених у скаргах від 09 січня 2020 року та від 23 лютого 2020 року та у клопотанні від 01 березня 2020 року питань.

Стягнути з Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 13 липня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова